У «ДТ» (№ 30, 2005 р.) було опубліковано статтю О.Рожена «Куди перенесемо столицю?».
Стверджую: кращого міста, ніж Запоріжжя, для української столиці не знайти. Один із найголовніших історичних аргументів закладений у назві самого міста. Свого часу на Запорожжя (за пороги) стікалися пасіонарії з України, Польщі та Росії. Вони заснували тут козацтво, створили мало вивчений варіант військової демократичної республіки, який відіграв в історії України велику роль.
Наступний надзвичайно важливий чинник — о.Хортиця — своєрідний символ порятунку України з часів Байди Вишневецького.
Дуже істотний такий мотив — виявлення довіри до півдня та сходу України, позбавлення їх своєрідного комплексу — придатка до основних україномовних регіонів України.
Звісно, відіграє свою роль і той факт, що Запоріжжя стоїть на зламі найважливішої української річки — Дніпра.
Наступний аргумент — Запоріжжя — своєрідна міні-проекція всієї країни: чудовий машинобудівний комплекс із відомими всьому світу брендами — ВАТ «Мотор-Січ», ВАТ «ЗТЗ», ВАТ «АвтоЗАЗ» та ін.; потужний металургійний комплекс — ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроспецсталь» та ін.; сільськогосподарський і курортний регіон одночасно; енергетичний комплекс.
Ще один досить важливий аргумент — відсутність масштабної корупції, «хрещених батьків», бандитизму. З часів міліцейського мера О.Поляка, який виявився одним із найкращих мерів м.Запоріжжя (Запоріжжя називають ментівським містом саме з огляду на ці чинники).
У мене є конкретна пропозиція, де розмістити урядовий центр. Це дивовижне місце, колишнє урочище Сагайдачного, що тягнеться нижче вулиці Скельної до моста Преображенського між урвистим берегом і Дніпром. Зараз тут «шанхаї», городи й напіврозорені підприємства з краєвидом на рештки порогів і о.Хортицю.
Я розумію крамольність самої думки перенесення столиці і те, що пропозиція на місце її розташування російськомовного міста Запоріжжя може викликати спочатку величезний протест. Але заперечити проти вище висловлених мною аргументів важко. У кожному разі, я запрошую до обговорення.