Важка місія нового українського Архіваріуса

У попередньому номері «ДТ» ми писали, що Кабінет міністрів України своїм розпорядженням звільнив з посади голови Державного комітету архівів Ольгу Гінзбург, яка представляла Комуністичну партію. Нагадаємо: ця подія відбулася тоді, коли вже добігав кінця четвертий місяць перебування при владі демократичної коаліції (докладніше див. «ДТ», № 13 за 2008 р., У пошуках чесного Архіваріуса. Хто захистить українські архіви від «червоного комісара» та «чорних дилерів»?)

Міністр Кабінету міністрів Петро Крупко на час підписання номера газети до друку не назвав наступника пані Гінзбург на цій посаді. Нарешті, в понеділок, 14 квітня, стало відомо про призначення головою Держкомархівів України Олександра Удода.

Взагалі-то відбулася важлива для держави подія — знову голов­ним Архіваріусом держави буде професійний історик. Олександр Удод — професор, доктор історичних наук; останнє місце роботи — завідувач відділу історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України. Він дійсно про­йшов усі щаблі наукової кар’єри. В 1978 році закінчив історичний факультет Запорізького університету. До 1992 року працював педагогом; захистив кандидатську дисертацію «Кость Гуслистий — історик України», а 2000 року — докторську дисертацію «Роль історичної науки та освіти у формуванні духовних цінностей українського народу».

Треба зазначити, що ці роботи готувалися за активного залучення архівної спадщини: кандидатська дисертація про Костя Гуслистого — видана як монографія — на основі матеріалів архіву Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського, а в докторській дисертації помітне місце посідає розповідь про діяльність радянських архівів і їхню роль у формуванні комуністичної ідеології на наших землях у 20–30-х роках XX століття. Олександр Удод — автор багатьох десятків монографій, праць і статей з архівознавства та едиційної діяльності.

Олександр Удод має чималий адміністративний досвід. У 1992–1998 роках він обіймав посаду начальника Дніпропетровського управління освіти, 1997–1998 рр. — заступника голови Дніпропетровської держадміністрації.

З 2001 року Олександр Удод працював ще й головним редактором видавництва «Генеза», яке спеціалізується на випуску підручників та навчальних посібників і є лідером у цій сфері. Серед авторів «Генези» відомі історики і педагоги: Станіслав Кульчицький, Юрій Шаповал, Павло Полянський, Олександр Реєнт, Ілля Бірюльов, Роман Лях, Оксана Карліна та багато інших.

На думку Олександра Удода, — «виключаючи тенденційне, наскрізь заполітизоване призначення ще антикризовою коаліцією Ольги Гінзбург, представника суто ідеологічної партії (з яскравим антиукраїнським забарвленням — С.М.), цю посаду обіймали представники академічної науки, фахові історики. Серед них — Руслан Пиріг, відомий грушевськознавець, дослідник історії України XX століття. Геннадій Боряк багато років працював в Інституті історії України та Інституті української археографії і джерелознав­ства, розробляв національну архівну інформаційну систему». На запитання «ДТ» за яким принципом проходитиме кадрова політика в Деркомархіві і чи візьме Олександр Удод на роботу Геннадія Боряка, він відповів: «Я зустрічався з паном Боряком після 26 березня, коли він оприлюднив відкритого листа, де виклав свою позицію щодо «більшовизації архівів», виступивши проти політизації і впровадження цензури в державній установі, яка має опікуватися історичною пам’яттю нації. Я солідаризувався з його точкою зору, ціную Геннадія Боряка як професіонала своєї справи і людину з яскраво вираженою державницькою позицією. Мені потрібен час. Я б окреслив свою позицію так: нам потрібні професіонали і справжні патріоти України».

Між тим, панові Удоду просто необхідно допомогти органам слідства, щоби довести до логічного завершення дуже неприємну (чи варто сказати — непристойну) історію з масштабними крадіжками в Центральному державному історичному архіві України в м. Львові (див. на цю тему матеріали в «ДТ», № 30 і № 33 за 2005 р.), з подіями навколо пожежі 2003 року в одному з найбільш відомих архівів — Державному Кам’янець-Подільському. Безумовно, це буде справа честі голови Держкомархівів.

Якоюсь мірою нового голову Держкомархівів можна назвати «варягом». Але в цьому є і свої плюси. Він не заангажований в середовищі архівістів, які останнім часом опинилися в епіцентрі взаємозвинувачень. І це також відрадний факт.