У ВЕСНУ НЕ ПРОРВАЛИСЯ...

От і все. Тепер прихильники донецького «Шахтаря» можуть тільки зітхати: найближчим часом їм не доведеться тішити себе ілюзіями і випробовувати нервову систему. В іспанському місті Віго остання українська команда залишила до кращих часів рештки надій на прорив у весну європейського футболу.

До вирішального для себе поєдинку із «Сельтою» донеччани підійшли із досить солідним за нашими мірками багажем. Згадаймо: минулий чемпіонат України вони завершили на другому місці, що дало право спробувати сили у Лізі чемпіонів. Успішно подолавши кваліфікований бар’єр, гірники вперше в історії клубу потрапили до однієї групи із визнаними грандами — римським «Лаціо», лондонським «Арсеналом» та відомою празькою «Спартою». І хоча після першого раунду далі не просунулися, продемонстрували шахтарський характер і з третім місцем таки зуміли одержати перепустку до не менш престижних змагань за Кубок УЄФА. На фоні невдач київського «Динамо» це було сприйнято як успіх вітчизняного футболу.

Доля звела «Шахтар» із «Сельтою» — середняком чемпіонату Іспанії. Перший поєдинок у Донецьку завершився мирно. Нульова нічия залишила шанси обом командам. Якщо галісійцям у минулий четвер потрібна була тільки перемога, то гірників влаштовувала навіть нічия з будь-яким рахунком. Але керівники клубу налаштовували гравців, як і годиться, тільки на результативну гру. З цією метою українці прибули в провінцію Галісію за тиждень до вирішальної зустрічі. Футболісти встигли акліматизуватися, потренуватись на нормальних полях. Донеччани побували також на матчі чемпіонату Іспанії, уважно спостерігали за діями своїх суперників у грі з «Барселоною» і ще раз пересвідчилися, що мають справу з дуже серйозною командою, яка на домашньому стадіоні при шаленій підтримці місцевих вболівальників здатна показати футбол високого класу. Мабуть, гірників насторожили три голи напористого Катаньї. Правда, він забивав їх, скориставшись нерозторопністю захисників каталонців. Але на другий тайм галісійців не вистачило, і «Барса» зрівняла рахунок.

На подібний сценарій гри сподівались і українські вболівальники. Вірилось, що «Шахтар», якщо і поступиться в першому таймі, то в другому додасть «обертів» і повернеться додому в гарному настрої.

Із перших хвилин зустрічі іспанці кинулись до воріт Юрія Вірта — мимо. Гірники відповіли контратакою. Зубов пройшов правим краєм поля, але Воробей не скористався його передачею. Десь близько дев’ятої хвилини ситуація повторилася — Геннадій знову зробив чудову передачу на дальню штангу, здавалось, Бєлику залишилось тільки підставити голову і м’яч опиниться у незахищеному куті воріт. На жаль, молодий форвард і сам буде довго згадувати цей момент і дивуватися, як він зумів не забити гол. Більше такої стовідсоткової нагоди впіймати жар-птицю у «Шахтаря» не було.

Через хвилину Маккарті у свою чергу із зручної позиції не влучив у ворота гірників. Іспанці посилили натиск. Густаво Лопес, який весь час тримав у напрузі Старостяка, послав м’яч на Джованеллу, але той не зумів завершити комбінацію. Десь у середині тайму донеччанам вдалася чергова контратака. Воробей вивів на ударну позицію Ковальова, та м’яч просвистів повз штангу.

Розв’язка матчу сталась на 28 хвилині. Старостяка, який не справився зі своїм обов’язками, ніхто не підстрахував, Джованелла тут же підхопив м’яч і переадресував його у штрафну площадку гірників. Вільний від опіки Катанья свого шансу не прогавив і головою «розстріляв» ворота Вірта — 1:0. Після цього «Сельта» заграла ще веселіше, а «Шахтар» якщо і пробував контратакувати, то надто мляво і беззубо.

Надії на другий тайм не справдилися. Гірникам ніяк не вдавалось приборкати мокрий м’яч на досить в’язкому після зливи полі. Іспанці ж зовсім не виглядали втомленими. Вони менше помилялися, легко знаходили між собою порозуміння, швидко переходили в наступ. На грі ж донеччан позначалася відсутність травмованих Тимощука й Ателькіна. Вони, по суті, подарували середину поля супернику, між захистом і нападом утворився вакуум, який заповнювали футболісти «Сельти». Всюдисущий Карпін не раз виводив напарників на ударні позиції, але ті хибили.

Треба віддати належне захисникам української команди, які цього разу менше помилялися і не дозволили галісійцям збільшити рахунок. Та «Шахтар», на жаль, не «Барселона». До кінця другого тайму він не те, що не зумів зрівняти рахунок, але навіть не показав бійцівського характеру. Як мовиться, гірники справді діяли «на відбій». А з такою грою складно перемогти навіть тернопільську «Ниву».

Після матчу в Іспанії нам залишається тільки тішити себе можливими варіантами «якби...» Та попри всі розчарування «Шахтар», показав себе світові, і цілком можливо, що набутий досвід у євротурнірах принесе йому славу вже наступного року...