Соціальна енергія на службі соціуму

Енергія взаємозв'язків людей у соціумі, кожна особина з яких наділена власними досвідом, знаннями та вміннями, не прибуває механічно, знаходячи вирішення у закінченій дії, в новому соціальному явищі або в процесі, але значно примножується спільною ініціативою чи продуктивною діяльністю.

Соціальна енергія - тема дослідження завідувача відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ доктора економіки та соціології професора Юрія Саєнка.

- Організація у спільноти - на рівні інстинкту. Отже, самозбереження соціуму - "в крові" кожного з нас?

- Все тече, все змінюється, і це означає, що ми переходимо з одного стану соціуму в інший - або кращий, або гірший; оскільки відбувається зміна, це означає, що була докладена сила, яка все змінила. А сила зазвичай діє в часі. Дія сили в часі - це робота, або енергія виконання завдання.

Притому зміни бувають як матеріальні, так і духовні. Біда всієї нашої науки й нашого життя в тому, що ми зациклилися на матеріальній енергії. Навіть на шкільних уроках історії акцент робиться на пересуваннях військ, захопленні територій, матеріальних виграшах або втратах. Але ж Олександра Македонського сподвигла стати володарем світу вольова енергія. Коли він помер, вона зникла, і завойована ним імперія впала.

У спільноті людей виникає соціальна енергія, яка організовує решту видів енергії. І тут ми підходимо до такого поняття, як національний або суспільний потенціал. Певний час психологія в нашій країні була зациклена на індивіді й не звернула уваги на те, що весь тваринний світ має інстинкт організовуватися у спільноти. Це зовсім інший різновид виживання - соціальна енергія спільноти, подолання, прийняття рішень пов'язана з поняттям емерджентності.

У тваринному світі вовки виходять на полювання, об'єднуючись у зграю, а виконавши роботу, розходяться жити у свої сім'ї. Леви ж стабільно живуть прайдами, слони - спільнотами. Кожен різновид вибирає свій спосіб спілкування.

В людині так само закладено інстинкт об'єднання, - він там працює, окрім раціонального, свідомого мотиву. Це означає, що в суспільстві формується такий собі потенціал - з'являється якась ідея, що має нематеріальну форму; аби реалізувати цю ідею, слід оцінити ситуацію, зібрати факти, проаналізувати їх і побачити майбутнє, яке виникне, коли прийняти це рішення, реалізувати ідею й обов'язково спрогнозувати наслідки. На цих етапах працює вольова енергія. А далі треба знайти метод, ресурси - і знову починає діяти вольова енергія, вже щоб довести справу до запланованого кінця. Тобто діє такий ланцюжок: енергія вольова - матеріальна - і знову вольова. Потенціал - це енергія, якій належить перетворитися в кінетичну, це рух, дія, і в соціальному плані теж.

Національний потенціал складається з вольової енергії. А також із духовної: з понять, що таке добре і що - погано, чи є в людини сили перебувати в рамках норм, традицій, - адже для того, щоб утримувати себе в їх руслі, також потрібна енергія. Третім за значимістю в структурі потенціалу виступає інтелект, - у людини є досвід, знання, технології, як робити ту або іншу справу. А коли чогось бракує, вона може придумати нову технологію. Це інтелектуальна енергія. За нею йде інформаційний потенціал - бо ми живемо в інформаційному суспільстві, і це вимагає від нас розширювати інформацію по радіусу нашої дії й уміти її обробляти. А далі - ресурси, окрім матеріальних: людський капітал, освіта, професіоналізм. Ось із чого складається національний потенціал.

Але якщо немає вольового потенціалу, гріш ціна решті потенціалів. Він зводиться до вміння поставити завдання, використати ідею або інновацію, розробити план здійснення цього завдання, залучити людей, ресурси і в остаточному підсумку - в умінні довести все це до завершення.

У 1990-му, за оцінками "Дойче-банку", Україна перебувала на першому місці з усіх показників серед радянських республік. Оскільки ж вольового потенціалу в нас не було, все це розграбувалося і обнулилося.

- Як працює соціальна енергія в суспільних процесах?

- Свого часу Кучма затіяв порожню дискусію: одновекторність чи багатовекторність? Багатовекторність скидається на зусилля Лебедя, Рака та Щуки, де сума докладання всіх векторів дорівнює нулю. Тому основне завдання вольового потенціалу й покликаної ним до життя соціальної енергії, котра поєднує всі потенціали, - вибрати (як для людини, так і для суспільства) єдиний базовий вектор. А потім на підставі реалізації цього вектора будуються багатовекторні зв'язки. Біда України в тому, що їй 23 роки бракує волі вибрати цей базовий вектор.

Головне завдання соціальної енергії - спрямувати розвиток спільноти в головне русло, вибрати напрямок. А багатовекторність означає реалізацію цього вектора, забезпечення самого русла, базисного напрямку, обраного нами.

- Чи набрали особливого вигляду суспільні інновації у зв'язку з тим, що в нас виникли нові форми народовладдя?

- У нашій ситуації це тільки прийняття генерального, базового напрямку - на Європу.

Уявіть напрямок, яким розвиваються цивілізовані країни, і зауважте, що там є й узбіччя - ліворуч і праворуч. Ми перебували на комуністичному узбіччі, потім перейшли дорогу й звалилися на кримінально-олігархічне узбіччя. Росія ж поринула в неоімперіалізм. Білорусь і Казахстан - у диктатуру. У результаті - ми знову на узбіччі. Ось у чому проблема.

- Нові форми громадського життя, що виникли в нашій країні після Майдану, згасатимуть чи розвиватимуться?

- Самоорганізація не може виникати сама собою надовго. Майдан - явище тимчасове. Питання в тому, як перетворити його на громадянське суспільство. Щоб воно працювало не тільки в столиці, а й у кожному місті та селі. Громадянське суспільство обирає владу, ставить перед нею завдання, сама влада погоджує з ним свої ідеї, а потім звітує. Це може перетворитися на систему Віча, коли щомісяця або кожних півроку влада звітує перед народом. Основні напрями бюджету цілком можна погоджувати з Майданом.

Енергію Майдану зможе перетворити наш середній клас, який становить 4-5% населення. Середній клас незалежний, а перша ж форма незалежності людини - це власність. Держава повинна створити умови для розвитку середнього класу. І Кучма, і особливо Янукович його постійно душили, оскільки він є головним гробарем диктатури й кримінально-олігархічної системи.

Середній клас створює громадянське суспільство. На Майдані було багато представників середнього класу, 43% - з вищою освітою. Це люди, які розуміють, у чому майбутнє України, у них свідомість і соціальна енергія середнього класу.

Те, що відбувалося на Майдані, - це створення умов для вивільнення соціальної енергії: воля до інновацій, відмова від патерналізму, взяття на себе відповідальності і, отже, створення нових громадських організацій.

- Як зміниться соціальний порядок у цих умовах?

- Багато повноважень буде передано на місця. Виникне муніципальна поліція, що обирається й оплачується з місцевого бюджету міста або району. Люди почнуть контролювати владу реально.

Кожному голландцеві, наприклад, щомісяця приходять рахунки, у яких зазначено, на які потреби йдуть його податки: окремо розписані статті витрат на поліцію, охорону здоров'я, дороги, чиновників...

- Як у вашій теорії соціальна енергія пов'язана з граничними значеннями соціальних змін?

- Соціальна енергія позитивна тоді, коли тримає суспільство в гармонійному коливанні, оскільки суспільство завжди перебуває у якихось кризових станах, і ми з вами теж, але якщо ця флуктуація в нормі, то йдеться про позитивну соціальну енергію. Але соціальна енергія, організована в Донецькій і Луганській областях, виходить за межі цього нормального коливання. Це руйнівна енергія, що полишає межі розумного, нормативного існування.

Наприклад, якщо безробіття в Америці (на думку місцевих аналітиків) коливається у межах від 4 до 8%, це вважається нормою. Але якщо опускається нижче 4% - це вже зле, бо тоді зникає конкуренція. Якщо ж цей показник перевищує 8%, там починаються соціальні протести, - так народжується негативна, руйнівна, деструктивна соціальна енергія.

- У суспільстві на два полюси розведені різні прогресивні й регресивні явища: з одного боку, трансформація й модернізація - здебільшого на рівні намірів соціуму, а з іншого - цілком реальні стагнація, невизначений дрейф у майбутнє.

- Україна взагалі перебуває на полюсі невизначеності, - вона не вибрала головного вектора свого розвитку. Трансформація й модернізація становлять собою полюс визначеності. Що таке трансформація? Це коли ви рухаєтеся з початкового положення шляху в кінцеве, користуючись певним оператором програм, своєрідним проектом переведення з початкового пункту в кінцевий.

А модернізація - це коли в майбутній моделі використовуються всі новітні досягнення науки та практики, і останнє, найкраще з них міститься саме в операторі переведення, в проекті, в обраній прогресивній програмі. І в проекті переведення працює вольове начало, яке організовує всі види енергії, щоб перевести їх у робочий стан для досягнення мети.

- Чи означає перебування соціуму в точці біфуркації нагромадження соціального і громадянського обезволення?

- Або соціум упадає в безвільність, або просто не знає, що робити з майбутнім. Або ж усе нормально, але в цій ситуації є стільки варіантів розвитку, що люди не можуть вибрати найбільш підходящого. У математиці й теорії ймовірностей це називається проблемою Буриданового віслюка, який помер із голоду між двома однаковими оберемками сіна, не зумівши зробити вибір, а отже - продуктивно докласти енергію. Це і є прояв дії точки біфуркації. Але сила вольової енергії в тому й полягає, що навіть із точки біфуркації вона виводить суспільство у нове нормальне перспективне русло.