Сон розуму

Вогонь теж вважався божественним, поки Прометей не вкрав його. Тепер ми кип’ятимо на ньому воду.

З фільму «Формула кохання»

Нещодавно журнал «Огонек» опублікував свою версію десятки найвидатніших шарлатанів від науки (Журнал «Огонек», №7 (5216), 20.02.2012). Ось вони, найкращі з найгірших: Джордж Салманазар, Алессандро Каліостро, Вацлав Ганка, Джон Брінклі, Олександр Голод, Сін’їті Фудзімура, Ян Хендрік Шен, Хван У Сук, Григорій Грабовий і Віктор Петрик.

Але список непереконливий. Про деяких його лідерів ми навіть не чули, зате «наших» у ньому враховано не всіх, та й місця їм відведено не найпочесніші. Даремно. Бо аршином загальним їх не виміряєш, і вирізняються вони в ряду пройдисвітів державним іноді розмахом! Чи народ наш напрочуд талановитий саме в цій галузі? Чи країна така? Чи в сукупності факторів причина? Не знаю, хоча й здогадуюся. Наразі ж зазначу, що в царській Росії схильність до «наукового» обману якось особливо не проявлялася, там навіть Каліостро не сягнув у цьому висот - увесь час його жандарми переслідували. Чи то недоомолодив когось високопоставленого, чи то, навпаки, діаманти зникли...

Зате за радянської влади близькість до цієї самої влади різко загострювала таланти й здібності: винахідницькі, наукові, навіть літературні. Пам’ятаєте полтавчанина Трохима Лисенка? Безграмотний авантюрист, шахрай, але в академіки вибився, Героєм Соцпраці став, чотири ордени Леніна і три Сталінські премії отримав! Куди там Каліостро! А «Мала земля», а керівники, які обов’язково брали участь у всіх винаходах та відкриттях підлеглих? У пострадянській же Росії ця тенденція і поготів розцвіла пишним цвітом, і річ тут уже не в моралі (зважаючи на цілковиту її відсутність), а в здичавінні соціуму, в його повній деградації, що, як завжди, передусім позначається на якості й рівні еліти.

Не говоритиму про національних лідерів, хоч і варто було б, досить подивитися на оточення, яке грає таких, з дозволу сказати, «королів». Ну ось, приміром, той-таки Лужков, незмінний мер Москви, - був справжнім генератором ідей, фонтаном творчості, генієм винахідництва. Не тільки фінансово надзвичайно успішною людиною, а й борцем за високу мораль, гонителем геїв і противником презервативів. Меценат, покровитель наук і мистецтв, активний член опікунської ради Третьяковської галереї, почесний професор РАН, МДУ, Академії праці і соціальних відносин, низки вітчизняних і зарубіжних університетів, академік мало не всіх академій Росії. Автор більш ніж двохсот друкованих праць та книжок і сотні винаходів.

Чимало з них - пречудові. Так, він винайшов «пиріжок печений напіввідкритий» (патент №44880), «кулеб’яка» (№44881), «пиріг відкритий» (№45672), «розтягай» (№44879), «Спосіб виробництва напою із сирної сироватки «Алена» (№2082298), «Спосіб виробництва збитню» (№2158753), «Спосіб виробництва морсу» (№2161424), «Спосіб виробництва квасу або напоїв бродіння із зернової сировини» (№2081622). А чого лишень вартий патент на «Консорціум мікроорганізмів propionibacterium shermanii, streptococcus thermophilus, acetobacter aceti, який використовується для приготування кисломолочних продуктів, і спосіб виробництва кисломолочного продукту» (№2138551, разом з ВНДІ молочної промисловості). Згадування теплолюбного стрептокока у формулюванні патенту насторожує, але не хвилюйтеся: Москва місто північне й суворе, тож не розгуляється стрептокок у кисломолочних продуктах! Хіба ж це не турбота батька вітчизни про народ?! А ще батько запатентував МКАД - Московську окружну дорогу і... «Установку для озонування води і спосіб озонування води» - патент за №207985.

І це головне. Це питання політичне! Ось цитата з виступу голови Державної думи Гризлова (недавнього №3 в державному табелі про ранги) на зустрічі з Путіним і Медведєвим: «Вважаю за необхідне, як розвиток національного проекту «Охорона здоров’я», ухвалити федеральну цільову програму «Чиста вода». ...Сьогодні в 50 відсотках регіонів - це і міста, і сільська місцевість - вживають воду або неякісну, або шкідливу. Ця... програма… природно, включає в себе... обов’язкове створення фільтрів, які буде вставлено в кожному багатоквартирному будинку, на кожен під’їзд і так далі. Йдеться також про бутильовану чисту воду, яка, на жаль, сьогодні... на 50 відсотків фальсифікована у продажу».

Щось таке схоже нещодавно озвучував київський голова Олександр Попов, чи не так? Але Україна не Росія, розмах не той, у північної сусідки, за деякими даними, ціна питання сягала 50 млрд. доларів. І що ви думаєте? Не знаю, як Попов, а Гризлов став винахідником! Мабуть, робота в органах розвиває в людях всі здібності, недарма більш як половину вищих посад у Росії обіймають вихідці з тих органів. Хоча, зрозуміло, вихідці в даному контексті просто фігура мови - з органів не йдуть. Це не робота, це стиль мислення, менталітет, спосіб життя.

У співавтори для створення фільтрів Гризлов обрав «академіка РАПН», уродженця Житомирщини Віктора Петрика. Роспатент, зрозуміло, визнав винаходом заявлене ними технічне рішення з очищення рідких радіоактивних стоків з видачею патенту РФ №2345430, і Петрик повідомив: «...мною створені системи очищення води, недосяжні раніше за жодних технологій. Вони дозволяють з будь-якого забрудненого джерела отримати блакитну питну воду. Це епохальна подія не тільки для Росії, а й для всього світу. Свого часу Гіппократ сказав: «Людина є те, що вона їсть», а Гризлов сказав: «Людина є те, що вона п’є». Багатогранне зауваження».

Справді, багатогранні гіганти. Не знаю, що зараз п’є Гризлов, але звання Петрика довелося взяти в лапки. Бо далеко не всі в науковому світі визнають хоч якусь причетність Російської академії природничих наук (не плутати з поважною РАН) до наук. І хоча, за його ж самооцінкою, Петрик - учений рівня Леонардо да Вінчі, РАН відкинула його претензії, подала на нього до суду, і багато хто стверджує, що навіть у наш темний час важко уявити зловіснішу й фантастичнішу постать, ніж цей одіозний «академік». У всякому разі його попередник Лисенко не має кримінального минулого...

Втім, як національних лідерів, так і геніїв аналогічного штибу, наших наполеонів і леонардів да вінчі грає оточення. Серед покровителів Петрика - вся путінська рать: не тільки Гризлов, а й колишній прем’єр, а нині очільник «Росатома» Кирієнко, колишній міністр оборони, а нині віце-прем’єр Сергій Іванов, голова МНС Шойгу і, кажуть, навіть сам... Як на мене - обмовляють! Хоча свого часу, на початку 90-х, їхні кабінети були поруч. Така система швидко й невідворотно реплікується зверху донизу: від національного лідера - до останнього кербуда, від Москви - до самих до околиць.

Але й Київ не відстає! Сон розуму породжує чудовиськ не тільки в Росії. Я не про нашого нацлідера, а про Петрика від нейрохірургії, про «професора» Слюсарчука, недоучку з ПТУ, який отримав з рук панів Януковича і Табачника Держпремію України. Він, до речі (а чи до речі?), також родом з Житомирщини. 1 березня закінчується строк тримання його в СІЗО - хоч у цьому Україна переплюнула Росію: там Ходорковський і Лебедєв сидять, усього лише бізнес-конкуренти, а в нас і Тимошенко, і Луценко, і ось Слюсарчук! І політики, розумієш, і особисті вороги вождя, і вчені - всі сидять, засланих овідіїв тільки не вистачає для повної диктатури. Але неминуче постає запитання: а судді хто?

Ще недавно багатьох дратували полковницькі погони Табачника (тепер вони зблякли на тлі генеральських зірок Хорошковського), але чому не бентежить докторантура одіозного міністра обскурантури України? Не того ж вона поля ягода, що й професура Слюсарчука і - Самого? І якщо одного за неї садять, то чому інші недоторканні? А раптом у них, у «професорів», злочинна змова з метою розпилу бюджетних грошей?

Зауважте, щойно Лужкова відлучили від мерії, його творчий фонтан негайно вичерпався. Здавалося б, усе навпаки повинно бути: у генія з’явився час - твори, дорогенький! Не відволікайся на дрібниці. Не творить. І Гризлов, після того як його відсунули від важелів влади, творчо згас. Ні патенту тобі, ні афоризму в стилі Черномирдіна. Навіть Петрик збляк, втративши покровителів. Лише науково неоступеньований геній Мавроді і після відсидки продовжує з успіхом охмуряти простаків, і в його новій піраміді «МММ-2011» беруть участь уже 19 млн. довірливих росіян! Чи не станеться те саме і з нашими нинішніми володарями дум після відставки? Чи не облетять їхні ступені й звання, як листя на осінньому вітрі?

Почали ми зі списку шарлатанів «Огонька», ним і закінчимо. Будьмо патріотами. Перше місце - Трохимові Лисенку! Мавроді і Слюсарчука - в десятку! За такого розкладу вже більш як половина списку буде за нами, полтавцями, житомирянами й іншими... Але чим гірший наш міністр перетворення і певним чином науки? А його бос? Перефразовуючи Горація: «Пишайся не тим, чим хочеться пишатися, а тим, чим можеш, тим, чим володієш». Із чим вас, панове, й вітаю. Із зануренням у темряву.

P.S. Наприкінці березня Кіровський районний суд Петербурга відхилив позов Віктора Петрика до академіків РАН Євгена Александрова, Володимира Захарова та Едуарда Круглякова, журналіста Миколи Ахаяна та директора Науково-дослідного і технологічного інституту оптичного матеріалознавства (НДТІОМ) Костянтина Дукельского про захист честі, гідності та ділової репутації. По суті, це означає юридичне визнання Петрика шарлатаном і пройдисвітом.