Закінчення.
Початок див. у «ДТ», №49, 2008
1517 — 31 жовтня монах-августинець Мартін Лютер у Віттенберзі оприлюднив 95 тез проти індульгенцій та пов’язаних із ними зловживань. Список тез був прибитий на дверях замкової церкви.
Поштовхом до публікації тез стала бурхлива діяльність «убогого» ченця Йоганна Тецеля із продажу індульгенцій у Бранденбурзі та Саксонії. Кошти від них нібито мали скеровуватися на будівництво собору святого Петра в Римі, а насправді йшли на обслуговування боргів майнцського архієпископа і князя Альбрехта II Бранденбурзького перед банкірами Фуггерами. Цей крок започаткував низку богословських диспутів і активну фазу Реформації — світ став інакшим.
1529 — 24 вересня армія султана Османської імперії Сулейма-
на I Пишного розпочала облогу Відня. Три тижні під стінами столиці Габсбургів точилася грандіозна битва. Турки-османи та їхні союзники (угорці, боснійці, серби, валахи) кілька разів безуспішно штурмували місто. За різними даними вони втратили від 30 до 40 тисяч воїнів. 14 жовтня Сулейман I був змушений зняти облогу.
1541 — 26 липня під час усобиці, котра розгорілася серед іспанських колонізаторів у Лімі (Перу), був убитий конкістадор Франсіско Пісарро, відомий як завойовник імперії інків (1533 р.).
1553 — Король Англії Едуард VI Тюдор утвердив «42 статті» — «Символ віри» англіканської церкви. По його смерті 6 липня за дивних обставин (можливо, отруєний за наказом герцога Нортумберлендського) на трон мала зійти внучата племінниця короля Джейн Грей. Противники всесильного Нортумберленда, який мав намір одружити сина із Дж.Грей, зуміли його переграти; на престол зійшла сестра покійного Марія Тюдор, прозвана Кривавою. Марія, затята католичка, вжила до протестантів надзвичайно жорстоких заходів, стративши близько 300 відомих англікан. Було скасовано закони, ухвалені в часи Генріха VIII та Едуарда VI.
У Женеві 27 жовтня за особистої участі Жана Кальвіна (але не за вказівкою, як пише С.Цвейг) спалено обвинуваченого у єресі іспанського мислителя і лікаря Мігеля Сервета. Особистість останнього великою мірою міфологізована, його «енциклопедичні знання» як мінімум перебільшені.
1577 — Розпочалася VI Релігійна війна у Франції між католицькою більшістю і протестантською меншістю (гугеноти), яких очолював Генріх Наваррський.
1589 — Цар Московії Борис Годунов за посередництва грецьких ієрархів зі Стамбула (Константинополя) домігся рукопокладання митрополита Іова в патріархи.
Король Франції Генріх III і законний претендент на престол Генріх Наваррський об’єдналися у протистоянні Католицькій Лізі, очолюваній до грудня 1588 р. Генріхом Гізом (убитий за наказом Генріха III). Двічі — у битвах при Ізрі й Арке — гугеноти на чолі з Генріхом Наваррським розгромили лігістів. Під час облоги Парижа 2 серпня 1589 р. Генріх III був убитий домініканським ченцем-фанатиком Жаком Клеманом. Династія Валуа обірвалася. Тільки в березні 1594 року Генріх Наваррський увійшов у Париж. Таким чином, «геній примирення» зумів відстояти своє законне право на престол (коронувався у Шартрі 28 лютого того ж року під ім’ям Генріха IV), перед тим прийнявши католицтво — «Париж вартий меси!».
1613 — 7 лютого царем Московії на Земському соборі було обрано 16-річного Михайла Федоровича Романова. Династія Романових правила в Московському царстві (з 1721 р. — Російська імперія) аж до лютого 1917 року.
1625 — 9 грудня король Данії Крістіан IV, курфюрст і «однозимний король» Фрідріх Пфальцський, представники Голландії й Англії уклали союзну угоду, головним пунктом якої було вигнання військ Католицької Ліги і Габсбургів із Північної Німеччини. Данія вступила у Тридцятилітню війну (1618—1648) на боці Протестантського блоку. Командувачем імперської армії призначений видатний кондотьєр Альбрехт фон Валленштайн.
1637 — В Японії на острові Кюсю спалахнуло повстання під християнськими гаслами (частина великих феодалів прийняла католицизм наприкінці XVІ століття). Сьогун Токугава Іеміцу придушив повстання з небаченою жорстокістю; добряче в цьому йому допомогли голландці, які отримали преференції в торгівлі.
1649 — Рішенням парламенту в Лондоні до смерті засуджено короля Англії Карла I Стюарта. Король відмовився від захисту й не визнав повноважень суду зі 135 осіб. Вирок виконали 30 січня.
19 травня Англію було проголошено республікою; скасовувалися палата лордів і королівське звання.
15 серпня у битві під Зборовом козацько-селянська армія гетьмана Богдана Хмельницького в союзі з кримськими татарами завдала поразки польській армії на чолі з королем Яном II Казимиром. Перемога виявилася неповною: канцлер Речі Посполитої Єжи Оссолінський підкупив хана Іслама-Гірея III, і гетьман мусив 18 серпня підписати мирний договір. Автономію здобули три воєводства (Київське, Брацлавське і Чернігівське), а також східна Волинь і Поділля до річки Случ. На Гетьманщині ліквідувалася унія; євреї та єзуїти виганялися.
1685 — Скасування королем Франції Людовіком XIV Нантського едикту 1598 року. Підписаний королем Франції Генріхом IV едикт завершив Релігійні війни (1562—1594). Він дарував протестантам (гугенотам) свободу віросповідання і богослужінь в їхніх замках, ряді провінцій (на півдні) та містах, за винятком Парижа і Ліона.
1697 — У грандіозній битві під Зентою на берегах річки Тейси полководець Габсбурзької імперії, генералісимус Євгеній Савойський розгромив турецьку армію під командуванням султана Османської імперії Мустафи II.
20 вересня у Рісвіку (Нідерланди) підписано мир, який завершив війну за Пфальцську спадщину між Францією й Аугсбурзькою лігою (Англія, Нідерланди, Іспанія, Габсбурзька імперія). Імператор Леопольд I підписав договір 30 вересня. Франція зобов’язалася очистити території, захоплені на правому березі Рейну, але зберігала Страсбург і частину Ельзасу.
1709 — 27 червня у битві під Полтавою російська армія царя Петра I розгромила шведську армію короля Карла XII. Завдяки беззастережній перемозі росіяни досягли перелому в Північній війні (1700—1721). Гетьман України Іван Мазепа, який підтримав шведів, помер у ніч із 2 на 3 жовтня в Бендерах (Молдова).
11 вересня відбулася одна з вирішальних битв Війни за іспанську спадщину (1701—1714). У битві під Мальплаке англійці (герцог Мальборо) і австріяки (принц Євгеній Савойський) завдали поразки французам (маршал Віллар). Утім, переможною цю битву для союзників можна назвати з великою натяжкою. Втрати англо-австрійської армії (до 30 тисяч осіб) були вдвічі більшими, ніж втрати французів (14 тисяч).
1721 — 5 лютого цар Петро I скасував у Росії посаду патріарха як глави православної церкви.
10 вересня між Росією і Швецією підписано Ніштадтський мир, який завершив Північну війну (1700—1721). До Росії відходили Ліфляндія, Естляндія, Інгерманландія, частина Карелії. Фінляндія, на той час окупована російськими військами, поверталася Швеції, якій виплачувалася і грошова компенсація.
22 жовтня Петро I прийняв титул імператора Всеросійського.
1757 — У ході Семирічної війни (1756—1763) 18 червня король Пруссії Фрідріх Великий зазнав поразки від австріяків під Коліном у Чехії. Французи, які вступили навесні у війну на боці Австрії і Росії, були розгромлені 5 жовтня пруссаками під Россбахом. Незабаром, 5 грудня, Фрідріх Великий розгромив і австріяків під Лейтеном. У грудні російські війська розпочали окупацію Східної Пруссії.
1781 — 5 вересня у морській битві в Чесапікській затоці французький флот розгромив англійський. Особливо відзначився командир фрегата «Чапля» маркіз Жан-Батіст де Траверсе, який волею долі став російським флотоводцем (морський міністр імперії з 1811-го по 1828 р.). Англійські війська лорда Корнуолліса виявилися відрізаними в Йорктауні і 19 жовтня склали зброю. Це була ключова перемога повсталих північноамериканських колоністів.
1793 — 23 січня Прусське королівство і Російська імперія підписали конвенцію про Другий поділ Речі Посполитої. На сеймі в Гродно у присутності останнього короля Польщі Станіслава II Августа Понятовського конвенцію підтримали прибічники Тарговицької конфедерації. Росії відходили території до лінії Дінабург—Пінськ—річка Збруч, а також Східні Полісся, Волинь і Поділля. Пруссія окупувала Данциг, Торунь, Велику Польщу, Куявію і частину Мазовії.
Фрідріх Шіллер |
21 жовтня у битві біля мису Трафальгар англійський флот під командуванням адмірала Гораціо Нельсона розгромив франко-іспанський флот. Англія домоглася повної переваги на морі ціною життя найкращого флотоводця.
2 грудня імператор Франції Наполеон I здобув одну зі своїх найблискучіших перемог, перейшовши по ходу бою від оборонної тактики до наступальної. У битві під Аустерліцем (Славков, Моравія) 73-тисячна французька армія (250 гармат) розгромила 86-тисячну російсько-австрійську армію (350 гармат). Втрати переможців — близько 12 тисяч осіб убитими і пораненими, переможених — 27 тисяч чоловік убитими, пораненими та полоненими, 160 гармат і 40 знамен.
1829 — У Великобританії ухвалено закон про емансипацію католиків. Тепер католики могли бути членами парламенту і громадських організацій.
1841 — У Лондоні Великобританія, Росія, Пруссія, Австрія, Франція та Османська імперія підписали Конвенцію щодо проток: без згоди Стамбула військові судна країн Європи не могли проходити через Босфор і Дарданелли.
1853 — У травні Османська імперія відкинула ультиматум Російської імперії, відповідно до якого православні піддані султана мали перебувати під захистом царя. 21 червня Росія зайняла князівства Валахію та Молдову. Англо-французький флот увійшов у Дарданелльську протоку.
4 жовтня Османська імперія оголосила Російській імперії війну. Російські армії на Балканах і в Закавказзі здобували перемоги, а російський флот 18 листопада вчинив турецькому розгром під Синопом.
Війна завершилася тяжкою поразкою Росії: здачею союзникам (французам, англійцям і сардинцям) Севастополя і самозатопленням Чорноморського флоту. Мирний договір було підписано в Парижі 30 березня 1856 р.
1865 — 9 квітня після капітуляції армії південних штатів під Аппоматоксом завершилася Громадянська війна у США. 14 квітня 16-й президент США, лідер торжествуючих північан Авраам Лінкольн, був убитий за дивних обставин актором Джоном Бутом.
1877 — Російська імперія 12 квітня оголосила війну Османській імперії. Турки зазнали повної поразки. Закінчено війну підписанням 3 березня 1878 р. договору у Сан-Стефано. Туреччина прийняла дуже тяжкі умови: відторгнення частини Вірменії та Бессарабії, визнання незалежності Румунії, Сербії і Чорногорії; створювалася Велика Болгарія. Але вже 13 червня того ж року, на вимогу Великобританії й Австро-Угорщини, в Берліні було скликано конгрес під головуванням канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарка для перегляду (у бік зменшення територіальних втрат Стамбула й ослаблення впливу Росії) Сан-Стефанського договору.
1889 — Представники соціалістичних партій із 20 країн оголосили про створення II Інтернаціоналу.
1901 — 10 грудня, у день смерті видатного шведського вченого-хіміка й винахідника Альфреда Нобеля, король Швеції і Норвегії Оскар II в Осло та Стокгольмі вручив перші Нобелівські премії.
1913 — У травні в Лондоні Балканські держави (Сербія, Болгарія, Румунія, Греція і Чорногорія) та Османська імперія підписали мирний договір, який завершив Першу Балканську війну. Туреччина в Європі зберегла тільки Стамбул і крихітну частину Фракії. Крит увійшов до складу Греції, визнано незалежність Албанії.
Уже 29 червня суперечка за Македонію між Болгарією та Сербією з Грецією призвела до нової війни. Друга Балканська війна завершилася повною поразкою Болгарії, яка поступилася Македонією (велика частина) Сербії і Греції, Румунії — Південною Добруджею, Туреччині — Східною Фракією.
1925 — 27 лютого Адольф Гітлер, що вийшов із в’язниці після невдалої спроби перевороту («пивний путч») у листопаді 1923 року, оголосив про відтворення забороненої Націонал-соціалістичної партії Німеччини.
1937 — У Радянському Союзі 17 березня ухвалено, по суті, кріпосницький закон, який заборонив селянам-колгоспникам вільне пересування.
11 червня в газеті «Правда» опубліковано повідомлення про розстріл великої групи воєначальників, у тому числі маршала Михайла Тухачевського. Це було початком широкомасштабної чистки в Червоній армії: репресовано було 11 заступників наркома оборони, 75 із 80 членів Вищої військової ради.
1949 — 12 травня, після набрання чинності угодою між СРСР і США, Кремль припинив блокаду Західного Берліна.
29 серпня СРСР здійснив перший експериментальний вибух атомної бомби.
1961 — 12 квітня — перший політ людини в космос. Радянський космонавт Юрій Гагарін на кораблі «Восток» здійснив один виток навколоземною космічною орбітою і повернувся на Землю.
10 квітня група кубинських емігрантів за підтримки ЦРУ висадилася на південному березі Куби (бухта Кочінос, Плая-Хірон). Через три доби кубинська армія розгромила найманців, захопивши в полон 1113 із них. Микита Хрущов 18 квітня надіслав різкий протест президентові США Джону Кеннеді, звинувативши його у пособництві агресії.
1973 — 21 січня в Парижі досягнуто згоди про припинення війни у В’єтнамі. Вихід американців із В’єтнаму означав близький кінець сайгонського режиму, який підписав капітуляцію у квітні 1974 року.
Річард Ніксон |
11 вересня — державний переворот у Чилі, здійснений військовою хунтою. Під час штурму палацу «Ла Монеда» загинув президент-соціаліст Сальвадор Альєнде.
1985 — 11 березня генеральним секретарем ЦК КПРС став Михайло Горбачов. На квітневому пленумі ЦК КПРС було взято курс на «перебудову і прискорення».
1997 — 12 травня підписано мирний договір Російської Федерації з одним зі своїх суб’єктів — Чеченською республікою. Підписи поставили Борис Єльцин і Аслан Масхадов. Б.Єльцин: «400-літня війна з Чечнею завершилася». До другої чеченської війни залишалося два роки.
30 червня колонія Великобританії Гонконг переходить під управління КНР.