Восени нинішнього року посольство Греції в Україні почало приймати заяви і документи від громадян України грецького походження для надання їм грецького громадянства чи спеціального посвідчення у зв’язку з ухваленням нового закону Греції. Ця подія викликала широкий резонанс серед українських греків. У Донецькій області, де є місця їхнього компактного проживання, почався своєрідний ажіотаж навколо виїзду на історичну батьківщину. Консульство в Маріуполі вже штурмують натовпи найбільш нетерплячих. У Федерації грецьких товариств України безперервно приймають громадян для роз’яснення їм ситуації, що склалася.
Прокоментувати це я попросила активного діяча грецького руху, ректора Маріупольського гуманітарного інституту професора Костянтина Васильовича БАЛАБАНОВА.
Костянтин Васильович — особистість неординарна. У листопаді 1997 року американський часопис «Тайм» назвав ім’я Балабанова серед дев’яти видатних греків зарубіжжя, котрі своєю громадською діяльністю в галузі освіти, культури й економіки дістали світове визнання. Його вшановано однією з вищих нагород Греції — орденом «Слава і Честь» (1998 р.) та орденом Президента України «За заслуги» III ступеня (1999 р.). Член виконкому Маріупольської міської ради, перший заступник голови Федерації європейських університетів «AIMOS» — Костянтин Васильович став одним із визнаних лідерів грецького руху в Україні. У грудні 1997 року під час перебування в Маріупольському гуманітарному інституті президент Греції пан Стефанопулос, відзначаючи заслуги К.Балабанова як ректора та громадського діяча, сказав: «Ректором і гуманітарним інститутом може пишатися не тільки Україна, а й Греція».
— Костянтине Васильовичу, останнім часом не вщухають пристрасті навколо нового закону про надання грецького громадянства й виїзду для роботи в Грецію. Ваша точка зору на цю ситуацію?
— Цей закон обговорювався в грецькому парламенті, законодавчих органах, серед діаспори, і нарешті у квітні нинішнього року його ухвалено. Новий закон треба сприймати як доконаний факт. Україну і Грецію пов’язує глибоке історичне коріння. Українські греки прославили свою країну в усіх сферах життя. І коли обговорюється цей закон, він викликає суперечливі почуття. Ми знаємо, що за період так званої «перебудови» багато греків залишили колишній СРСР, особливо кавказькі республіки, де триває багаторічна війна. В Україні поки що все спокійно. Але й тут є чимало охочих виїхати, особливо серед молоді, я бачу це на прикладі нашого інституту. Двоїсте відчуття від того, що багато наших випускників їдуть у Грецію, заводять там родини, а хотілося, щоб працювали тут, на благо України.
З іншого боку, це непогано, бо зміцнює дружбу між нашими країнами, у змішаних сім’ях народжуються здорові талановиті діти. Багато греків свого часу залишили Грецію, влаштувалися в Америці, Австралії, інших країнах, стали відомими заможними людьми. Згодом повертались у Грецію, допомагали її розвиткові. Було б добре, якби греки, котрі виїхали з України, робили так само.
— Греки, які живуть в Україні, уже заповнюють анкети, а закон досі не працює, тобто практично ніхто ще не виїхав на історичну батьківщину. Що, на вашу думку, слід зробити, аби закон запрацював?
— Я знаю, що Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні пан Дімітріс Кондумас і генеральний консул у Маріуполі пан Ніколас Мацис активно працюють у цьому напрямі. Але потрібні додаткові документи — роз’яснення, уточнення, інструкції — тоді закон запрацює.
— Головною подією після ухвалення нового закону для греків України стане з’їзд Федерації грецьких товариств, який має відбутися в грудні нинішнього року. Як ви оцінюєте ситуацію всередині грецького руху напередодні з’їзду?
— У грецькому русі України беруть участь багато талановитих, працелюбних людей, це передусім голови невеличких товариств, справжні трудівники. Саме в низових ланках, як на мене, потенціал грецького руху, його майбутнє. Ми повинні всіляко допомагати й підтримувати таких людей.
— Що повинно змінитися і в нас в Україні, і в Греції, щоб чисельна тутешня грецька діаспора почала жити краще?
— В Україні справді живе одна з найчисельніших грецьких діаспор світу. Аби греки України стали жити краще, як і решта народів нашої країни, необхідно, щоб почали працювати закони. Адже всі, хто живе на українській землі, хочуть мати роботу, вчасно одержувати зарплату, почуватися безпечно й вірити у майбутнє своїх дітей. Це може і, я вірю, буде забезпечувати Україна. А Греція, зі свого боку, повинна розширювати співробітництво з Україною — передусім економічне. Економіка потягне за собою і освіту, і культуру, і все інше. Нині підготовлена для підписання спільна угода про співпрацю у сфері освіти й культури між Грецією та Україною. З Росією таку угоду вже укладено.
Нині в 30 школах України викладають грецьку мову. Добре, якби це не було факультативом і школи одержали статус грецьких.
Я дуже вдячний Президентові України за те, що він робить у плані кадрового забезпечення. Мери Маріуполя, Макіївки, голови Новоселківського й Новоазовського районів — греки. Шість депутатів Верховної Ради — греки. Це повернення до історичної справедливості щодо грецького народу. Хоч були й інші часи...
І для України, і для Греції дуже важливо, аби греки, котрі тут працюють, залишилися і мали своє майбутнє.
— Костянтине Васильовичу! Маріупольський гуманітарний інститут, ректором якого ви є, останніми роками став дуже популярним. У ньому навчаються студенти не лише вашого регіону, а й з усієї України. Розкажіть про особливості вашого вузу.
— МДІ — ровесник демократичних перетворень в Україні. Він унікальний відданістю культурним традиціям, які мають незнищенну вартість. Вивчення новогрецької мови, історії та культури Греції дозволяє не тільки долучатися до древніх джерел, а й формує передумови для національно-культурного відродження Приазов’я — регіону компактного проживання греків. Сьогодні в МДІ дістають освіту понад 2500 студентів за дев’ятьма спеціальностями. МДІ — єдиний вуз Донецької області, який упродовж останніх років цілком зберіг бюджетні місця за кожним фахом.
В інституті навчається понад 50 іменних стипендіатів Президента України, Верховної Ради України, уряду Греції, інших органів влади. Ми готуємо філологів, правознавців, істориків, економістів, педагогів, котрим викладають найкращі педагогічні кадри не лише України, а й Греції, Німеччини, США. Випускники одержують університетський диплом державного зразка. Вони вже тепер працюють у себе на батьківщині, а також в Італії, Греції, Єгипті, Німеччині, Росії.
— Кажуть, що частими гостями вашого вузу бувають перші особи держав, видатні діячі науки, громадські діячі.
— Це справді так. Маріупольський гуманітарний інститут мав честь приймати Президента України Л.Кучму, колишнього віце-прем’єр-міністра України з питань гуманітарної політики академіка Національної академії наук України В.Смолія, віце-президента Національної академії наук України академіка І.Кураса, інших відомих учених. Винятково важливою подією в житті гуманітарного інституту став візит Президента Греції Константіноса Стефанопулоса в грудні 1997 року. За видатний внесок у зміцнення українсько-грецької дружби та активну допомогу МДІ президентові Греції вручено диплом почесного професора МДІ №1.
— І останнє, традиційне запитання: ваші плани на майбутнє.
— Мої особисті плани нерозривно пов’язані з майбутнім очолюваного мною вже кілька років інституту. Зміцнення дружби між Україною та Грецією стало сенсом і змістом мого життя. Розвиваються міжнародні зв’язки МДІ. Основним і стратегічним партнером вузу залишається Греція. Підписано угоди з Салонікським, Яннінським, Патрським, Афінським, Македонським університетами, у рамках яких проходять щорічні стажування студентів і викладачів. Влітку 2000 року 80 студентів МДІ поїхали в Грецію на стажування.
Ми активно співпрацюємо з багатьма організаціями Греції, зокрема Фондом Олександра Онаніса, Фондом Урани та іншими.
Останніми роками почали працювати факультет іноземних мов і філологічний факультет. На 2001 рік заплановано здати корпус економіко-правового факультету, перший камінь якого закладено торік у вересні.
Наша молода незалежна держава гостро потребує кваліфікованих фахівців-гуманітаріїв. Саме таких спеціалістів готує Маріупольський гуманітарний інститут — один з наймолодших, але престижних вузів України.