П’ять правил грамотної суперечки

Згідно зі статистикою, 40% нашого спілкування з іншими людьми можна зарахувати до розряду суперечки. Ставлення до суперечок в усіх різне: для когось це — рідна стихія, для когось — щось, чого потрібно в будь-який спосіб уникати. Так чи інакше, але уникнути суперечок у нашому житті не вдавалося ще нікому. А отже, треба вміти «розслабитися й отримати максимум задоволення», тобто користі для себе і для справи.

1. Не «варіться» тільки у власних переживаннях. Залиште у своїй свідомості «холодну зону», яка беземоційно може стати на бік партнера. Це не означає, що ви мусите не вагаючись стати на бік вашого опонента, ні. Ваше завдання — відстежити логіку доказів опонента (навіть якщо вам здається, що її немає взагалі) й випередити наступну репліку. Для цього досить почати свою фразу словами: «Я розумію, що ти...» — і далі викласти його очікувану точку зору. Відразу вслід за цим, не чекаючи репліки у відповідь, — ваші заперечення. Намагайтеся повторити кожен аргумент вашого сперечальника своїми словами, щоб самому перейнятися його проблемами і (це дуже важливо!) щоб він почув свої претензії збоку. Таким чином ви «качнете емоційну гойдалку» протилежної сторони у ваш бік. Людина відчує, що ви її розумієте, й уважніше прислухатиметься до ваших аргументів, навіть якщо доти була налаштована досить критично.

2. Навіть якщо ви в душі вкрай скептично ставитеся до слів вашого опонента, зокрема й до його розумових здібностей загалом, то все одно намагайтеся поставитися до його слів серйозно. Це чудова можливість розширити власні знання, збагатити установки, набратися досвіду. «Той, хто мені не друг, той мені вчитель».

3. Ніколи не уникайте конфронтації віч-на-віч: кожен конфлікт може й повинен стати позитивним, і зробити його таким вам під силу. Дуже часто ми, в буквальному значенні слова, рятуємося втечею від назрілого конфлікту, уникаємо, вдаємо, що все гаразд, відмовчуємося, надіваємо на обличчя «чергову» усмішку, одне слово — поводимося як переляканий страус. Кожен конфлікт зріє як гнійник, і, якщо поливати його зверху ароматною олією, нічого доброго не вийде. Не бійтеся розпочати нелегку розмову й не закінчуйте її доти, доки кожен із вас не відчує, що справа зрушила з мертвої точки. Кожну суперечку можна порівняти з келихом пива (або шампанського — кому що ближче): зверху — густа піна, і тільки під нею, властиво, сам напій. Піна — це наші емоції, і доки вони не «осядуть», до суті ви не доберетеся. Треба дати вашому співрозмовникові (та й вам теж) випустити ці емоції до кінця, тільки після цього ви зможете прийти до якогось рішення. Тут найголовніше — не «заразитися» негативними емоціями іншого, чітко відділяти їх від своїх і від предмета суперечки. Це вкрай складно. Проте інакше далі визначення «від дурня чую» ви не підете. Хай навіть цей процес супроводжується криками, вереском і сльозами. «Коли вихлюпується брудна вода, з’являється місце для чистої і свіжої».

4. Постарайтеся у процесі суперечки визначити, де ваші погляди розходяться, а де — збігаються. Здається, що моментів збігу немає й бути не може, проте це тільки на перший погляд. Якщо ви не забудете про «холодну зону», про яку йшлося вище, то неодмінно з її допомогою знайдете, хай поки що невеличкі, острівці, де ваші побажання й очікування збігаються. Обов’язково зверніть на них увагу вашого опонента. Будь-що спільне, особливо в ситуаціях, у яких ви його не очікуєте, — надзвичайно могутній засіб для поступки й примирення.

5. У жодному разі не переходьте на особистості, не використовуйте «удари нижче пояса» у своїх аргументах. До заборонених прийомів належить, наприклад, такий, як порівняння з кимось, на ваш погляд, позитивнішим у всіх аспектах. Будь-якій людині, та й вам у тому числі, навряд чи сподобається таке порівняння. Кожен із нас у душі вважає себе найкращим, і нагадування, що це далеко не так, може зіпсувати будь-які стосунки. Ще один «удар нижче пояса» — звернути увагу сперечальника на вади його зовнішності або манери говорити. Будь-яка суперечка відразу набере забарвлення сварки на комунальній кухні, і тоді поступок від другої сторони очікувати не слід. У відповідь ви ризикуєте отримати власний портрет, намальований дуже уїдливо. Не варто також згадувати всі минулі «гріхи» іншої людини. Ви сперечаєтеся зараз із цілком конкретного приводу, ось і дотримуйтеся «заданої» теми! Немає жодної потреби змішувати все в купу. Не починайте свої фрази словами: «Ти завжди так робиш...» або «Ти знову... як минулого разу!..». Така глобальна оцінка автоматично змушує людину захищатися, а отже, кінця конфлікту не бачити. І, нарешті, ніколи не передавайте людині плітки з приводу неї. Відповідайте тільки за свої слова. Притягнення чужих негативних думок викликає новий спалах негативних емоцій, а ви, своєю чергою, набудете слави пліткаря.

Правила прості й складні водночас, проте, не засвоївши їх, ви навряд чи досягнете прогресу в науці суперечки, а володіти цією наукою вкрай необхідно кожній людині. Якщо тільки суперечка для вас — спосіб щось змінити у кращий бік.