29 січня — професійне свято українських пожежників, людей, чия праця завжди перебуває на межі ризику. Кожен їхній виїзд за тривогою —
це випробування сили духу
і професіоналізму, а кожна приборкана пожежа — врятовані людські долі та життя, збережені матеріальні й культурні цінності.
— Тільки протягом минулого року у столиці врятовані життя 276 людям, збережено матеріальних цінностей на суму близько
30 мільйонів гривень, — говорить начальник столичного управління пожежної безпеки полковник внутрішньої служби Анатолій КОСАР.
— Анатолію Михайловичу,
чи важко охороняти столицю України?
— Звісно, робота в столичному гарнізоні специфічна.
У Києві містяться ряд державних та урядових установ, багато історично-культурних ре-ліквій, представництв зарубіжних країн. Це вимагає від наших працівників більш чіткої та високопрофесійної організації як профілактичної роботи, так і самого гасіння пожеж та ліквідації аварій.
Наприкінці листопада минулого року на сесії Київради за підтримки міського голови О.Омельченка було прийнято «Міську програму забезпечення пожежної безпеки у м.Києві до 2010 року», яка дасть змогу підвищити рівень пожежної безпеки в столиці і поступово зміцнити матеріально-технічну базу гарнізону пожежної охорони. Зокрема прискорити будівництво пожежного депо в Дарницькому районі, а на черзі ще два депо — у Деснянському та Святошинському районах. Саме ці райони найбільше потерпають від наслідків пожеж, адже час між викликом і прибуттям пожежної техніки на масиви Позняки,
Осокорки, Новобіличі, Троєщину — близько 20 хвилин, при нормативі — 10 хвилин. За 10—15 хвилин повністю вигорає 2—
3-кімнатна квартира.
Для постійного контролю за протипожежним станом найважливіших об’єктів столиці у місті впроваджується підключення сигналізації на центральний пульт пожежного спостереження. На сьогодні в місті підключено вже 508 об’єктів.
— З якими проблемами доводиться мати справу столичному гарнізонові?
— Одна з найболючіших проблем — нестача пожежних депо. У місті їх зараз 25. В них розміщено 200 одиниць спеціальної пожежної техніки, працює близько трьох тисяч пожежних.
Це майже удвічі менше від норми. (Згідно з нормативами, у Києві має бути 46 пожежних депо, 300 одиниць пожежних автомобілів та 5120 працівників пожежної охорони.)
У Києві з’являється дедалі більше висотних будівель. Постає проблема їх захисту. Зараз у столиці «висоток» близько
1,5 тисячі, в разі виникнення там пожежі нам буде дуже складно
з допомогою наявних автодрабин її гасити і рятувати людей. Сьогодні у нас в гарнізоні експлуатується всього дві автодрабини «Магірус» висотою підйому
50 м. Погодьтеся, для нашого мегаполіса це замало. Ми сподіваємося на реалізацію програми, про яку я вже згадував. Вона передбачає придбання для міста ще п’яти таких автодрабин
і підйомників, без яких рятування людей і гасіння пожеж у будинках висотою 27—33 поверхи буде неможливо.
— У Києві дня не минає без того, щоб не звучала на його вулицях пожежна сирена. Хочеться повернутися до статистики. Яких втрат від пожеж зазнає столиця?
— Щотижня в Києві виникає близько 80 пожеж, на яких гине або травмується в середньому четверо людей. Вогонь знищує майна на суму понад 750 тис. грн., руйнує три будівлі та дві одиниці автотранспорту. Торік наші підрозділи ліквідували 4324 пожежі та загоряння, що виникали в місті. На жаль, не обійшлося без трагічних випадків — 75 киян загинуло
у вогні, загальні матеріальні збитки сягнули за 22,5 млн.грн. Тільки за неповний місяць нинішнього року місто вже горіло понад 200 разів.
Взагалі, з настанням холодів ситуація з пожежами різко ускладнюється. Більшість пожеж цієї пори року виникає через порушення пожежної безпеки при експлуатації обігрівачів, часто саморобних. Нерідко такі пожежі закінчуються досить-таки трагічно.
На сьогодні у столиці України вже загинули 11 громадян, причому більшість — внаслідок необережного поводження
з вогнем (куріння в ліжку), четверо стали жертвами саморобних електрообігрівачів.
— Де найчастіше виникають пожежі?
— Найбільше пожеж виникає в житлі — це приблизно
78 відсотків від загальної кількості. Найчастіше саме господарі є винуватцями пожеж, бо нехтують елементарними правилами безпеки, не стежать
за справністю своєї електромережі, порушують правила користування побутовими та обігрівальними приладами.
Останнім часом справжньою проблемою стало збільшення кількості пожеж у дачних та приватних будинках киян. Повідомлення про такі пожежі надходять із великим запізненням, адже не скрізь є телефонний зв’язок, та
й спалахують вони переважно вночі. Адресних покажчиків на будинках у приватному секторі та в дачних кооперативах практично немає. До того ж, на вузьких вуличках доводиться долати перешкоди — купи піску та будівельних матеріалів. А ще, як правило, на території дачних кооперативів не проведене водопостачання, до найближчих водойм немає необхідних під’їздів. Води ж у цистернах не завжди вистачає. Ось і підрахуйте, скільки часу марнується на те, щоб подолати ці додаткові перепони, — а пожежа за лічені хвилини поширюється на весь будинок.
— Який же вихід із такої ситуації?
— Найголовніше — треба стежити за протипожежним станом квартир та приватних будинків
і не допускати виникнення пожеж. На жаль, згідно з Законом
України «Про пожежну безпеку», ми не маємо права обстежувати приватні помешкання, але проводимо роз’яснювальну роботу серед власників дачних і приватних будинків. Це й випуск та розповсюдження видавничо-друкарської продукції, і проведення профілактичної роботи через засоби масової інформації, які співпрацюють із нами. Але, попри цю роботу, ми поки що не досягли тих результатів, на які сподіваємося.
— Як пожежникам живеться в сьогоднішній економічній ситуації?
— Швидше, не живеться,
а «виживається». Фінансується служба, відповідно до законодавства, з державного бюджету. У 2002 році нам було виділено всього 14 млн. грн. (при потребі 32 млн. грн.). Цих коштів вистачає на виплату зарплати особового складу, і то не в повному обсязі (середня місячна зарплата пожежника становить 330 грн.). Державним бюджетом на 2003 рік передбачено ще менше коштів.
Певні кошти пожежна
охорона заробляє самостійно, але їх катастрофічно бракує. Придбання паливно-мастильних і вогнегасних речовин, спеціального одягу, ремонт та придбання нової пожежної техніки — все це турбота самих пожежників. Така ситуація змушує піти на скорочення 200 осіб тільки в Київському гарні-зоні. Це тоді, коли Київ день у день розбудовується і необхід-но, навпаки, збільшувати чисельність пожежної охорони, будувати на нових житлових масивах пожежні депо. Завдяки підтримці Київської міської державної адміністрації, нам певною мірою вдається вирішувати нагальні питання, але без державної підтримки не обійтися.
До речі, жодна пожежна служба областей України не має такої фінансової допомоги
з місцевих бюджетів, як київська. Тільки за минулий рік управління пожежної безпеки отримало від столичної влади допомогу на більш ніж півмільйона гривень. Районні державні адміністрації м.Києва теж сприяють підтриманню боєздатності підрозділів пожежної охорони. Голова Печерської райради Анатолій Коваленко вже нинішнього року виділив пожежній частині району 120 тисяч гривень.
Завдяки фінансовій під-тримці з боку міської і районних держадміністрацій столичний гарнізон поступово поповнюється сучасною пожежною технікою. Вже майже три роки в нашому гарнізоні працює новий пожежний автомобіль першої допомоги, створений нами спільно з компанією «Титал»
на базі автомобілю «Газель», який за своїми тактико-технічними даними не поступається основному пожежному автомобілю, а навпаки — більш маневровий і придатний для нашого міста. Він отримав назву «Автомобіль першої допомоги» (АПД). Зараз у нас в бойовій обслузі сім таких автомобілів. Завдяки введенню в бойову обслугу АПД, у 2002 році значно скоротився середній час прибуття наших підрозділів до місця пригоди — з 16 до 9 хвилин.
А відтак у столиці поменшало великих резонансних пожеж із трагічними наслідками та значними матеріальними втратами. А до нашого професійного свята товариство «ДОЗОР», що займається підключенням пожежної сигналізації об’єктів столиці на центральний пульт цілодобового спостереження пожежної охорони, підготувало нашому гарнізонові справжній
і дуже дорогий подарунок — ще одну нову «Газель» фірми «Титал». Тож тепер у нас в гарнізоні їх буде вже вісім.