ПРО НОВІТНІ ЗМІНИ В РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБІВ

Демографічна ситуація в Україні, за свідченням різноманітних джерел, критична, якщо не сказати — катастрофічна. Причин дисбалансу між народжуваністю і смертністю багато. Здавалося б, якщо вже стан економіки, а отже й соціального захисту не витримує жодної критики, важливо хоча б не створювати штучних бюрократичних перепон на шляху створення сімей, без чого, як відомо, діти не народжуються або народжуються рідко. Та, схоже, бюрократія робить усе з точністю до навпаки.

Мої добрі знайомі — Олександр і Наталка К. — після тривалої моральної підготовки рушили в міський ЗАГС, щоб скріпити там створення своєї сім’ї. Пригадується, недавно весільні торжества відбувалися так: звані гості збиралися в квартирі або в урочистих залах, а невелика група молоді і родичів вирушала до ЗАГСу і невдовзі з’являлася вже разом із молодятами.

На жаль, нашу пару гості прочекали кілька годин, а коли ті з’явилися, вимучені й утомлені, то мали жалюгідний вигляд, хоча зовні й бадьорилися: набігавшись по місту, молода пара того дня формально так і не стала подружжям і всі поздоровлення гостей отримувала ніби авансом.

У кількох місцях молодята безуспішно шукали інспектора обласного управління юстиції, який проводить потрібний їм запис. Потім з’ясувалося, що документи про шлюб видаються зовсім не в той день, коли молоді надумали грати весілля, бо інспектори в суботу працювати не збираються. Природно, свято для молодят було безнадійно зіпсоване.

Не подумайте, що такі митарства випали на долю лише цієї пари. Зафіксувати створення сім’ї останнім часом стало набагато складніше, ніж колись. Річ у тому, що з січня 2000 року Палац урочистих подій, де укладали сімейні союзи багато поколінь миколаївців, не може реєструвати шлюби і видавати свідоцтва. Відповідно до прийнятого Закону про органи реєстрації актів громадянського стану, ЗАГСи переходять у відання управління юстиції. А за законом про місцеве самоврядування будинки, в яких містяться ЗАГСи, палаци урочистих подій, залишаються в комунальній власності, на утриманні міського бюджету. Ну, а оскільки у власності, яка, за своїм призначенням, має виконувати одну справу, стався розкол, то осколки його вдарили по головах пошлюблених. У Палаці урочистих подій міська влада виділила приміщення для роботи інспекторів управління юстиції, щоб вони могли реєструвати там відповідні документи. Але представники цього відомства, які розраховували на передачу їм усього палацу, тулитися в окремих кімнатах не захотіли.

Одне слово, очевидно, миколаївським молодятам ще довго доведеться з’ясовувати стосунки з відомствами. Звісно, наших законодавців, які ухвалили новий закон і передали в управління юстиції реєстрацію шлюбів, можна зрозуміти: вони хотіли, так би мовити, підняти акт створення сім’ї до загальнодержавного рівня, що, загалом, похвально. Але, як частенько буває, не врахували, що є й інші, ними ж ухвалені закони, й інші інтереси, які можуть суперечити один одному, стимулюючи, можливо, захоплюючі для бюрократів, але принизливі для наших громадян ходіння по кабінетах.