Рибний трилер по-донецькому

Непояснимий (точніше — поки що не пояснений) випадок масової загибелі риби в Азовському морі мало не примусив лікарів закрити пляжі, зірвавши тим самим літній відпочинок восьми мільйонам туристів. Узбережжя Меотиди (давньогрецька назва моря) — загальновизнане місце для відпочинку з дітьми, бо тутешнє море мілкіше й тепліше, ніж Чорне. Зрештою, Азовське море — літня Мекка для всіх, хто не може собі дозволити дорожчі курорти, а таких людей в Україні поки що більше, ніж тих, хто може. На жаль.

Коли на узбережжі з’явилися гори дохлої риби, перша думка була — «догралися? Треба було слухатися «Грінпіс».

Тепер, майже через три тижні, «бичковий трилер» чи то благополучно завершується, чи то, навпаки, лише починає по-справжньому набирати обертів. Санітарно-епідеміологічна служба Донецької області вже полегшено зітхнула і дала добро на безлімітне купання в Азовському морі. Лікарі впевнено заявляють, що риба в морі загинула з природних причин, а люди зі своїми заводами і пароплавами зовсім ні до чого. Дохлих бичків прибрали, і всі вдали, буцімто нічого не сталося. Місцева влада переконує туристів не «бикувати» і спокійно хлюпатися в морі.

Курортний сезон на Азовсь­кому узбережжі нинішнього року взагалі якось не клеїться. Спочат­ку крокодил у море втік, потім звід­ти полізли на берег бички з метою скоєння масового самогубства. Не зійшлися характерами з імпортною рептилією, напевно. Складається враження, що Азовське море цілеспрямовано мстить людям за багаторічні знущання.

Бичків прибрали, пляжі знову «відкрили» (хоча з них ніхто й не збирався йти), але запитання залишилися. Тепер фахівці і допитливі спостерігачі гарячково міркують: а що це було? Чергова загадка природи чи результат людського хамства стосовно свого середовища мешкання? Тим більше що аналогічні випадки у світі траплялися: з якихось своїх таємничих причин зводили порахунки з життям кити і дельфіни, та й сухопутна всіляка живність інколи коїла суїцид, незважаючи на авторитетну думку біологів про наявність у них інстинкту самозбереження і прагнення до життя. «Та хіба ж це життя?» — думали, напевно, бички, викидаючись на берег.

Хоча вже й оголошено «офіцій­ну версію», яка має бути істиною в останній інстанції, запитань залишається безліч. Тим більше що в різних фахівців та служб офіційні версії різняться і таємниця масової загибелі риби продовжує залишатися таємницею.

Вперше розсипи дохлої риби з’явилися на узбережжі в межах міста Маріуполя (Донецька область) наприкінці травня. Найбільше бичків було зафіксовано поблизу металургійного комбінату «Азовсталь» і Маріупольського торгового порту. У світлі офіційної версії це, напевно, треба вважати збігом, але за тиждень до того Держсанепідслужба у своєму звіті про перевірку південної зони відпочинку Донецької області писала буквально таке: «Керівництвом ВАТ ММК «Азов­сталь» не виконуються заходи щодо зменшення викидів промислових стоків в Азовське море... Триває забруднення морської води біля західного краю огородженої дамби. В результаті показники якості і безпеки морської води погіршилися. Так, питома вага нестандартних проб, за мікробіологічними показниками, становила 75%». Про це в усній формі заявляв і головний санітарний лікар Маріуполя Георгій Гусаков ще 16 травня на одній із нарад, присвячених підготовці до курортного сезону. У деяких інших місцях азовського узбереж­жя, де пізніше з’явилися риб’ячі цвинтарі, лікарі-епідеміологи вказували на такі джерела бактеріологічної небезпеки для моря, як переповнені смітники. Крім того, в районі Урзуфа через стару систему центральної каналізації довкілля постійно забруднює субстанція, яку медпрацівники у своїх звітах називають «неочищеними і незнезараженими нечистотами». Хоча до цього бичкам, мабуть, не звикати, тому що кожне літо нечистот на їхні бідні риб’ячі голови вивалюється неміряна кількість.

Але серед висунутих по гарячих слідах версій отруєння риби промисловими чи якимись іншими стоками стояло на четвертому місці. Крім того, грішили на гіпотетичне рибальське судно, яке скинуло некондиційний товар у море, чи на викид шкідливих речовин із якогось іншого судна, що стоїть у порту. Нарешті, третя — риба загинула з природних причин — перепад температур і нестача кисню.

Версії всі зацікавлені служби висунули спільно, а потім почався різнобій. Держрибінспекція і санітарно-епідеміологічна служба заявили, що токсичних речовин ні в бичках, ні в морській воді виявлено не було. Маріуполь­ські ветеринари, у свою чергу, повідомили, що симптоми загибелі характерні саме для отруєння. Екологічна інспекція Азовсь­кого моря провела власний ана­ліз морської води і дійшла висновку, що вона в міру насичена киснем, без промислових домішок та хімічних реакцій, тепла і солона — те, що треба для купального сезону. Лихі язики почали говорити, що в такому разі варто розглядати й гіпотезу про масове самогубство бичків на знак протесту проти туристів, які заважають рибі спокійно гратися на улюбленому азовському мілководді.

Доки точилися ці високонаукові дискусії, масовий мор риби повторився, але цього разу не в Ма­ріуполі і на пристойній відстані від основних «підозрюваних» — металургійних комбінатів та інших промислових підприємств. Бички почали викидатися на берег у районі Новоазовська, де розміщений один із найпопуляр­ніших курортів узбережжя — селище Сєдово. Це вже ставило під загрозу успішне проведення курортного сезону, бо Маріуполь великим туристичним центром і улюб­леним місцем відпочинку назвати складно, надто вже екзотич­ний виходить відпочинок по сусід­ству з промисловими гігантами.

Санітарно-епідеміологічна станція Новоазовського району відразу кинулася вивчати воду, ветеринарна служба — самих бичків. Результати аналізів: вода чудова, риба загинула від чого завгодно, лише не від отруєння. Епідеміологи про всяк випадок вирішили перестрахуватися і винесли постанову про тимчасову заборону купання на пляжах (якої все одно ніхто не дотримувався), а їхні не менш завбачливі колеги-ветеринари з допомогою міліції почали вилучати бичків із продажу на ринках. Доки медицина займалася бюрократією, комунальні служби, не мудруючи лукаво, згрібали бичків із пляжів совковими лопатами.

У процесі народилася ще одна версія — «компромісна». Заступник головного санітарного лікаря Донецької області Ми­хай­ло Кушнарьов зазначив, що на цей час санітарно-епідеміологічна служба продовжує наполягати на версії про природні причини загибелі риби. За його словами, фахівці СЕС дійшли висновку, що в усьому винне рекордне потепління — такої спеки в області не було вже 60 років. Сонце швидко нагріло воду в морі, що призвело до загибелі деяких водоростей, які насичують море киснем, та мілководної риби — бичків. «Зауважте — постраждала мілководна риба. На березі не знаходили пеленгасів чи інших видів риб, які живуть у глибині», — пояснив Кушнарьов.

«Так, море прогрілося надто швидко, і бичок занадто рано пішов на нерест. Загинули самці, тому що в бичків самка метає ікру на мілководдя, а самці потім охороняють. Вони припливли раніше, ніж потрібно, і загинули від виснаження», — доповнив цю версію мер Новоазовська Олег Сидоренко, посилаючись на результати досліджень місцевих фахівців. Градоначальник переконаний, що ці події вкладаються у схему сезонного природного мору бичків.

Але цю ідилічну і безпечну (у сенсі перспективи прочуханок від начальства) картину подій порушили правоохоронні органи. Між­районна природоохоронна прокуратура Маріу­поля 6 червня порушила кримінальну справу за фактом порушення правил екологічної безпеки і масового мору риби. За даними прокуратури, причиною масового викидання риби на узбережжя стало отруєння аміаком, нітритами та нітратами. Вміст аміаку у воді май­же вп’ятеро перевищував норму, причому проби води бралися саме там, де почався мор риби — у районі «Азовсталі» і торгового порту. Прокурори навіть устигли розвідати точну вагу прибраної з берега риби — 15 тонн — і оцінити завдані державі збитки в 1,8 млн. грн. «Я, висловлюючи своє бачення, ґрунтувався на висновках наших фахівців. На чому ґрунтувалася прокуратура — не знаю», — розгублено відреагував на такий несподіваний поворот подій Михайло Кушнарьов.

Втім, ні таємнича загибель бичків, ні комічний епізод із поповненням морської фауни Азова цирковим крокодилом, який накивав п’ятами від своїх дресирувальників, не віджахнуть від узбережжя його традиційних відвідувачів. «Навпаки, коли почули про крокодила, всі відразу помчали в море його ловити, цілими днями з води не вилазили», — реготав у слухавку новоазовський мер. Народ, він любить усілякі забави, особливо на відпочинку. Тож що йому якісь бички? Їх в Азовському морі ще багато...

P.S. Коли номер був уже майже готовий до друку, надійшли останні повідомлення — масову загибель бичків зафіксували в За­порізькій області — у Бердянську.

Масштаби лиха там більші. Тільки за попередніми даними, на берег викинулося від 47 до 50 тонн мертвої риби. За словами вчених, причини мору ті ж самі, що й на Донеччині, — спека, зниження концентрації кисню і різке підвищення температури води на мілководді.

Але пляж у Маріуполі знову закрили для купання. Цього разу з’ясувалося, що вода в морі містить шкідливих речовин у сотні разів більше за допустимі норми. У Новоазовському районі купатися поки що можна, а в Первомайському — знову не можна. Туди зносить мертву рибу з Бердянського району, і до якості морської води є претензії.