Скандал у вікіпедіанській родині

Згадуючи класиків, не можна не відзначити, що Wikipedia — це не лише вільна онлайн-енциклопедія, а й цілком особлива спільнота людей, об’єднаних єдиною ідеєю, метою, способом життя і назвою — вікіпедіанці. Члени цієї спільноти (які витрачають свій час, інтелект і трафік на вдосконалення унікальної інформаційної системи) із завидною регулярністю стають героями гучних медійних скандалів. Найчастіше інформаційними приводами для таких струсів ефіру виступають достовірність інформації, розміщеної на сторінках Wikipedia, а також фінансові аспекти її існування. Проте нинішній виток інформаційної напруженості ставить під сумнів самі принципи вікіпедіанської організації.

Стислий курс історії Wikipedia свідчить, що цей проект було запущено 2001 року, і одним із його засновників став 40-річний Джімі Уельс, котрий так і не відбувся як докторант філософії Алабамського, а потім і Індіанського університету. На той час «новий енциклопедист» уже мав невдалий досвід онлайн-енциклопедії, що базувалася на працях визнаних авторитетів і мала сім рівнів контролю для кожної статті. Зрештою за рік свого існування Nupedia збагатилася аж на 21 статтю, «найактуальнішими» серед яких виявилися «атональність» та «Геродот». Проте завдяки знайомству з wiki, новим програмним інструментом, що дозволяє колективно писати й редагувати інформаційні матеріали, ентузіаст вивів свій проект на якісно (і кількісно!) новий рівень. Розіславши всім двом тисячам зареєстрованих користувачів Nupedia запрошення стати співучасниками створення нової енциклопедії, Уельс упродовж місяця отримав шість сотень статей, а протягом року — 20 тисяч. Нині ця енциклопедія налічує 5,3 мільйона статей, а кількість її авторів, за найприблизнішим підрахунком, сягає 75 тисяч чоловік.

Це що стосується кількісних показників. З якісними спочатку все було досить просто — основним виявилася повна відсутність будь-яких правил. Утім, невдовзі певні правила все-таки з’явилися. На першому місці стояла вимога ігнорувати будь-які пра­вила, на другому — подавати нейтральну точку зору, потім — оприлюднювати тільки ті дані, які піддаються перевірці та вже опубліковані. Але найголовніше, що лягло в основу створення Wikipedia, — це передумова, що внесок 15-річного недовченого еру­дита може виявитися не менш, а може, навіть більш цінним, ніж гарвардського професора.

Кожен охочий може додати, а також відредагувати будь-яку зі статей, розміщених на сайті Wikipedia, представленому нині двомастами мовами. Чи означає це, що Wikipedia править демократія? Чи все-таки анархія? Ад­же зі зростанням популярності цього ресурсу знань почастішали спроби маніпулювати відкритістю цього ресурсу. Наприклад, той факт, що стаття «Ізраїльсько-ліванський конфлікт», яка з’явилася в англомовному варіанті 12 липня 2006 року, до кінця місяця зазнала понад чотири тисячі редагувань, може трактуватися саме як розбіжність у поглядах та позиціях. Проте трактувати ана­логічним чином численні спроби «редагування» сторінок американських конгресменів і сенаторів навряд чи вдасться. Тим паче що в списку цих «редакторських правок» зафіксовано такі «видатні», як зміна віку сенатора з 88 років на 180 (!) та інші «дитячі пустощі». Відстежувати всі ці «приколи» покликані спеціальні комп’ютерні роботи. Зокрема, якщо одну й ту саму правку вносять упродовж доби більше трьох разів, то адресу «коректора» тимчасово блокують. Прикметно, що неодноразово виявлявся заблокованим весь список американських сенаторів і конгресменів. Причому в зв’язку з необхідністю відповісти за свої передвиборні обіцянки.

Хто порівнює передвиборні та інавгураційні слогани американських політиків, «вікіпедійна» історія замовчує. Зате оприлюднює той факт, що, крім позаштатних авторів, сайт має також оплачуваних редакторів та адмінів. Їхнє завдання — блокувати відверті маніпуляції змістом статей, а також перешкоджати «енциклопедичному вандалізмові». Героєм торішньої публікації в часопису The New Yorker (за наводкою творців проекту) став Essjay, що позиціював себе як «професор теології, доктор філософії, фахівець у галузі католицької юриспруденції». Один із читачів, котрий відгукнувся на цю публікацію, повідомив, що Essjay — ніякий не «проффесор», а 24-річний юнак, відрахований за неуспішність із кількох коледжів.

Спочатку масштабів цього скандалу у «Вікіпедії» не оцінили. Анонімність у віртуальному середовищі — річ не те щоб припустима, а швидше навіть необхідна. Дії Essjay як адміністратора сайта та члена моніторингового й арбітражного комітетів справді могли викликати бажання звести особисті порахунки. Тому Джіммі Уельс навіть не спробував опиратися створенню «помилкової ідентичності» одного зі своїх найактивніших авторів, а потому — й редакторів. І навіть після того, як головний редактор The New Yorker опублікував своє спростування, співзасновник Wikipedia залишався спокійним. Занепокоївся він лише після того, коли стало відомо, що Райан Джордан, який відредагував від імені Essjay близько 20 тисяч статей, як «головний аргумент» у процесі арбітражу двох альтернативних версій трактування використовував саме свій «проффесорський» статус.