Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) спільно з професором психіатрії Евелін Бромет із університету штату Нью-Йорк (Стоні Брукс), під егідою ВООЗ, за сприяння Національного інституту психічного здоров’я США і Гарвардського університету, провели в Україні загальнонаціональне дослідження стану психічного здоров’я населення. Керівниками проекту з українського боку були генеральний директор КМІС Володимир Паніотто і заступник директора КМІС Вікторія Захожа.
Корисне дослідження
Україна — перша з країн Східної Європи, в якій його проводили. В дослідженні взяли участь спеціалісти Асоціації психіатрів України. Було опитано 4725 чоловік. Анкета з трьохсот запитань містила дев’ять діагностичних розділів: депресія (окремо — дратівлива), панічні розлади, соціальні фобії, агорафобія, генералізований тривожний розлад, неврастенія, періодичні напади люті, споживання алкоголю та наркотиків. 20,5% респондентів визнали, що протягом останніх 12 місяців у них були один чи кілька психічних розладів. Таких людей опитували особливо докладно, збираючи всю інформацію про їхнє життя, включно з дитинством, стосунками з батьками, хронічними хворобами, наявністю посттравматичного стресового синдрому, станом здоров’я за останніх тридцять днів. І таких докладних анкет вийшло 1700. Соціологи запитували, чи зверталися ці люди до спеціалістів, і отримували відповіді: немає грошей на лікування; не знали, до кого звертатися. Психіатри людям допомогли — тож опитування виявилося надзвичайно корисним. Адже 8,2% опитаних оцінили свої психічні розлади як такі, що проявляються слабко, 7,4% — як середні, 4,8% — як серйозну форму розладу.
Відстали від Європи,
але Америку — перегнали
Виявилося, що в Україні ситуація з рівнем психічних розладів гірша, ніж у Європі, але краща, ніж в Америці. Чому так? Аналіз ще не завершений, і відповідь на це запитання буде одним із результатів проекту. Одна з гіпотез — в Америці з її високим рівнем життя існує розгалужена мережа психіатричних послуг і люди стежать за своїм психічним здоров’ям, тому вони уважніші до тих чи інших симптомів захворювань.
Отже, у нас загальна кількість людей, які переживають психічні розлади, — 20,5%, у США — 26,4%. У Бельгії — 12%, у Франції — 18,4%, у Німеччині — 9,1%, в Італії — 8,2%, в Іспанії — 9,2%, у Нідерландах — 14,9%. У Японії — 9%. У Нігерії — 5%. Хоч як дивно, психічне здоров’я може бути стабільним, усупереч цивілізації.
Всі психічні розлади поділяються на кілька груп: тривожні розлади (включно з агорафобією, соціальними фобіями, панічними розладами, генералізованим тривожним розладом, посттравматичним стресовим розладом), вони виявляються в Україні у 7,1% респондентів, розлади настрою (депресія) — у 9,1%, розлади контролю над спонуканнями (періодичні напади люті) — у 3,2%, розлади, пов’язані з вживанням алкоголю і наркотичних препаратів, — у 6,4%. Причому цей показник найвищий, порівняно з іншими країнами, в яких проводилося дослідження. Найближче до нього показник Америки — там алкоголь і наркотичні препарати вживають 3,8% населення. Схоже, що у США все ж таки ця цифра така висока за рахунок наркоманії, в Україні ж, безперечно, за рахунок алкоголізму. 31,5% нашого населення протягом життя мали психічні відхилення, пов’язані із вживанням алкоголю.
Соціальна ламка психіки
— Досить високі показники психічних розладів для нашої країни природні. У країнах із сильною політикою їх рівень, безумовно, нижчий, у тій-таки Німеччині вони спостерігаються у 9,1% населення, — розповідає генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. — А в Україні у громадян пройшла досить сильна ламка всіх життєвих підвалин. Революція не торік відбулася, а п’ятнадцять років тому, і супроводжувалася вона різким розривом зв’язків, різким зниженням рівня життя, виробництва, зміною культурних орієнтацій. До 1999 року погіршувалася ситуація з бідністю, і тільки з 2000-го вона почала стабілізуватися. Для таких суспільств аномія (розкладання системи цінностей) досить типова — старі норми вже не існують, а нові ще не усталилися. Тож високий рівень психічних розладів виправданий. Підвищення рівня смертності й алкоголізм також є наслідком різкої зміни життєвого укладу суспільства.
Протягом життя 31,5% респондентів фіксують у себе розлади на грунті алкоголю. Причому характерно, що російськомовні п’ють частіше, ніж україномовні, тому що живуть вони переважно на сході країни, а там більше міського населення. Із тих, хто одружений, 12% мають психічні відхилення, пов’язані з вживанням алкоголю, серед неодружених — 17%, серед розлучених — 23%. У старшій віковій групі (за 50 років) 9% мають психічні відхилення, пов’язані з алкоголізмом. Чому така цифра? Частина їх не доживають до того, щоб це зафіксувати... Більше відхилень, пов’язаних з алкоголізмом, у незайнятих громадян — 22%, у зайнятих — 17%. Чим вища освіта, тим нижча частка людей, які мають психічні відхилення, пов’язані з алкоголізмом.
— Будь-які соціальні причини збільшують ризик психічних розладів, — вважає Евелін Бромет, професор психіатрії з Нью-йоркського університету (Стоні Брукс). — Наприклад, для хворих на депресію головні чинники — це невдалий шлюб, конфлікти в сім’ї, травмуючі події. Якщо у людей, котрі переживають травмуючі події, є підтримка, то ймовірність захворювання різко знижується. Найбільше в Україні мене вразили тісні стосунки між людьми. Вони значно тісніші, ніж в Америці. В Україні є політичні, фінансові стреси, але люди жаліють і підтримують одне одного. Виявляється, цього мало. Мене здивувало, що рівень депресій був високим.