СХІДНА КАЗКА ІЗ СУМНИМ... СВИСТКОМ

Через три дні сімнадцятий за ліком чемпіонат світу стане історією. Поки що про трон футбольного короля ще продовжують мріяти бразильці і німці. Однак комусь із них в останній день червня все ж таки доведеться «тихо постояти осторонь». Учетверте збірна Німеччини чи вп’яте — Бразилії. Іншого не дано. Доля «провінції», що розбушувалася на полях Кореї та Японії, — боротьба за третю сходинку п’єдесталу.

Нинішня світова першість подарувала казку відразу кільком країнам. І якщо говорити про квартет півфіналістів, то лише бразильці ще до початку чемпіонату могли твердо вірити в те, що їхньому нинішньому складові команди під силу пробитися принаймні у півфінал. А ось у Туреччині, Південній Кореї та Німеччині злет своїх збірних сміливо можуть розцінити як подарунок долі.

Здавалося, німці перед початком першості дуже тверезо оцінювали свої перспективи. Руді Фьоллер обережно говорив, що, мовляв, із групи ми вийти зобов’язані, а там — як пощастить. Найсміливіші оптимісти казали, що непогано було б повторити результат чемпіонату світу у Франції і вийти у чвертьфінал. І ось німці вже у фіналі, і ні в кого язик не повернеться сказати, що вони не заслужили цього права.

Чому ж Німеччина продовжує свою ходу? Бо німці вже давно зрозуміли, що головне у футболі — рахунок на табло. І не важливо, як саме здобуваються очки. 1990 року, коли вони виграли чемпіонат світу втретє, склад команди дозволяв грати симпатично. Вони симпатично і грали. У групі були «винесені» югослави й ОАЕ, у 1/8 фіналу зі смаком були обіграні голландці. Це потім почалися проблеми, але навіть у вимучених іграх проти чехів, англійців та аргентинців була своя привабливість. Та й здавалися в них німці сильнішими за суперників.

Зараз Німеччина не може грати красиво. Нікому. Найталановитіший гравець цієї команди — Міхаель Баллак (до речі, через дискваліфікацію він у фіналі не зіграє). Але ж цей півзахисник і в кращій своїй формі не вирізняється якимись надприродними діями. Він просто дуже працездатний. І це в принципі характеризує всю команду Німеччини. Вона сильна фізично і дуже дисциплінована. Можна говорити, що німці мало забивають (матч із Саудівською Аравією не братимемо до уваги, це була якась інша гра, не футбол), а можна і про те, що вони поки що пропустили всього один гол. Один — у шести матчах. Для порівняння скажемо, що бразильці залишили свої ворота сухими лише в грі проти Китаю. Не найбільший подвиг на світі. Звісно, тетракампеони не грають від оборони, але факт залишається фактом.

Лише добрих слів заслуговує на поточному футбольному форумі і гра турецької збірної. Скориставшись зручною для себе турнірною сіткою і нарощуючи оберти по ходу турніру, хлопці з берегів Босфора вперше в історії зуміли потрапити в число чотирьох найсильніших команд планети. Наставник збірної Туреччини Шенол Гюнеш зміг довершити працю своїх попередників Фатіха Теріма і Мустафи Денізлі. Його команда прогресувала від турніру до турніру: вихід у фінальну частину чемпіонату Європи 1996 року, попадання у чвертьфінал Євро-2000, нарешті — вихід у півфінал чемпіонату світу. Кожного з етапів у своїй долі збірна Туреччини домагалася з новим тренером, що підкреслює неухильність прогресу турецької команди. Якщо Теріма в Туреччині обожнювали, Денізлі — поважали, то Гюнеша в країні відверто недолюблювали, вважаючи, що обійняв він настільки високу посаду лише тому, що є... земляком президента національної федерації. Тепер же результатом, досягнутим на чемпіонаті світу (уже немає великої різниці, яке команда посяде підсумкове місце — третє чи четверте), наставник турецької збірної може поквитатися з усіма своїми недоброзичливцями.

Втім, і корейська казка виявилася зі щасливим кінцем. Хоча хода по турнірній сітці збірної Південної Кореї вийшла не тільки сенсаційною, а й досить скандальною. Втім, того факту, що корейці навчилися грати в добротний футбол, не приховаєш навіть за суддівськими помилками. У кожному разі вони цілком заслужили слів захоплення на свою адресу. У чомусь збірна Країни ранкової свіжості навіть схожа на німців. Її гра будується на дуже суворій організації і фантастичній фізичній готовності. Та й із технікою поводження з м’ячем чимало корейців «на ти». Принаймні будь-який гравець у лінії атаки здатен обіграти суперника «один в один». У команди Гусака Хиддінка, схоже, два мінуси — брак досвіду і класу. Обігравати вони вміють, але не знають, що робити з м’ячем далі. Проблеми з останнім пасом очевидні. Однак і те, й друге досягається з часом.

Звісно ж, при цьому не можна заперечити і того факту, що добряче допомогли азіатам судді. П’ять скасованих голів у шести матчах, погодьтеся, забагато. І якщо суддівські репресії стосовно суперників корейців до чвертьфіналу ще здавалися якимось ланцюгом випадковостей, то арбітраж єгиптянина Гамаля Гандура у грі проти іспанців чітко дав зрозуміти: господарів першості дбайливо ведуть усіма лабіринтами дистанції чемпіонату. Два «чистих» голи, незараховані Гандуром («Який же він Гандур!», — зопалу вигукнув із цього приводу під час репортажу російський телекоментатор Василь Уткін), плюс явна упередженість при визначенні положень «поза грою» показували, на чиєму саме боці перебувають симпатії суддівського корпусу.

Та всьому, зрештою, є межа. Після того, як суддівське свавілля відсунуло на шпальтах газет і екранах телевізорів перипетії самої гри на другий план, футбольні боси спасували. Підлив олії у вогонь і вчинок президента Федерації футболу Іспанії Анхеля Марії Виллара, який на знак протесту проти цих подій склав із себе повноваження в суддівському комітеті ФІФА. У «храмі Феміди» грядуть зміни (має з’явитися ще один арбітр, суддівські бригади призначатимуть лише з однієї країни, можливо, у спірних епізодах нарешті вдадуться до допомоги відеоповторів). Та це, хай і в недалекому, однак у майбутньому. А поки що можна сказати, що пацієнт не такий уже й безнадійний. Адже в обох півфіналах служителі Феміди відпрацювали без сучка й задирки. Тепер не змазати б і фінал...

Вікова мрія футбольного людства матч Бразилія — Німеччина нарешті став реальністю. Сьогодні ми навмисне залишили поза увагою південноамериканську збірну. Чує серце — доведеться їй присвятити окремий матеріал...