У НАС КУРЯТЬ, В АМЕРИЦІ — ДИМ ІДЕ?

Мода на куріння найбільш уражає молодих. Спроба відгородитися димовою завісою від проблем — досить легка, приємна, але входить у звичку. Тим більше що сигарети — товар доступний, дешевий і широко рекламований. Але це у нас. В Америку давно прийшла мода на здоровий спосіб життя, практично заборонено рекламу сигарет і тривають гучні судові процеси.

На початку нинішнього року міністерство юстиції США подало позов проти найбільших тютюнових компаній країни. У ньому — 1400 сторінок обвинувачень. Серед поданих документів і секретна доповідь для компанії Philip Morris, датована 1971 роком, у якій наводяться дані, що нікотин призводить до звикання. Відмова від куріння, повідомляється в доповіді, викликає депресію, дратівливість та інші невротичні симптоми. (Надалі все це виробники сигарет затято заперечуватимуть. Понад те, фінансований виробниками сигарет Інститут тютюну доводив, що ні про яке звикання і мови бути не може. Стверджував це навіть 1988 року, коли міністерство охорони здоров’я США нарешті офіційно отримало протилежні результати.)

1981 року та ж таки Philip Morris отримала дані, що свідчать: переважна більшість хронічних курців набуває своєї згубної звички ще в шкільному віці. Більше того, саме тоді вони вибирають собі і бренд, котрому потім «зберігають вірність» довгі роки. Відтоді компанія почала проводити агресивну маркетингову політику серед неповнолітніх, фінансуючи молодіжні фестивалі, випускаючи рекламну продукцію, орієнтовану передусім на молодь, виступаючи спонсором спортивних змагань. І, звісно ж, забезпечуючи збут своєї продукції. Збитки, завдані здоров’ю американської нації, працівники міністерства юстиції оцінювали, виходячи з урядових підрахунків прибутку від продажу сигарет особам, які не досягли 18 років, отриманого компаніями з 1971 року. І сума вийшла чимала — 289 мільярдів доларів.

Власне, великих несподіванок настільки педантично зібраний міністерством юстиції «компромат» не приніс. І саме на цьому наголошують представники тютюнових компаній, стверджуючи, що новий позов є лише переспівом старих.

…Офіційний старт військовим діям проти американських тютюнових компаній було дано ще 1964 року, коли Лютер Террі, який обіймав на той час посаду головлікаря США, опублікував свою знамениту доповідь про наслідки куріння для здоров’я. На багатьох інформація, що містилася в доповіді, справила враження вибуху бомби.

Відтоді спроби притягти до відповідальності компанії, що отримували надзвичайні прибутки за рахунок здоров’я та життів людей, робилися неодноразово. До суду на ці компанії подавали як самі курці— вимагаючи компенсацій за втрачене здоров’я, так і їхнє оточення, яке відчуло на собі згубні наслідки пасивного куріння. Суми призначуваних судом компенсацій обчислювалися мільйонами і мільярдами доларів. На зміну індивідуальним позовам невдовзі прийшли колективні, і йшлося вже про десятки мільярдів доларів. А потім за справу взялися органи юстиції окремих американських штатів, і 1998 року було укладено угоду, відповідно до якої тютюнові компанії зобов’язалися виплатити 46 штатам 206 мільярдів доларів як відшкодування бюджетних збитків, пов’язаних із лікуванням захворювань, викликаних курінням.

У цілому з державного бюджету США на подолання наслідків активного і пасивного куріння виділяється 20 мільярдів доларів. І попри це від пов’язаних із курінням захворювань щороку помирають 440 тисяч американців. А в усьому світі кількість жертв тютюнових компаній у недалекому майбутньому становитиме 10 мільйонів чоловік. 1999 року генеральний прокурор США Джанет Рено порушила проти найбільших американських компаній позов, звинувативши їх у шахрайстві та маніпулюванні громадською думкою, що тривають із середини 1950-х років — відтоді, коли представники п’яти провідних тютюнових компаній США — Philip Morris USA, R. J. Reynolds, Lorillard Tobacco, Brown &Williamson і Liggett Group — таємно зібралися в готелі Plaza у Нью-Йорку і вирішили спільно фінансувати безпрецедентну маркетингову кампанію: адже інформацію про шкоду, якої куріння завдає здоров’ю, виробники сигарет на той час уже мали. Прокурор поставив собі за мету позбавити виробників сигарет прибутку, за оцінками міністерства юстиції, у сотні мільярдів доларів. Однак рішення суду в червні 2000 року більше потішило керівництво тютюнових компаній, хоча й залишило надію на перемогу міністерства юстиції в майбутньому.

За словами Вільяма Олемейєра, віце-президента Philip Morris USA, із 1966 року, коли конгрес ухвалив рішення про обов’язкове розміщення попереджувальних написів на кожній пачці сигарет, американський уряд був інформований про негативні наслідки куріння. Більше того, він не лише радо вітав величезні суми податків, що збираються з тютюнових компаній, а й субсидіював закупівлі сигарет для армії.

Втім, усі ці аргументи ще будуть представлені в суді, який розпочнеться лише у вересні 2004 року. А поки що… дві третини вироблених в Америці сигарет ідуть за кордон, причому третина — у вигляді контрабанди. Прийоми й методи, відпрацьовані за 50 років, на повну силу застосовуються на нових перспективних ринках… Щоправда, на мільярдні компенсації збитків від куріння громадянам України, так само як і Гватемали та Нікарагуа, розраховувати не варто.