За наявності самого іноземного громадянина та його доброї згоди нічого складного в цій справі немає. Заява в ЗАГС, марш Мендельсона — і він законний чоловік. Ніяких особливих змін у цю процедуру не вносить і новий Сімейний кодекс, ухвалений не вельми давно Верховною Радою.
— У сімейних стосунках іноземці мають такі самі права й обов’язки, як і громадяни України, — коментує одна з творців нового Сімейного кодексу, народний депутат України, професор Зореслава Ромовська. — Це ж відноситься й до тих осіб, котрі не мають громадянства, але постійно мешкають у нашій країні. Причому шлюби між громадянином України й іноземцем реєструються в наших ЗАГСах лише відповідно до положень Сімейного кодексу. Тобто хлопець і дівчина (чоловік і жінка), котрі вирішили побратися, не можуть бути близькими родичами. Має також бути дотриманий шлюбний вік, установлений нашим законодавством, — 17 років для юнки і 18 — для юнака, одношлюбність (наречений, особливо з мусульманських країн, повинен пред’явити документ про те, що він не одружений, і так далі). Дотримуватися цих умов доведеться і двом іноземцям, приміром, американцю й індіанці, якщо вони хочуть здійснити обряд одруження за українськими законами.
— Як бути, якщо заморського нареченого не влаштовують наші закони?
— Тоді він і його наречена можуть зареєструвати свій шлюб безпосередньо на території держави, громадянином якої є наречений. Такий шлюб буде легітимним і на території України.
— А якщо наша громадянка зареєструвала шлюб із своїм чоловіком-іноземцем, а потім з’ясувалося, що в нього вже є дружина. Але за законами держави, громадянином якої є цей чоловік, багатоженство юридично дозволене. Чи буде такий шлюб визнано в Україні?
— Якщо дружині стане відомо, що до реєстрації шлюбу з нею чоловік знаходився в іншому шлюбі, — пояснюють адвокати юридичної фірми «Кредо», — вона може звернутися до суду з позовом про визнання свого шлюбу недійсним.
— Відповідно до Сімейного кодексу, свідоцтво про розірвання шлюбу, отримане в одній із зарубіжних країн, так само, як і свідоцтво про шлюб, у нашій країні вважатиметься дійсним. Але в багатьох мусульманських країнах процедура розлучення досить проста, у деяких випадках для цього навіть не потрібна згода дружини. Невже й у цьому випадку розлучення буде дійсним?
— Як вступ у шлюб, так і розірвання його — процес, у якому беруть участь обоє в подружжі. Тому для остаточного розлучення з громадянкою нашої країни потрібна її згода, або в деяких випадках — рішення суду.
— Не рідкість й інші ситуації, коли студент-іноземець, аби не мучитися в гуртожитку, одружується на нашій дівчині, а через п’ять років благополучно зникає. Його дружина стає «солом’яною вдовою»: чоловіка немає, а повторний шлюб вона взяти не може, бо в паспорті стоїть штамп про одруження. Як у такому випадку розлучитися?
— Для цього необхідно подати до суду заяву про розірвання шлюбу із зазначенням мотивів.
— Чи не зможе згодом зниклий чоловік заперечити розірвання шлюбу, вимагаючи в колишньої дружини частину нібито спільно нажитого майна?
— Йому також доведеться оскаржити рішення суду про розірвання шлюбу та навести переконливі докази того, що подружжя вело спільне господарство і мало сукупний бюджет.