ШТАТНІ ФУТУРОЛОГИ

Директор з питань уяви і футурології — саме так, абсолютно неприйнятно для комп’ютерного редактора, звучить посада Кенні Хершхорна, яку він обіймав у британській компанії Orange PLC з 1998 року. Причому сам Кенні не справляє враження дивака, геть не пристосованого до самостійного вирішення повсякденних побутових проблем. Більше того, свою посаду він одержав саме завдяки відмінному нюхові на найбільш фантастичні ідеї, що можуть дати не тільки і не стільки реальну користь, скільки реальний прибуток.

Пропрацювавши 17 років в орі-єнтованій на технологічні нововведення японській корпорації Motorola Inc., пан Хершхорн спробував самореалізуватися на посаді штатного футуролога окремо взятої компанії. Проте нині він усаміт-нився на Гаваях для написання книги, в якій спробує переконливо обгрунтувати необхідність підпорядкування стратегії будь-якої орієнтованої в майбутнє технологічної компанії найекстравагантнішим ідеям фантастів. На його глибоке переконання, футуролог — це не далекий від дійсності мрійник, а стратег і провидець, здатний об’єднати зусилля проектувальників, інженерів, технологів і не в останню чергу інвесторів заради досягнення найперспективнішої мети. Про актуальність майбутньої книги свідчить той факт, що посада футуролога стає обов’язковою для більшості успішних (або які прагнуть процвітати) компаній.

Втім, активне залучення футурологів до виробничої діяльності викликає низку запитань. Перше: якщо ця професія стане досить масовою, то хто їх готуватиме? Специфіка як технічних вузів, так і бізнес-шкіл геть-чисто відбиває бажання «уявляти». Запитання друге: які можуть бути критерії оцінювання ефективності роботи футурологів? Ян Пірсон, штатний футуролог конкуруючої з Orange компанії BT Group PLC, вважає, що основним показником має стати достовірність наукових передбачень. Прогнози самого Пірсона справджуються на 85 відсотків. Правда, сам Пірсон визнає, що будувати припущення в галузі технологічних нововведень набагато легше, ніж у соціології або політології. Але без цих складових прорахувати комерційний успіх навіть найбільш безпрограшного технічного нововведення неможливо.

за матеріалами зарубіжної преси