Щоб Євро не «спалахнуло»

Більшості з нас доводилося бодай раз бачити на столичних вулицях пожежні машини з блимавками, які відчайдушно намагаються лавірувати у велетенському скупченні приватних автомобілів та маршруток. Але далеко не всім відомо, що стандартна однокімнатна квартира, якби в ній сталася пожежа, вигорає в середньому за шість-сім хвилин. І що навіть коли самі рятувальники, як і належить, оперативно, буквально за хвилину, відреагують на тривожний сигнал, — зовсім не факт, що практично постійні затори на київських трасах дозволять їм вчасно встигнути на місце НП.

А тепер уявімо таку ситуацію під час проведення довгоочікуваного Євро-2012. Коли столиця буде переповнена іноземними вболівальниками, будь-який можливий збій у роботі рятувальних служб, які забезпечують безпеку людей, може дуже істотно позначитися на іміджі нашої країни.

Служба в Київському гарнізоні Міністерства надзвичайних ситуацій має свою специфіку. Адже в українській столиці зосереджено безліч історико-культурних реліквій, тут розміщуються представництва закордонних країн, ряд вищих державних закладів. Це вимагає від працівників пожежно-рятувальних підрозділів більш чіткої та професійної організації роботи не тільки з профілактики надзвичайних подій, а й зі своєчасного гасіння пожеж, ліквідації аварій та порятунку людей. У більшості обивателів сформувалася стійка думка: мовляв, їх порятунок можливий хіба що на випадок пожеж, а вони трапляються не так часто. Проте, з огляду на нестачу в столиці необхідних кваліфікованих фахівців, торік у Києві було створено спеціальний аварійно-рятувальний загін. До його складу входять аварійно-рятувальний і висотно-рятувальний загони, хімічний, із хімічною лабораторією та відділенням спеціальної обробки, група водолазно-рятувальних робіт, річкова служба. На озброєнні підрозділу — два спеціалізовані аварійно-рятувальні автомобілі та дезінфекційно-душовий, авторозливна станція для проведення хімічної обробки, оперативно-рятувальний автомобіль і броньована розвідувальна дозорна машина хімічної та радіаційної розвідки. Питання лише в тому, чи доберуться вчасно всі ці дива техніки до місця призначення...

На сьогодні в українській столиці тільки 22 пожежно-рятувальних депо. Але Київ будується й розвивається і, відповідно до нормативів, повинен мати 55 таких депо. Невпинно розростаються житлові масиви Дарниця, Борщагівка, Троєщина, Ново-Біличі. Однак, наприклад, на більш ніж 1 млн. киян, які мешкають на Лівому березі, припадає лише п’ять виїзних пожежних частин. Відповідно до нормативів, одне пожежне депо має обслуговувати 52—56 тисяч населення, що живе на території 16—18 кв. км міста. Реально ж київські рятувальники оберігають від лиха 100—500 тис. жителів на території 42 кв.км. Кожна частина МНС повинна обслуговувати зону площею три кілометри. Реально ж кожен підрозділ працює в зоні виїзду в кілька разів більшій, інколи доводиться долати відстані понад 20 км. Тому час прибуття аварійно-рятувальних підрозділів за тривожним сигналом становить у середньому 9—14 хвилин, — недозволено багато: вогонь, як відомо, не чекатиме.

У чому ж вихід? Про це «ДТ» розмовляє з начальником головного управління МНС України в місті Києві Віктором Босаком. Головний пожежний налаштований дуже рішуче:

— Вихід із ситуації, що склалася, тільки один — будувати нові пожежні депо. У рамках державної програми з підготовки до Євро-2012 ми плануємо побудувати сім пожежних депо. П’ять із них — за кошти державного бюджету і два — за рахунок Київської міської влади.

— Наскільки відомо, у столиці є проблеми з виділенням земельних ділянок. Ділянки під будівництво об’єктів МНС уже виділено?

— Поки що на шостій сесії Київради п’ятого скликання 27.11.2009 р. прийнято рішення щодо двох земельних ділянок. У Дарницькому районі на вулиці Соломії Крушельницької заплановано побудувати шестиповерхове пожежне депо на шість виїздів. Друга ділянка — у Солом’янському районі, на вулиці Петра Радченка, де заплановане восьмиповерхове пожежне депо. Ще на одну, третю земельну ділянку, що на Столичному шосе, 68-а, ми вже маємо державний акт на землю.

— Два пожежних депо заплановано побудувати за кошти місцевої влади. Де саме будуватиме такі депо київська влада?

— Київрада виділила одну земельну ділянку на вул. Закревського (житловий масив Троєщина). Замовник — Деснянська районна державна адміністрація. Практично всі необхідні документи вже оформлено, але, за наявною в нас інформацією, питання гальмує виділення необхідних для цього проекту коштів. Що ж до ділянки під будівництво ще одного депо, то сподіваємося, Київрада знайде можливість підшукати необхідну площу.

— Напевно, в ГУ МНС столиці з особливим нетерпінням і надією чекають чергової сесії міськради, яка відбудеться 24.12.2009 р.

— Це правда. Напередодні останньої сесії нинішнього року ми надали документи ще на дві ділянки, які вже пройшли депутатську комісію в Київраді. Одна ділянка площею 0,7 га міститься на вулиці Юрія Кондратюка в Оболонському районі. Тут заплановано будівництво шестиповерхового пожежного депо на шість виїздів. Що стосується іншої ділянки (1,54 га), на вулиці Олевська у Святошинському районі, то тут процедура виділення землі проходитиме у два етапи. Поки що ми розраховуємо отримати рішення Київради на вибір місця розташування, а вже потім — на виділення землі. На цій ділянці, крім пожежного депо з гуртожитком, планується побудувати ще й майданчик для підготовки рятувальників та створити базу газодимозахисної служби.

— Усім відомо, яка дорога столична земля. Ви сподіваєтеся, що київська міська влада підтримає вас у вирішенні ваших проблем?

— Пожежна безпека жителів та гостей столиці — це не тільки наша, це загальна проблема. Ми думаємо, що всі депутатські фракції в Київраді усвідомлюють суспільну необхідність і користь такого будівництва як для його жителів, так і для гостей Києва. При цьому варто пам’ятати, що є програма підготовки до Євро-2012, і якщо ми її не виконаємо, то можемо втратити шанс проведення його фіналу в українській столиці. Саме тому ми просимо всі фракції в Київраді сконсолідуватися, винести це важливе питання на голосування і прийняти єдино правильне рішення.

— Отже, наразі склалася така унікальна ситуація, що найвірнішим «союзником» столичних рятувальників став факт проведення в Києві Євро-2012?

— Справді, це, мабуть, найсприятливіша ситуація за всі попередні роки для реального підвищення рівня безпеки людей. Адже за останніх 12 років у Києві було здано в експлуатацію лише одне пожежне депо — в Дарниці, будівництво якого тривало аж сім років. Але нинішнього року нам усе-таки вдалося зрушити питання будівництва нових депо з мертвої точки. Так, цьому посприяла програма підготовки до Євро-2012. Не скористатися такою можливістю ми, як представники головного органу в системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, просто не маємо права. Слід сказати, що ті земельні ділянки, які нам запропонували для будівництва нових депо, м’яко кажучи, далеко не ідеальні. Розглянувши їх ближче, ми виявили, що в процесі освоєння цих ділянок виникне багато проблем, наприклад із перенесенням інженерних мереж, вирішенням певних архітектурних питань. Однак, попри це, в МНС готові їх вирішувати. До того ж будівництво пожежних депо з житловими приміщеннями одночасно вирішуватиме ще й житлову проблему для наших працівників. Адже отримати житло у столиці нині практично нереально. Зарплата ж у столичних рятувальників дуже скромна — близько
1300 грн. на місяць. На ці гроші взагалі прожити важко, такі доходи не дозволяють не те що взяти банківський кредит на будівництво житла, а й просто винаймати квартиру. Більшість тих, хто в нас працює, — це люди, які приїхали з сусідніх областей. Завдяки будівництву пожежних депо ми змогли б забезпечити близько 500 рятувальників та їхні сім’ї необхідною житлоплощею.

За найскромнішими підрахунками, будівництво одного пожежного депо в столиці коштуватиме близько 40 млн. гривень. Добре, якщо чиновники всіх ступенів влади усвідомлять необхідність побудови таких необхідних для столиці пожежних депо і потрібні кошти все-таки виділять сповна. Столичні рятувальники вже сьогодні активно працюють із Київською адміністрацією, обговорюючи питання будівництва, крім стандартних пожежних депо, ще й невеличких пожежних постів, на яких цілодобово чергуватимуть пожежна машина і спецвідділення для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Якби цей проект утілився в життя, час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів на місця виникнення пожеж або інших надзвичайних ситуацій значно скоротився б. А час, точніше — його економія, у справі порятунку людей — найголовніший чинник.