ВЕСІЛЛЯ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ

Американський весільний обряд ділиться на два етапи: заручини і безпосередньо весілля. З моменту заручин до весілля зазвичай проходить від півроку до року. Чоловік просить жінку вийти за нього заміж і дарує їй обручку. У американських магазинах продаються спеціальні набори, що складаються з трьох каблучок: дві жіночі — заручна й весільна й одна чоловіча — весільна. Зазвичай це золоті каблучки з діамантами, але можуть бути й інші камені.

В обручки спеціальна форма. Але чоловік може подарувати своїй обраниці будь-яку іншу дорогу й красиву каблучку. Часто це роблять у вигляді сюрпризу. Наприклад, на день народження коханої каблучка кладеться на верхівку торта, і, виявивши її там, вона розуміє, що отримала пропозицію руки та серця. З нагоди заручин влаштовується формальний обід (кількість запрошених залежить від матеріального становища тих, хто вступає у шлюб). Часто про заручини даються оголошення в газетах. Після цього наречений і наречена починають готуватися до весілля.

Останнього дня напередодні весілля влаштовується прощання з дівочим та парубочим життям. Це вечірка-«душ» для молодої та холостяцька гулянка для нареченого. Іноді вони організуються разом, але частіше — окремо. На жіночій вечірці присутні лише подруги та родичі. Називається вона «душем», бо на наречену градом сиплються подарунки, як вода з душу. Ці, не обов’язково дорогі, подарунки містять натяк на майбутнє подружнє життя: білизна, халати, виконані в еротичному стилі, книги про секс, постільна білизна, колготи, прикраси. Дуже характерним є запрошення професійного танцюриста — стриптизера чоловічої статі.

На холостяцькій гулянці, відповідно, — лише чоловіки. Нареченому дарують суто чоловічі речі: ром, вино, сигари, дорогий тютюн і подарунки еротичного плану. На чоловічу вечірку запрошується танцівниця-стриптизерка. Вона буде танцювати і роздягатися, а чоловіки в цей час обсипатимуть її грошима.

Іноді люди не хочуть влаштовувати подібні вечірки в себе вдома. Тоді вони йдуть у стриптиз-бар. Участь стриптизерів у прощальній вечірці немов символізує кінець вільного життя, у якому можна було робити фривольні вчинки, і свідчить про те, що із завтрашнього дня починається життя, у якому завжди будуть зобов’язання перед людиною, котра перебуває поруч із тобою, і свою поведінку ти повинен будеш звіряти з тим, як на неї реагує твоя половина.

У США існують два види весільних церемоній: цивільна і релігійна. Цивільна зазвичай відбувається за один-два тижні до здійснення релігійної і є обов’язковою. Більшість людей проводять також і релігійну церемонію, тобто вінчання в церкві. Цивільна церемонія гранично проста: пара приходить у бюро державної реєстрації шлюбу зі свідоцтвом про народження чи паспортом, медичною довідкою кожного і свідоцтвом про розлучення, якщо хтось із молодих вступає в повторний шлюб. Буквально протягом години пару запрошує цивільний реєстратор, який проводить офіційну церемонію, й оголошує їх чоловіком і дружиною. Через якийсь час поштою надсилається свідоцтво про одруження.

На релігійну церемонію заздалегідь розсилаються офіційні запрошення. Зазвичай цю церемонію проводить священнослужитель у церкві. Біля вівтаря стоїть наречений зі своїм «бест мен» — боярином, близьким другом. Першою проходом до вівтаря йде «мейд оф онор» (фрейліна), близька подруга нареченої. Потрібно бути дуже обачною, вибираючи її, тому що це людина, на котру наречена може розраховувати при виникненні будь-яких проблем й ускладнень протягом часу від заручин до весілля. Фрейліна вдягає і готує наречену в день весілля.

Перед нареченою йде так звана «флауер гьол», квіткарка — маленька дівчинка в білому, котра розкидає живі квіти, а поруч із нею хлопчик: він тримає в руках подушечку, на якій лежать каблучки. Потім по квітах ступає наречена, її веде до вівтаря батько (якщо його немає — брат чи дядько).

Коли наречена входить у церкву, всі підводяться. Невід’ємною частиною весільної процесії є також присутність від двох до двадцяти жінок (їхнє число різне на різних весіллях) із боку нареченої і така ж кількість чоловіків із боку нареченого. Ці жінки одягнені в однакові сукні — зазвичай рожевого чи блакитного кольору, чоловіки — в однакові костюми. Священик проводить обряд вінчання: молоді обіцятимуть одне одному ділити усі радості й печалі до смерті одного з членів подружжя. Потім обмінюються каблучками. За традицією каблучки вдягають на ліві руки. Наречений і наречена першими виходять із церкви і від’їжджають. Їм дається година-дві поїздити по місту і пофотографуватися. Гості в цей час вирушають на коктейль у приміщення, де відбудеться весільна вечеря.

Весілля в Штатах — такий же бізнес, як і багато іншого. Існує безліч місць, які організовують весільні обіди та вечері, бюро, що декорують приміщення до весілля, надають весільних розпорядників і консультують у всіх ритуальних питаннях, не кажучи вже про ательє з пошиття весільного одягу й капелюхів. Весільна вечеря влаштовується вдома або в ресторані, або в спеціальному приміщенні, куди, до речі, може бути запрошений священик, і тоді релігійний обряд проводиться на місці.

Весілля в більшості випадків оплачують батьки нареченої, а наречений купує каблучки, робить подарунок священику і всім основним учасникам весільної церемонії. Пишність весілля та кількість запрошених залежать від статку пошлюблених і їхньої приналежності до певного соціального кола.

Молодим вручають дорогі подарунки. Часто це — гроші. На руці у нареченої можна помітити спеціальну білу сумочку на шнурку: сюди вона складає гроші. За подарунками стежить певна людина, котра розкладає їх в окремому приміщенні.

Коли наречена й наречений повертаються після фотографування, влаштовується живий «струмочок», через який вони проходять до столу. Боярин проголошує перший тост. Гості поступово п’яніють, і тоді відбувається церемонія кидання підв’язки. З цією метою на нозі нареченої одягнена спеціальна ошатна мереживна підв’язка, котру наречений має зняти і дати їй у руки. Всі незаміжні жінки вишиковуються в цей час за спиною нареченої. Вона кидає підв’язку за спину. Вважається, що та з жінок, якій пощастило впіймати підв’язку, вийде заміж першою. Те ж саме наречений робить із неодруженими чоловіками.

Наприкінці весільної вечері наречений і наречена роблять перший розріз на торті, тримаючи разом ніж. Традиційно наречена бере шматок торта й обмазує ним нареченого. Потім молоді фотографуються з родичами і їдуть у весільну подорож прямо з-за столу. Якщо грошей на подорож немає — ідуть у готель. Але першу шлюбну ніч ніколи не проводять удома. Дуже важливо вислизнути непомітно, бо друзі влаштовують усілякі перепони, не відпускаючи молодих. А коли молодята все ж добираються до готелю, вони закривають двері номера і вивішують табличку «Не турбувати».