Тибет: автономія та Олімпіада

Далай-лама зі своєї штаб-квартири в Дхармшалі на півночі Індії закликав провести міжнародне розслідування розгону маніфестантів у столиці Тибету. «Тибетська нація стоїть нині перед обличчям серйозної загрози. Визнає це Китай чи ні, але проблема існує», — заявив він, підкресливши, що тибетці «хочуть справжньої автономії, а не незалежності». Події в Лхасі він вважає культурним геноцидом.

Прем’єр Держради КНР Вень Цзябао назвав заяви Далай-лами брехливими. Як стверджує китайська влада, заворушення спровокувала «кліка Далай-лами» — духовного лідера тибетських буддистів, який живе у вигнанні.

Антикитайські мітинги розпочалися 10 березня, у річницю тибетського повстання. У Лхасі демонстранти стали підпалювати магазини, які належать китайцям, і закидати камінням поліцейських. 17 березня китайські солдати прогнали вулицями тибетської столиці десятки закованих у наручники людей, заарештованих за участь у масових заворушеннях. Представники сил безпеки обшукують усі без винятку будинки в пошуках демонстрантів, які ховаються, за відсутності документів жителів негайно заарештовують.

Далай-лама, своєю чергою, заявив, що готовий відмовитися від ролі духовного лідера Тибету, якщо ситуація в цьому автономному районі Китаю й далі погіршуватиметься. Він закликав тибетців і китайців жити у мирі та припинити кровопролиття.

За твердженням китайської влади, у ході заворушень загинуло не більш як 16 чоловік. І в цьо­му винні самі демонстранти — війська не стріляли по натовпу. Тибетський уряд у вигнанні, проте, стверджує, що вбито близько 80 чоловік. За умов, коли в’їзд у Тибет журналістам заборонений, дістати достовірну інформацію дуже складно. Як повідомив губернатор Чампа Пхунтсок, у Тибетському автономному районі було здійснено понад 300 підпалів, проте нині ситуація під контролем — школи і держустанови вже повернулися до нормальної роботи.

Насильство поставило правлячу Комуністичну партію Китаю перед серйозною політичною проблемою: воно загрожує кинути тінь на її репутацію напередодні намічених на серпень Олімпійських ігор, що мають пройти в Пекіні. Востаннє настільки масові демонстрації відбувалися в 1989 році. Тоді китайські війська, щоб придушити повстання, відкрили вогонь на ураження.

Хоробрість тибетських ченців, на думку спостерігачів, гідна захоплення, але їхня справа, втім, приречена. Для Китаю Тибет — стратегічне питання. Китай стверджує, що Тибет завжди був складовою частиною його території. Тим часом до ХХ століття Тибет неодноразово користувався широкою автономією, багато жителів цієї території вважають своїм єдиним лідером Далай-ламу.

Тибетці, які живуть у Європі, закликають європейські країни бойкотувати Олімпійські ігри в Пекіні. Кілька сотень людей, переважно вихідців з Азії, протестували проти жорсткого придушення маніфестацій у Тибеті біля брюссельського Палацу правосуддя. У ряді європейських столиць маніфестанти атакували будинки посольств і консульств КНР.