Washington ProFile

Підранки

Близько 300 тисяч дітей і підлітків нині беруть участь у бойових діях або служать у військових і напіввійськових формуваннях. Вони перебувають під рушницею як мінімум у 50 країнах світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди. Дітей-солдатів використовують 40% збройних формувань світу (у тому числі 60% недержавних військових структур — загони самооборони, терористи тощо). Діти брали участь у 75% усіх збройних конфліктів останніх п’яти років. Їхній середній вік — 12 років. В Уганді було виявлено п’ятирічного солдата, а в Колумбії — семирічного члена терористичної організації. Приблизно 30% воєнізованих структур, які використовують дітей, вербують на службу і дівчаток. Ці дані опублікував Пітер Сінгер, автор книжки «Діти на війні».

За даними гуманітарної організації «Коаліція за заборону використання дітей-солдатів», діти воювали в конфліктах у Бурунді, Кот-д’Івуарі, Конго, Руанді, Сомалі, Судані, Уганді, М’янмі (Бірмі), Афганістані, Індії, Індонезії, Лаосі, Філіппінах, Шрі-Ланці, Ємені, Палестині, Колумбії та Чечні. Державні збройні сили М’янми насильно рекрутували підлітків віком 12—16 років. Однак неповнолітніх солдатів (тобто тих, кому не виповнилося 18 років) беруть на військову службу в Канаді, Франції, Німеччині, Великобританії та США (цікаво, що ці молоді люди ще не мають права голосувати на виборах).

Міжнародний кримінальний суд, створений 1998 року, вважає воєнним злочином рекрутування дітей, котрим не виповнилося 15 років. Трибунал ООН із приводу Сьєрра-Леоне 2003 року пред’явив президентові Ліберії Чарльзу Тейлору обвинувачення у використанні дітей-солдатів (Тейлор перестав бути президентом 2003 року).

Секс-ООН

2005 року працівникам ООН і військовим, які діяли у складі миротворчих контингентів ООН, було пред’явлено 373 обвинувачення в сексуальній експлуатації та нарузі, що втричі більше, ніж 2003 року. Більшість цих обвинувачень (340) пов’язані з проведенням миротворчих операцій.

У цілому працівники ООН і військові, котрі служать під прапором ООН, 67 разів вступали у сексуальний зв’язок із неповнолітніми, 21 раз надавали роботу в обмін на інтимний зв’язок, 98 разів користувалися послугами повій, 22 рази були звинувачені у згвалтуваннях.

У подібних вчинках було викрито працівників таких структур, як Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Всесвітня продовольча програма і Близькосхідна агенція ООН для допомоги палестинським біженцям. У ряді випадків розслідування засвідчило, що обвинувачення на адресу працівників ООН — безпідставні.

Ці дані наводяться в доповіді генерального секретаря ООН «Спеціальні заходи із захисту від сексуальної експлуатації та сексуальної наруги».

Сімейна справа

Дослідження, проведене Техаським університетом у Корпус-Крісті, засвідчило, що сімейні фірми (тобто компанії, власниками і топ-менеджерами яких є близькі родичі) діють успішніше, ніж звичайні.

Сімейні бізнеси швидше розвиваються, швидше збільшують кількість робочих місць і демонструють вищий рівень прибутку (середньостатистичний рівень прибутку сімейної компанії становить 10%, звичайної — 8%). Цей висновок обґрунтований вивченням ситуації у США за період із 1992-го по 2002 рік.

На сьогодні сімейні бізнеси становлять 35% компаній, що входять у біржовий індекс S&P 500 і до числа 500 найбільших фірм світу за версією журналу Fortune. Результати цього дослідження опублікував журнал Family Business Review.

Світ мільйонерів

Наприкінці 2003 року у світі жило 7,7 мільйона мільйонерів (людей, чиї статки перевищують один мільйон доларів), що на 7,5% більше, ніж 2002 року. Їхнє сукупне багатство перевищувало 28,8 трлн. дол.

Рекордними темпами процес збагачення іде в Індії (протягом 2003 року мільйонерів побільшало на 22%). Найбільше мільйонерів жило у США (2,9 млн.), вони контролювали 10,2 трильйона доларів — порівняно з попереднім роком, кількість мільйонерів зросла на 14%. У Європі мешкало 2,6% мільйонерів (відповідно, 8,7 трлн. дол.), протягом року їх побільшало на 4,5%. Росія (поряд з Іспанією та Чехією) входить до числа країн, у яких цей процес розвивався вкрай швидкими темпами. В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні темпи зростання становили 7,3%, на Близькому Сході — 10%, у Латинській Америці — 1,3%.

Такий висновок зроблено в опублікованій недавно «Доповіді про світове багатство-2004», підготовленій консалтинговою фірмою Capgemini та фінансовою компанією Merrill Lynch.

Нетрадиційна традиція

Люди похилого віку, які страждають на депресії та інші психологічні фобії, користуються методами нетрадиційної медицини значно частіше, ніж їхні здорові однолітки. Дослідження Університету Вейк-Форест (опубліковане в журналі Journal of Alternative and Complementary Medicine) засвідчило, що 81,7% людей похилого віку з депресіями використовують ту чи іншу форму альтернативного лікування (до аналогічних кроків вдаються 64% тих, чий психологічний стан перебуває в нормі). Однак лише кожен п’ятий клієнт альтернативних цілителів вірить, що таке лікування може поліпшити його здоров’я.

2004 року у США Національний центр комплементарної й альтернативної медицини провів перше загальнонаціональне дослідження рівня популярності нетрадиційних методів лікування. Як з’ясувалося , 36% американців віком 18 років і старші хоча б один раз вдавалися до таких методів. Однак термін «альтернативна медицина» у США розуміють дуже широко. Найпопулярніший метод такого лікування — молитва за своє здоров’я (так лікувалося 43% жителів США, які вдавалися до нетрадиційних методів терапії). 24% молилися за здоров’я рідних і близьких, 19% вживали в їжу лікувальні рослини, 12% займалися дихальними вправами, по 8% медитували і вдавалися до послуг фахівців із мануальної терапії (костоправів), по 5% займалися йогою і користувалися послугами масажистів, а 4% сиділи на різних дієтах. 55% жителів США, які використовували такі методи лікування, були впевнені, що це допоможе їм лікуватися у звичайних лікарів. 50% сідали на дієту, медитували або молилися за здоров’я з чистої цікавості. Найчастіше до таких методів вдавалися літні люди, котрі мають проблеми зі здоров’ям.

За даними дослідження, проведеного Гарвардським університетом, у 2002 році американці 386 мільйонів разів відвідували сімейних лікарів і 627 мільйонів разів — фахівців із нетрадиційної медицини. Популярність таких методів лікування зростає рік у рік, причому це явище спостерігається не тільки у США. Приміром, в Австралії аналогічним чином лікувалося 57% повнолітніх жителів країни, у Франції — 49%, у Німеччині — 46%. Найпопулярніші у США — фахівці зі східної (індійської, тибетської, китайської та ін.) медицини, акупунктури, гомеопатії та мануальної терапії.