Вал мігрантів

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), що об’єднує 30 індустріально розвинутих країн світу, кількість міжнародних мігрантів, які прибули до цих держав, побила всі рекорди.

У доповіді «Міжнародна міграція-2007» оцінювалася ситуація 2005 року. Тоді до країн — членів OECD на постійне проживання переїхали майже чотири мільйони іноземців, що на 10% більше, ніж у 2004 році. Переважна кількість їх осіла у США, Іспанії, Великобританії та Канаді, проте найбільш різкий стрибок у чисельності мігрантів було зафіксовано в Ірландії, Південній Кореї та Новій Зеландії.

Ще 1,8 млн. осіб працювали в країнах OECD на тимчасових засадах, насамперед в Австралії, Канаді, Німеччині, Японії, Новій Зеландії, Великобританії та США. Ця статистика враховує тільки іммігрантів, які мають офіційний легальний статус, кількість нелегалів невідома, але очевидно, що вона значна.

Найчастіше (приблизно в 65% випадків) іноземці перебираються на постійне проживання до індустріально розвинутих країн за лінією возз’єднання сімей. Проте останніми роками різко зросло (особливо в державах Європейського Союзу) число трудових мігрантів. З 2000 року приблизно на дев’ять відсотків щорічно збільшується кількість студентів, які здобувають освіту за кордоном. У 2005 році в країнах OECD налічувалося 2,3 млн. таких студентів. Нерідко згодом вони знаходять роботу в країні навчання.

До складу OECD не входить жодна пострадянська держава (хоча ряд колишніх соціалістичних країн — Чехія, Угорщина, Словаччина — є членами цієї структури). У травні 2007 року OECD ухвалила рішення про початок переговорів щодо приєднання до цієї міжнародної організації Росії, Ізраїлю, Естонії, Словенії та Чилі. Крім того, дебатується така можливість для Китаю, Індії, Бразилії, Індонезії та ПАР.