«Тогда считать мы стали раны, товарищей считать»

Понад 24300 загиблих за останні три роки. З них лише торік — майже 9,5 тисячі! Найжахливіше те, що йдеться не про втрати у воєнному конфлікті в якійсь гарячій точці планети, а про жертви дорожньо-транспортних пригод в Україні. Для порівняння: за десять років афганської війни весь Радянський Союз втратив убитими 15 тисяч чоловік. З кожним роком статистика ДТП стає дедалі більш лиховісною. Так, торішні показники — 62 тисячі ДТП — перевищили результат 2006 року на 20%. Загалом наші дороги забирають у три-вісім разів більше життів, ніж автошляхи країн ЄС. Час говорити про те, що Україна стоїть перед вибором: або надати всім учасникам дорожнього руху статус учасників бойових дій, або, полічивши втрати, робити серйозні висновки та вживати невідкладних та рішучих заходів з припинення жорстокої та безглуздої бойні, в якій бувають лише жертви, але ніколи не буде переможців.

Безумовно, державні органи, засоби масової інформації та комерційні структури докладають чимало зусиль із наведення порядку на шляхах країни. Однак, як показує світовий досвід, без ініціативи громадськості розв’язати цю проблему неможливо. З огляду на це, 17 січня нинішнього року Міністерством юстиції України зареєстровано Асоціацію безпеки дорожнього руху — першу всеукраїнську громадську організацію, яка поставила за мету зниження аварійності на дорогах. Досягти цієї мети, вважають ініціатори її створення, можна тільки шляхом донесення до громадськості України проблем безпеки дорожнього руху, підвищення культури поведінки всіх його учасників, реформування та вдосконалення системи підготовки водіїв.

Основні завдання асоціації — співробітництво із засобами масової інформації, державними установами, комерційними та громадськими організаціями, які працюють у сфері безпеки дорожнього руху. Крім того, сприяння державним органам у розробці нормативних актів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху, розробка методичних рекомендацій зі здійснення громадського моніторингу та контролю за реалізацією державних проектів у цій сфері, участь у роботі з удосконалювання системи підготовки водіїв. Важлива роль приділяється також налагодженню щільних контактів із міжнародними організаціями. Координаційну раду асоціації, яка визначає її стратегію, напрям діяльності та контролює реалізацію планів, очолив народний депутат України, генерал-лейтенант Олександр Скибинецький. До складу координаційної ради також увійшли генерал-майор міліції Володимир Рудик і голова правління Товариства сприяння обороні України Володимир Дончак. Президентом усеукраїнської громадської організації «Асоціація безпеки дорожнього руху» став голова правління ЗАТ «Український страховий дім» Михайло Берлін.

Необхідності об’єднати зусилля заради наведення порядку на дорогах країни, привернути увагу до цієї проблеми керівників держави, народних обранців, громадськості була присвячена прес-конференція активістів ВГО «Асоціація безпеки дорожнього руху», що відбулася минулого тижня в Києві.

— Головна проблема безпеки дорожнього руху, — каже Олександр Скибинецький, — полягає у відповідальності кожного з нас — законодавців, інспекторів автоінспекції, водіїв, пішоходів. Іншими словами, величезна роль належить людському чиннику. Саме тому ми вважаємо, що сьогодні в Україні існує широке поле для діяльності громадських організацій. Я виділив би два основні напрями в підвищенні безпеки руху. З одного боку, це сприяння в інформуванні громадськості про загрози та проблеми, що існують, підтримка заходів, державних програм зі створення умов для підвищення культури водіння, безпеки руху та вдосконалення системи підготовки водіїв. З другого боку, — громадський контроль за станом справ у сфері дорожнього руху, виконанням державних програм, залучення уваги суспільства до невирішених питань. Саме те, що властиво громадським організаціям.

Асоціація планує організацію та реалізацію проектів з безпеки руху, заходів, які підвищують зацікавленість української громадськості у розв’язанні цієї проблеми. І, звісно ж, вона має намір сприяти державі у виконанні відповідних програм, розробляти рекомендації для органів влади й управління, здійснювати громадський моніторинг, готувати інформаційні та аналітичні матеріали за його результатами, проводити громадські слухання та удосконалювати методику підготовки водіїв. Передбачене також міжнародне співробітництво та використання наявного світового досвіду. Асоціація вже стала дійсним членом Міжнародної асоціації безпеки дорожнього руху PRI, що об’єднує у своїх лавах понад 50 країн. Ця всесвітня організація, створена 1959 року, є провідною у сфері безпеки дорожнього руху. Один із головних напрямів її роботи — підтримка і проведення освітніх та інформаційних кампаній з безпеки руху, обмін досвідом і передача накопичених знань про безпеку водіїв і пішоходів, створення своїх осередків там, де вони ще відсутні.

До речі, президент PRI Юп Гусс, який прибув в Україну на запрошення ВГО «Асоціація безпеки дорожнього руху», також був учасником прес-конференції.

— Ми раді, що в такій великій центральноєвропейській дер­жаві, якою є Україна, створена й діятиме громадська організація з безпеки дорожнього руху, — повідомив пан Гусс. — Ділитися досвідом, навчати молоді об’єднання працювати системно та ефективно, досягати реальних успіхів, — пріоритетне завдання PRI. Світ дедалі активніше інтегрується, відкриваючи кордони. Тому величезна міжнародна магістраль, утворена тисячами національних доріг, має бути безпечною.

Поряд із низькою якістю дорожнього покриття і перенасиченістю доріг автомобілями одним із головних чинників, що впливають на драматизм ситуації, є безкультур’я учасників дорожнього руху, передусім водіїв, бо, на відміну від пішоходів, вони технічно озброєні. Керування автомобілем у нетверезому стані, порушення правил обгону, виїзд на зустрічну смугу, перевищення швидкості та ігнорування заборонних сигналів світлофора стали настільки повсякденним явищем, що одним із основних діючих правил дорожнього руху для його розважливих учасників залишилося правило трьох Д («дай дурню дорогу»). Втім, і воно не дає повної гарантії безпеки, адже дурням хоч скільки дороги давали б, — усе мало. Невідворотність же покарання в нашій країні — поняття дуже умовне. Ліберальні, ледь не найнижчі в Європі, штрафи, «круті» реєстраційні номери автомобілів, які забезпечують їхнім власникам недоторканність, небачені в цивілізованому світі можливості «зам’яти справу» за певний хабар — усе це спонукає на молодецтво. Особливо так званих VIP-порушників — людей, які завдяки своєму високому соціальному статусу та матеріальному становищу повірили в те, що приналежність до «еліти» піднімає їх над усіма законами та правилами. Тільки громадськість спроможна й має позбавити їх такої впевненості. У неї для цього мало засобів, але навіть у цьому невеличкому арсеналі є така могутня зброя, як гласність, котру, як запевнили члени координаційної ради «Асоціації безпеки дорожнього руху», вони мають намір використовувати максимально ефективно. Адже час у цьому питанні грає проти всіх нас.

Статистика знає все. Їй відомо: щорічно на дорогах світу гине 1,2 мільйона чоловік. Страшно подумати, але з цього випливає, що за той час, протягом якого тривала прес-конференція, дорожньо-транспортні пригоди забрали 275 життів! Тож чого ще чекати?