До старовинного Острога на Рівненщині, який згадується у літописах близько 1100 року, середньовічна історія була напрочуд прихильною...
Один з небагатьох в Україні Музей книги та друкарства, що діє з 1985 року в Луцькій вежі, містить муляжі цінних острозьких стародруків — згадуваного «Букваря» Федорова, «Книги Нового Завіту» (1580), «Хронології Андрія Римші» (1581). Але є тут і рідкісні оригінали — анонімне московське «Євангеліє», видрукуване близько 1555 року, «Греко-латинський словник 1562 року» — один з підручників Острозької Академії, московське видання «Граматики словенської» Мелетія Смотрицького (1619), перше прижиттєве видання «Енеїди» Котляревського (1796), видання друкарень Львівського ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври, Почаївської, Кременецької, Чернігівської, Новгород-Сіверської, Унівської друкарень XVI—XVII століть. А ось справді знахідка — оригінал знаменитої «Острозької Біблії» 1580 року — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою, що вийшла у світ з друкарні при Острозькій академії!
Врешті, перед заснуванням Острозької академії меценат, послідовний захисник православної віри князь Костянтин Острозький відкрив друкарні і школи по всій Волині — у Турові, Володимирі, в Острозі… Але поява 1576 року саме в Острозі слов’яно-греко-латинського колегіуму (академії) була явищем надзвичайним. Михайло Грушевський зазначав, що цей навчальний і науковий заклад став «першим вогнищем нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя».Спочатку князь запросив викладати сюди відомих зарубіжних діячів — Кирила Лукаріса, Никифора Кантакузина, Мосхопулоса, Палеолога, краківського математика Яна Лятоша. У жодному з тодішніх культурно-освітніх центрів України не перебувало стільки яскравих особистостей і авторитетних вчених православного Сходу та Балкан. Згодом в академії стали викладати і українські вчені, майже всі вони її випускники — Сава Флячич, Герасим Смотрицький, брат козацького ватажка Северина Наливайка — Дем’ян Наливайко, Василь Суразький, Клірик Острозький та інші. Навчальна програма Острозького колегіуму мало чим відрізнялася від курсів західних університетів. Тут учили грецьку, латинську, церковнослов’янську мови, а також сім вільних наук — тривіум (граматика, риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, музика й астрономія). Академія в Острозі вирізнялася з-поміж інших шкіл виразним національним характером та орієнтацією на греко-візантійську спадщину і православну традицію.
Після смерті Костянтина Острозького його внучка католичка Анна Ходкевич передала академію єзуїтам. Її діяльність була зведена до рівня елементарної школи. Острозький культурно-освітній центр почав втрачати своє значення. А з 1750 року будівлі славного Острозького колегіуму були перетворені на монастир капуцинів.
Зовсім недавно, 1994 року, Острозька вища колегія знову воскресла — як філіал Національного університету «Києво-Могилянська академія». Щоправда, тепер вона перебуває в іншому місці — займає будівлі колишнього жіночого училища імені графа Д.Блудова. У 1996 році цей вуз гуманітарного напрямку було реорганізовано в Острозьку академію, а торік йому надано статус Національного університету. Тепер тут навчається понад 1200 студентів з різних регіонів України.
Туристам в Острозі затриматися таки варто. Є в місті, окрім інших скарбів, і музей нумізматичних колекцій, де збереглися монетно-грошові коштовності XVII—XIX століть, оклади до ікон та інші реліквії. До речі, це один з кількох музеїв в Україні, куди надходять усі випуски ювілейних і пам’ятних монет Національного банку України. У перспективі буде відкрито картинну галерею.
Але Острог має проблему, яка не оминула багатьох українських міст і навіть областей: як образно висловився заступник міського голови Анатолій Лисий, «туристи у нас зупиняються однією ногою». Екскурсантів привозять туристичні фірми з сусідніх регіонів і відразу ж везуть далі. Місцеві туристичні організації таке історичне місто, як Острог, майже не цікавить. А все те, що називається туристичною інфраструктурою, справді тримається на одній нозі. Єдиний комунальний готель у місті може прийняти лише одну туристичну групу з 30—40 осіб. Проте закордонний турист у цьому відпочинковому закладі з усіма вигодами по-українському відпочивати явно не захоче. Не привабить його і перспектива харчуватися у ресторанах і кав’ярнях, сам вигляд яких навіює сумні порівняння з провінційними трактирами часів Гоголя. Отож справді Острог, як Росію, розумом не збагнути. Відновити історичні пам’ятки обласна і міська влади спромоглися. А використати з найбільшою користю для міста — фантазії уже забракло…
Підтримати
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google