УКРАЇНСЬКИЙ ТУРИЗМ СТУПИВ НА ТВЕРДЬ. 10 РОКІВ «УКРПРОФТУР» ДОПОМАГАЄ НАШИМ СПІВВІТЧИЗНИКАМ КРАЩЕ ПІЗНАТИ СВІЙ КРАЙ

Закрите акціонерне товариство з туризму й екскурсій «Укрпрофтур», з його історією та сучасними напрямами діяльності, сьогодні — найбільша в Україні організована туристична структура, яка істотно відрізняється від інших альтернативних форм цього підприємництва. 19 дочірніх підприємств і дев’ять обласних закритих акціонерних товариств із досить розгалуженою мережею філій перетворилися нині на дійовий засіб формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до держбюджету і, що, мабуть, найголовніше, — на одну з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання історико-культурної спадщини...

За час, який минув із дня створення об’єднання (8 жовтня 1991 р.), «Укрпрофтур» прийняв на оздоровлення і вивів на туристські стежини 14 млн. 170 тис. туристів і 21 млн. 30 тис. екскурсантів; надано туристично-екскурсійних та інших послуг майже на 700 млн. грн. У державний та місцеві бюджети сплачено близько 200 млн. грн. податків і зборів, що становить 28% обсягу наданих послуг. І за цей час від бюджету не отримано ані копійки на розвиток чи компенсацію за обслуговування окремих категорій населення. Лише за дев’ять місяців ювілейного року ми оздоровили 474 тис. туристів і охопили екскурсіями 367 тис. чоловік. За надані послуги отримано 72 млн. 804 тис. грн. Понад 95% туристичного й екскурсійного продукту ЗАТ припадає сьогодні на національний туризм, який називають вітчизняним, внутрішнім... Порівняйте: у національному валовому доході країни цей вид господарської діяльності становить лише один відсоток. Та найголовнішою у цій діяльності була, є і залишиться соціальна спрямованість профспілкового туризму, що виявляється в наданні якісних і недорогих послуг, передусім дітям, молоді, багатодітним сім’ям, ветеранам, пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення.

Соціальний туризм починається з пішохідних екскурсій на природу, до історичних пам’яток рідного краю, з автобусних екскурсій сільських школярів у музеї, дендропарки, заповідники, галереї та театри, а продовжується вже на культурно-пізнавальних, рекреаційних, лікувально-оздоровчих і багатьох інших спеціалізованих турах.

Слід зазначити, що він непростий і нелегкий для організаторів через низькі норми доходу з розрахунку на одну подорож чи екскурсію. Між іншим, саме цей чинник знеохочує багато комерційних туристичних структур до розвитку таких напрямів господарської діяльності.

Відомо, що послуги комерційних турфірм розраховані в основному на індивідуальних клієнтів із високим та середнім достатком, які готові оплачувати туристичні витрати з власного сімейного бюджету або подорожують за рахунок своїх підприємств (так званий інсентив — інакше кажучи, заохочувальний туризм).

Організація прийому й обслуговування туристів у власних туристичних господарствах із наданням комплексу послуг (проживання та харчування); організація транспортних подорожей по Україні і за її межі; екскурсійне обслуговування всіх верств населення; надання готельних і транспортних послуг — ось лише кілька напрямів нашої основної діяльності. Але пріоритетним, як і раніше, залишається соціальний туризм, хоч ця «соціальність» перетворила «Укрпрофтур» на найуразливішу структуру внаслідок несподіваних катаклізмів у житті суспільства. І сьогодні профспілковий туризм складає той самий іспит, що й уся країна. Однак, за свідченнями спеціалістів, кризу розвитку вже подолано. Досить сказати, що десять років тому ми й гадки не мали, які організаційні, структурні, кадрові і навіть ментальні зміни нас очікують. Була порушена система реалізації діючих туристичних і екскурсійних маршрутів через профспілкові організації, структура використання і підготовки багатьох категорій кадрових працівників. Із пропонованих програм відпочинку й оздоровлення населення випали морські, річкові, авіаційні подорожі. Різко знизився попит на залізничні тури, особливо турпоїзди для дітей і дорослих та маршрути вихідного дня. Значно погіршилася матеріальна база подорожей у власних автобусах. Припинено проведення екскурсій громадсько-політичної, військово-патріотичної, виробничої та інших тематик. Наприклад, якщо 1991 року на екскурсійних маршрутах побувало 15,3 млн. чоловік, то 1997-го цими послугами скористалося лише 355 тисяч екскурсантів. Протягом цього похмурого періоду нам довелося ліквідувати майже 90 бюро подорожей і екскурсій, в основному на рівні райцентрів, і на певний час втратити значні сільські території, завойовані багаторічною працею.

Нові часи і новий ринок змусили нас шукати інші форми праці зі споживачами, відроджувати багато видів господарської діяльності. Було вдосконалено структуру управління туризмом та екскурсіями, почали ефективно залучатися місцеві кадрові і матеріальні можливості наявної інфраструктури. Довелося формувати новий, як за змістом, так і за ціною, асортимент туристичних і екскурсійних пропозицій.

Вакуум на «залишених» територіях заповнюють повноважні представники наших підприємств і товариств в обласних та районних центрах, містах обласного підпорядкування, селищах міського типу і турагенти в навчальних закладах, інших організаціях. Зараз уже налічується понад дві тисячі таких позаштатних помічників. Асортимент пропозицій (рекреація, лікування, відпочинок і проведення дозвілля) для продажу населенню значно зріс, насамперед за рахунок розширення договірної співпраці з підприємствами різних форм власності в усіх регіонах країни. І вже 1998 року нарешті почалося нарощування обсягів обслуговування туристів й екскурсантів на наших маршрутах.

Взагалі ж весь процес реструктуризації наявного потенціалу, реконструкції та перебудови діючих господарств в умовах суспільної трансформації був дуже болючим, однак неминучим. Головне — зміцніла віра у власні сили.

Окремо хотілося б зупинитися ось на чому. Після аварії на Чорнобильській АЕС ми почали безпосередньо організовувати лікування й оздоровлення населення, яке постраждало від цієї біди. Протягом кількох років було реорганізовано у пансіонати й лікувально-оздоровчі комплекси ряд туристичних підприємств, які раніше забезпечували активний відпочинок. Сьогодні їх налічується 36, більшість із них отримали ліцензії Міністерства охорони здоров’я України. Йдеться, зокрема, про пансіонати «Ластівка» на Вінниччині і «Шацькі озера» на Волині, лікувально-оздоровчий комплекс «Латориця» у Мукачевому на Закарпатті, оздоровчі комплекси «Верховина» в однойменному гірському селищі і «Гуцульщина» у м. Яремча на Івано-Франківщині...

Багато туристичних закладів, які входять до складу «Укрпрофтуру», зажили у населення доброї слави і заслуженого авторитету. Візьмемо, для прикладу, той-таки пансіонат «Шацькі озера», розрахований на 630 місць (із них близько півтисячі для цілорічного прийому відвідувачів). Один спальний корпус реконструйовано під лікувальний. Там функціонують фітотерапевтичний, стоматологічний, інгаляційний кабінети, зал лікувальної фізкультури, ванне й озокеритне відділення, камера з ефектом соляної шахти. Корпуси пансіонату розмістилися на березі величного й екологічно чистого озера Світязь, на території національного природного парку. Гостям пансіонату пропонуються цікаві екскурсійні поїздки до Луцька, древнього Володимира-Волинського (колишня столиця Волинського князівства) і в меморіальні музеї видатних діячів культури — Ігоря Стравинського в м. Устилуг і Лесі Українки в селі Колодяжне...

Та все ж для створення належних сучасних умов роботи туристичних господарств з прийому й обслуговування насамперед малозахищених верств населення і здешевлення послуг потрібно на державному рівні розв’язати цілу низку проблем, оскільки екскурсійна діяльність, як одна зі складових внутрішнього туризму, розвивається в нас дуже повільно. Вкрай назріла необхідність звільнити від податку на додану вартість усі дитячі оздоровчі й екскурсійні послуги; знизити туристичним підприємствам, які обслуговують дітей, плату за землю на суму, що закладається в благоустрій території; звільнити від відрахувань у державні фонди з вартості путівок, які фінансуються за кошти з державного бюджету; звільнити від оподаткування кошти туристичних підприємств, а також інвесторів, які йдуть виключно на будівництво й реконструкцію матеріальної бази та придбання транспортних засобів для перевезення туристів, і, нарешті, — здешевити вартість проїзду до місць відпочинку організованих груп туристів та екскурсантів, що дозволить захистити національного виробника послуг (як це робиться в Росії)...

Всесвітня туристична організація (членом якої є й Україна) так визначає важливість розвитку екскурсійної діяльності в межах національних територій: «Внутрішній туризм дає людині можливість більше дізнатися про свою країну, готуючи її таким чином до відкриття Всесвіту. Держави повинні краще роз’яснювати функцію внутрішнього туризму, більше піклуватися про його соціальну, виховну та пізнавальну рентабельність».

Зверніть увагу на слова, що якраз сама держава має роз’ясняти, а не ми державі. Вже 10 років при кожній зручній нагоді в багатьох програмах і концепціях, у різноманітних заходах із міністерствами та відомствами нагадуємо про ці функції туризму й екскурсій. Цій діяльності присвячуються парламентські слухання і засідання Національної ради з туризму... На жаль, говоримо багато, а робимо на державному рівні мізер, а то й менше.

Нерідко я сам себе запитую: а чи підраховував хтось у державі, які збитки на неї чигають у майбутньому через те, що ціле покоління молодих людей за ці роки у своїй більшості не побувало на жодній екскурсії? Чи не є це сповзанням до духовної деградації, коли нікому вже буде реалізовувати ті чи ті національні ідеї? Мій фаховий і життєвий досвід свідчить: формування національної свідомості на тлі патріотизму, демократичного мислення і гармонізації міжнаціональних стосунків слід починати з дитинства, зі шкільної лави, з поваги до своєї землі, з пізнання тисячолітніх традицій свого народу. Екскурсійна сфера, по суті, здатна швидко адаптуватися до нового світосприймання і обновлення духовного змісту громадського життя з урахуванням новітніх соціальних трансформацій і підходів до системи виховання, індивідуальної свободи. А для цього необхідне усвідомлене соціальне замовлення і пріоритетна підтримка з боку держави, місцевих органів влади і самоврядування, громадських об’єднань. Сучасну екскурсійну діяльність мають характеризувати історична правда, наукова об’єктивність, політична незаангажованість, незаідеологізованість. Саме на цих засадах, у безпосередньому контакті екскурсантів з екскурсоводами реалізується інформаційний і інтелектуальний потенціал історії, культури, традицій нашого народу.

Екскурсійна сфера має неоціненне значення в умовах нинішнього розвитку незалежної України, відкритого демократичного суспільства.