Президенти, премії та благодійність

10 грудня в Осло американському президентові Бараку Обамі було вручено Нобелівську премію — «за видатні зусилля у сфері міжнародної дипломатії, скороченні ядерних озброєнь та створенні нового клімату співпраці між народами». Йому також належить грошова нагорода — 10 мільйонів шведських крон, тобто 1,4 млн. доларів США. Представник Білого дому Роберт Гіббс заздалегідь повідомив, що присуджену премію Миру Обама планує спрямувати на добродійні цілі. На які саме проекти буде передано кошти, у Білому домі поки що не уточнили.

Залишимо за рамками цієї статті питання про те, наскільки авансом присуджена американському президентові Нобелівська премія і що за цим фактом насправді стоїть. Поговорімо про інше — про благодійність. А саме — про благодійність українського президента. Тим більше що цієї неділі наша країна, відповідно до указу президента №1220/2007 від 13 грудня 2007 року, вже втретє святкуватиме День благодійності. І тим більше що зовсім недавно глава секретаріату президента Віра Ульянченко заявила: відновлення давніх українських традицій милосердя і благодійності — «першочергова позиція політики Віктора Ющенка».

І справді, торік, наприклад, президент і екс-глава його секретаріату
В.Балога перерахували як благодійний внесок на рахунок Лотиківського будинку дитини Луганської області свої тижневі зарплати, а рядові працівники секретаріату — одноденні. Як повідомлялося, сума мала становити 170 тис. грн. А зовсім недавно Віктор Андрійович на власні 100 тисяч грн. придбав бронхофіброскоп і передав його обласній дитячій лікарні Білої Церкви, про що повідомила прес-секретар президента Ірина Ваннікова у відповідь на запитання кореспондента «Української правди». І це було правильне запитання, я вважаю. Бо коли повідомляється, що президент подарував такій-то школі стільки-то, наприклад, комп’ютерів, то мені особисто незрозуміло, звідки президент узяв на це гроші — з державної скарбниці, яка наповнюється, в тому числі, і з допомогою сплачуваних мною податків, чи з власної кишені як фізична особа. Хотілося б усе ж таки знати, коли, в яких масштабах і за чий кошт президент займається благодійністю. І природна скромність Віктора Андрійовича тут ні до чого.

На жаль, українські вищі державні діячі не мають європейської звички оприлюднювати також і докладні звіти про всі подарунки, нагороди та інші матеріальні блага, отримані під час виконання завдань, покладених на них народом. Так, 2006 року газета «Трибуна» в особі журналіста Віталія Рябошапки взялася за пошуки повних списків нагород українських президентів, у тому числі й чинного — Віктора Ющенка. Похід колом від прес-служби до Служби нагород і геральдики секретаріату президента результатів не дав. Як і три роки тому, сьогодні на офіційному сайті президента серед його нагород та звань усе ще значаться лише три: орден «За заслуги» III ступеня, звання «Заслужений економіст України» і Почесна відзнака президента України. А тим часом усім відомо, що після помаранчевої революції на Віктора Ющенка пролився всесвітній нагородний зорепад — за досягнення у процесі перетворення України на європейську країну. Цивілізований світ квапився не тільки й не так відзначити особисті заслуги нового президента, як висловити своє захоплення виявленими на Майдані мужністю та прагненням до свободи українського народу.

До речі, деякі нагороди підкріплювалися і цілком вагомими грошовими преміями. Ну, наприклад, до Медалі свободи американського Фонду Філадельфії додавалася премія на суму 100 тис. дол. І, до речі, на церемонії нагородження В.Ющенко сказав: «Я присвячую цю нагороду українській нації, громадянам вільної і демократичної країни. Не група людей чи політична сила зробила демократичний вибір, а вся нація». Про рішення присвятити нації, спрямувавши на благодійні цілі, 100 тис. дол., а також премію Chatham House Prize Королівського інституту міжнародних відносин (сума не афішувалася), отриману українським президентом 2005 року з рук королеви Єлизавети II за внесок у справу поліпшення міжнародних відносин і за мирне проведення помаранчевої революції, повідомила екс-прес-секретар В.Ющенка Ірина Геращенко. За її словами, ці гроші не були відображені у декларації президента про доходи-2005, оскільки фізично надійшли 2006 року. Проте на які проекти було (якщо було) спрямовано ці гроші, досі нікому не відомо. Можливо, на рахунки «Дитячої лікарні майбутнього» (ДЛМ) — проект МБФ «Україна 3000», що його курирує перша леді країни?

До речі, з часу проведення Всеукраїнського телемарафону «Дитяча лікарня майбутнього» минуло вже три роки (36 місяців). Відповідно до початкових планів, ДЛМ мала стати до ладу вісім місяців тому. Однак, якщо судити з останнього тижневого звіту (за 30 листопада — 4 грудня 2009 р.), опублікованого на сайті МБФ «Україна 3000», ДЛМ усе ще перебуває на стадії розробки та узгодження проектної документації. 115 млн. грн., зібрані на будівництво лікарні станом на 19 лютого 2009 року, до 17 липня 2009 року мали бути повністю переведені на рахунки Укрексімбанку з Трансбанку, в якому, згідно з постановою НБУ №716 від 02.12.09, мораторій на задоволення вимог кредиторів було продовжено і посилено.

У пошуках прізвища Ющенка В.А. я переглянула весь список благодійників ДЛМ — фізичних осіб, який складається з 10273 позицій. Безрезультатно. Зате мою увагу привернув Ющенко Я.П., що повторювався у списку 27(!) разів. На жаль, залишається невиясненим, чи то Віктор Андрійович такий скромний, що скористався ініціалами свого небожа, чи то Ярослав Петрович так перейнявся шляхетною метою, що вирішив майже з кожної своєї зарплати заступника глави Харківської облдержадміністрації жертвувати частину грошей Фонду ДЛМ...

Невідомо, чи додавалися гроші до премій «Профілі мужності» від Фонду бібліотеки імені Джона Кеннеді (США) та до «Атланта-2005» від Центру програмування соціальних дій (Італія). А ось про те, що отримана В.Ющенком 2006 року в Німеччині премія «Квадрига» («За розвиток демократії»), окрім статуетки, включала ще й 25 тис. євро, я дізналася нинішнього року з російських ЗМІ, коли «Квадригу» отримав Михайло Горбачов.

2005 року Віктор Андрійович заявляв: «Я вам даю слово, по кожній своїй дії персонально я відзвітую перед вами. По кожній приватній операції моя сім’я відзвітує перед вами». Може, час настав? Хотілося б знати, чи виконав (і наскільки) президент свої обіцянки, у тому числі й щодо благодійності. Не корисливості ради і не з дріб’язкового бажання порахувати гроші в чужій кишені (зрештою, ми й так знаємо, що, згідно з декларацією, 2004 року доходи Віктора Ющенка становили 62 221 грн., а 2008-го — 1 041 060), але «з метою утвердження принципів гуманізму і милосердя, сприяння розвитку благодійної діяльності та на підтримку ініціатив громадських організацій», як зазначається в тексті президентського указу про встановлення Дня благодійності.