ПРИСТРАСТІ ЗА ДІЄТАМИ

За даними ООН, кількість людей, які відчувають нестачу в їжі, зменшилася з 920 млн. 1980 року до 799 млн. 2000 року, при цьому населення планети зросло більш як на 1,6 млрд. Людство стало менше помирати від голоду, але значно більше — від серцево-судинних захворювань, раку й діабету — хвороб, які провокує (або ускладнює їх перебіг) зайва вага. 2000 року ВООЗ, визнавши, що кількість повних людей зростає колосальними темпами, вперше використала термін «епідемія».

Щорічно у світі з’являються сотні книжок із новими дієтами, які розкуповуються, хоча здебільшого не містять нічого нового.

Не залишається осторонь «дієтних бумів» і Україна, де зайву масу тіла має близько 40% дорослого і 10% дитячого населення. На думку Віктора Ципріяна, завідувача кафедри гігієни харчування Національного медичного університету, основні причини цього криються в тому, що традиційне національне харчування розраховане на людей, які інтенсивно працювали фізично й мали високі енерговитрати. Так у раціоні українців завжди було сало, високожирні молочні продукти, велика кількість картоплі та хліба. Проте енергоцінність раціону, що сягала 5 тисяч кілокалорій, відповідала великим енерготратам. При цьому набагато частіше люди дотримувалися різних постів, які передбачали обмеження в їжі.

Фізична активність сучасної людини різко знизилася: ми їздимо в транспорті, користуємося в побуті пральною машиною, пилососом тощо. А от смакові звички й традиції залишилися.

Один із чинників ожиріння — відсутність культури харчування. Пік енергетичного споживання їжі має припадати на пік високої фізичної активності. Проте найчастіше людина, яка працює, наїдається на ніч — повернувшись із роботи. При цьому підвищення цукру в крові після споживання їжі не витрачається на енергію, а переходить у жир.

Крім того, ми надзвичайно багато споживаємо продуктів із високою концентрацією цукру — «бабусине» варення, кондитерські вироби, заохочуємо дитину цукеркою. Легко засвоюваний цукор швидко всмоктується в кров, підвищуючи рівень глюкози. Щоб привести його до норми, підшлункова залоза має виробити достатню кількість інсуліну. При споживанні великої кількості виробів із високим вмістом цукру розвивається гіперінсулінія. Американські дієтологи підрахували, що якщо на добу людина з’їдає понад 120 г цукру (у різних продуктах — хліб, чай тощо), то через 20 років їй гарантований діабет. Інсуліарний апарат підшлункової залози виснажується й на старість уже не може виробляти необхідну кількість інсуліну для переробки цукру. Ось чому в Україні так багато діабетиків і їх кількість постійно зростає.

Загальновизнані норми маси тіла існують уже близько 20 років. Біомасіндекс визначається розподілом маси тіла в кілограмах на квадрат зросту в метрах і при нормальній масі тіла становить 20—22.

На сьогодні у світі є близько 400 дієт для корекції маси тіла. На думку Віктора Ципріяна, найефективніша з них — білкова-овочева дієта, створена наприкінці XIX століття Ейнштейном.

— Маленький кусочок пісного м’яса з великою кількістю овочів — і проблеми з зайвою вагою ніколи не виникне. Решта дієт, як засвідчило життя і практика, критики не витримують. Під усім цим галасом немає серйозного наукового обгрунтування.

Французи — одна з найхудіших націй у світі (всього 7% дорослого населення країни потерпає від ожиріння). Таємниця їхньої стрункості — не в збалансованих дієтах: вони їдять досить жирну їжу і полюбляють білі булочки. Однак зайвої ваги не набирають, оскільки просто мало їдять. Приміром, стандартна порція піци в Парижі на чверть «худіша» за американську.

Нещодавно в Україні виник бум навколо харчування за групами крові. На мій погляд, проблема надумана, оскільки немає експериментальних даних, що коли людина не харчується за групою крові, то це справді призводить до розвитку патології.

Нині широко рекламують харчування за гемокодом. Ми звикаємо до тієї їжі, яку в дитинстві готувала мама. У центральній нервовій системі з’являється певне сприйняття цих страв — за смаком, запахом, зовнішнім виглядом. Формуються певні переваги, позитивні рефлекси саме на цю їжу.

Серйозних наукових даних щодо гемокоду наразі немає. Крім того, існують так звані есенціальні, необхідні для життєдіяльності людини нутрієнти. На сьогодні їх налічується 90. І хоч би який був гемокод, якщо людина їх не отримує — в неї розвивається патологія.

Американські дієтологи, приміром, незалежно від гемокоду, рекомендують щодня з’їдати п’ять овочів і фруктів різного кольору. У такий спосіб людина одержує комплекс речовин, які організовують антиоксидантний захист — від впливу радіації, ультрафіолету, активізують процеси перекисного окислювання в організмі, що є основою онкології, атеросклерозу.

У процесі обміну речовин, особливо білків, в організмі утворюється багато аміаку, продуктів гнильного бродіння в кишечнику, що є токсичними елементами. З їжею ми отримуємо чимало чужорідних речовин — важкі метали, радіонукліди, канцерогенні речовини. Шляхи виділення шкідливих речовин, які надходять у їжу й утворюються в організмі внаслідок метаболізму, і називаються детоксикацією.

По-перше, потрібно їсти чистішу продукцію — більше овочів та фруктів, у яких містяться клітковина й пептиди, відповідальні за забезпечення абсорбції токсичних речовин на своїй поверхні, формування калових мас і виділення їх із організму. По-друге, намагатися пити побільше води — урогенним шляхом у розчинній формі виділяються шкідливі хімічні речовини. По-третє, потрібно, щоб добре працював жовчний міхур, — жиророзчинні речовини виділяються жовчю. В організмі, в печінці та у слизі кишечника, працює монооксигеназна система. Для активізації її роботи дуже важливі вітаміни. Зменшення кількості жирів у раціоні за рахунок якомога більшої кількості вітамінів та мінеральних елементів активізує ферментні системи монооксигеназної системи, вона скоріш переводить токсичні речовини на нетоксичні, які швидше виділяються з організму.

Дуже популярна нині так звана дієта лікаря Аткінса. Хоча, мабуть, називати його методи дієтою не можна. Це лікування без застосування фармакологічних препаратів, побудоване на харчуванні, вітамінах, мінеральних елементах і фітопрепаратах. Дієтологічні підходи розраховані на кожну групу хвороб.

Останнім часом, щоправда, часто пишуть, що сам лікар Аткінс помер від ожиріння й супутніх йому захворювань. Перед смертю він важив близько 116 кілограмів при зрості 180 сантиметрів. Безпосередньою причиною смерті 72-річного лікаря був крововилив у мозок, проте, як вважають противники дієти Аткінса, він стався у зв’язку з ускладненням хронічних захворювань серцево-судинної системи, пов’язаних з ожирінням.

Критикує цю дієту й Американська кардіологічна асоціація, стверджуючи, що фрукти та овочі набагато корисніші, ніж харчування за Аткінсом.

— При коригуванні ваги насамперед необхідно прибрати зайві жири та надлишок вуглеводів, — каже Віктор Іванович. — Використовуючи велику кількість овочів, крім картоплі, та фруктів, крім банана, можна знизити енергоцінність раціону. Людина не відчуває голоду й водночас скидає масу тіла. Проте якщо дієту не поєднувати з фізичними навантаженнями, то спочатку ви трохи схуднете, а потім процес зупиниться. Жирова клітина переходить на низький рівень метаболізму, низьку активність і не хоче віддавати жир. Генетично вона так вихована, що пам’ятає про періоди голоду й прагне якнайбільше нагромадити. Необхідні фізичні навантаження.

Часто трапляється так, що, скинувши зайві кілограми, багато людей набирають їх знову. Вирішивши схуднути, людина, як правило, починає дуже обмежувати свій раціон, при цьому не отримуючи необхідних вітамінів та елементів. У результаті виникають слабкість, депресія, зникає інтерес до життя, і, зрештою, махнувши рукою на дієту, людина починає їсти все підряд, ще більше набираючи вагу. Правильно харчуватися — означає не відчувати голоду й добре почуватися.

Основні принципи раціонального харчування полягають у тому, що енергетична цінність раціону має відповідати енерговитратам. Перше правило — не слід переїдати. Для цього не обов’язково постійно розраховувати спожиті кілокалорії. Якщо вага тіла не змінюється впродовж тривалого часу, це означає, що ваша їжа відповідає вашим енерговитратам. Друге правило полягає в тому, що пік приймання їжі має збігатися з піком фізичної активності — у жодному разі не слід їсти на ніч. Третє — потрібно перейти на харчування продуктами з низьким глікемічним індексом, які менше підвищують вміст глюкози в крові, на них виділяється менше інсуліну, і підвищена глюкоза не переганяється в жир. Усі овочі та фрукти в основному мають низький глікемічний індекс. Тому основа харчування для людей із низькими енерговитратами — це овочі та фрукти.

Якщо вам потрібно знизити масу тіла, то періодично влаштовуйте розвантажувальні дні — переходьте лише на овочі, приміром моркву, капусту. Я зазвичай рекомендую з’їдати в день по три помідори, огірки, червоних перці, яблука і скільки завгодно зеленої капусти. Такої дієти легко дотримуватися. А ось повний голод витримати дуже важко. Не надходять вуглеводи, не руйнуються жири. Через три дні повного голоду починають накопичуватися продукти неповного окислення жирів, що дуже зле.