«Там, де живуть смислами»: шляхами Сергія Кримського

18 листопада 2005 року в Інституті філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України відбулася наукова конференція «Шляхи та роздоріжжя сучасної цивілізації (людина—культура—постісторія)», приурочена до 75-річчя видатного українського філософа та культуролога, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Національної премії України імені Т.Г.Шевченка Сергія Борисовича Кримського. І постать шановного ювіляра, і тема, запропонована до обговорення, і коло осіб, що були запрошені, — усе передбачало неординарну інтелектуальну подію в академічному житті України. Сучасний світ справді стоїть «на роздоріжжі», і подальший розвиток, а можливо, навіть життя цивілізації залежить від того, який шлях обере людство, чи вистачить йому (а отже — кожному з нас) духу, сили, волі та мудрості адекватно відповісти на суперечливі виклики долі, віднайти, говорячи словами Кримського, «третю правду» буття, яка «мов віфлеємська зірка, знаменує появу нових орієнтирів людських пошуків у часі й вічності».

Конференцію було проведено «трохи постфактум», адже свій 75-й день народження Сергій Борисович відсвяткував ще 3 червня. Але «краще пізно, ніж ніколи», тим більше що до відкриття конференції у серії «Вчені Національної академії наук України» було видано біобібліографічний покажчик, присвячений ювіляру. Головне ж те, що з моменту відкриття конференції у залі встановилася справжня емоційна, інтелектуальна та духовна атмосфера, світла аура якої позначала кращі доповіді виступаючих.

«Ми знайомі з Кримським із 1948 року, — відзначив у вступному слові директор Інституту філософії, академік НАН України Мирослав Попович, — і характерна риса, що властива Сергію Борисовичу, — це любов до високої, інтелігентної науки і неприйняття хамства у філософії». Справді, як мислитель, C.Кримський підходить до предмета своїх роздумів з позиції найвищих вимог, адже філософія для нього «найближче підходить до втілення місії людства у світі». Тому хамство й інші, на жаль, типові прояви сучасного академічного «етикету повсякдення» знаходяться за межами особи і думки Кримського та викликають його цілком природну протидію. Звідси, на мою думку, проростає магія цієї постаті, яка у повсякденному житті здатна цілком і повністю відповідати відомій тезі Парменіда: «Мислити і бути — одне й те ж саме». Відсутність «зазору» між словом і ділом, що властивий багатьом нашим сучасникам, є своєрідною таїною Сергія Борисовича, яка дає йому унікальну можливість бути насправді.

Це «буття насправді» знаходить відгук сучасників. На конференції було багато квітів і відвертих та щирих вітань. Від імені провідних навчальних закладів столиці ювіляра поздоровили декан філософського факультету Національного університету ім. Т.Г.Шевченка професор Конверський, завідувач кафедри галузевої соціології цього ж університету професор Яковенко, завідувач кафедри філософії Національного авіаційного університету професор Дротянко, професор Києво-Могилянської академії Вілен Горський та інші. З багатьох цікавих промов, проголошених на конференції, мені особливо запам’яталися міркування доктора філософських наук Анатолія Єрмоленка (Інститут філософії НАН України) щодо долі універсалістської етики у сучасному полікультурному світі, виступ заступника директора Інституту соціології НАН України професора Євгена Головахи, у якому він запропонував цікаве власне бачення ключових понять філософії часу Сергія Кримського, зокрема закону збереження людяності в історії, ідей «раннього характеру майбутнього» та «входження минулого у сучасність», концепції кліоциду як можливості історичної загибелі людства, а також роздуми професора Віктора Малахова (Інститут філософії НАН України) про постонтологію, філософію «проти світла» та його оригінальна інтерпретація філософських ідей Е.Левінаса.

«Кримський — це сократична особа, що на тлі постмодерну — цієї, мабуть, п’ятдесятої софістики у інтелектуальній історії людства, задає нам справжні орієнтири на вищі цінності», — зазначив професор Юрій Павленко (Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України). Тож кульмінацією конференції, її головним смислом стало заключне слово, проголошене Сергієм Кримським. Він говорив про майбутнє — про віртуальний світ, який, мов Америку, щойно відкрило людство і можливі грандіозні наслідки цього відкриття, про завершення телургічної епохи (епохи використання металів) та філософське бачення переходу до інформаційної ери, про розпорошення, ентропію смислів, що вже сьогодні набула загрозливих розмірів. У розв’язанні цих та інших проблем саме філософія, ця, за висловом Хосе Ортегі-і-Гассета, «найбільш незахищена галузь культури», може відіграти провідну роль, накресливши людині шлях до її справжнього призначення. Сергій Кримський вважає, що цей шлях починається там, «де відкидають абсурд і живуть смислами».