ПРАВО ЛІВОЇ РУКИ

В Україні серед молоді налічується близько 10—12% лівш. Саме українські учені вперше у світі обгрунтували недоцільність переучування ліворуких першокласників. Але спеціально призначених для лівш товарів у нас не виробляють.

Найталановитіші, найзаможніші і найчарівніші

Лівш завжди недолюблювали. Англійське left-handed перекладається не лише як «ліворукий», а й як «незграбний». А італійське «mancino» — не інакше як «дефектний».

У Стародавній Русі дитина, що зачерпнула юшку зі спільного полумиска не правою, а лівою рукою, відразу діставала по лобі величезною батьківською ложкою. А тих, хто перехреститься лівою рукою, й геть нарікали богохульниками. Мабуть, єдиним відомим, до того ж позитивним усенародним улюбленцем-лівшею був герой оповідання Лєскова, який зумів кинути виклик усім правшам, що не змогли підкувати блоху.

Існує безліч теорій щодо природи ліворукості. Відповідно до однієї з них, лівшами ставали воїни, у яких серце було праворуч, тому щит доводилося тримати в правій руці, а меч — у лівій. Інша теорія стверджує: у лівш домінує права півкуля, що контролює ліву руку і відповідає за інтуїтивно-образне сприйняття світу. Існують зовсім фантастичні версії — приміром, буцімто час через мозок лівш тече не від минулого до майбутнього, а навпаки. Цією неймовірною теорією раніше намагалися пояснити дар передбачення, що насправді притаманний багатьом лівшам.

Проте наука досі не знайшла однозначного пояснення природи ліворукості. Відомо лише те, що серед лівш приблизно 50% — лівші генетичні і 50% —компенсаторні (внаслідок післяпологового враження лівої частки головного мозку).

Встановлено також, що в лівш зв’язки між півкулями менш жорсткі. Внаслідок цього, як стверджують психологи, інформація в корі головного мозку може опрацьовуватися довше. Діти-лівші бачать світ неначе в дзеркальному відображенні. Відтак першокласники трохи важче піддаються навчанню, їм доводиться пояснювати, як правильно писати кожну букву.

Сьогодні вже цілком доведено, що в ліворуких імунітет трохи слабший, ніж у праворуких. Тому окремі психологи навіть наполягали, щоб ліворуких дітей ставили на диспансерний облік. Водночас учені встановили, що менша жорсткість зв’язків між півкулями сприяє формуванню в людини нетрадиційного, оригінального мислення. Тому у творчому середовищі близько 20% лівш. Це добре знані люди — Леонардо да Вінчі, Роберт Шуман, Ісак Ньютон, Мікеланджело, Аристотель, Олександр Македонський; актори Чарлі Чаплін, Роберт Де Ніро, Джулія Робертс, Сильвестр Сталлоне, Роберт Редфорд, Том Круз, Вупі Голдберг. Відомі багатії Генрі Форд, Рокфеллер також були ліворукими. А лівша Мерилін Монро вважала, що в умінні цілуватися чоловіки-лівші кращі за праворуких.

Чи легко бути лівшею?

Багато речей дратують лівшу в «правому» світі. Він входить до метро — щілина монетоприймача розташована праворуч. Він хоче подзвонити з автомата — двері в будку незручно відчиняти лівою рукою. Готує котлети — рука сама тягнеться крутити ручку м’ясорубки проти годинникової стрілки. «Мишка» комп’ютера так і проситься в ліву руку. Всі посібники з навчання будь-якої ручної праці розраховані на людей, які працюють правою рукою.

Втім, враження і відчуття лівші від життя в праворукому світі чудово описав Льюїс Керролл (який, до речі, був лівшею) в «Алісі в Задзеркаллі».

Найбільш затятими і послідовними захисниками лівш виявилися американці. В Америці рух на захист ліворуких почався у 40—50 роках. Починаючи з 80-х років, американськими президентами ставали лише лівші — Рональд Рейган, Джордж Буш, Білл Клінтон. Ще чверть століття тому з ініціативи американської Міжнародної громадської організації лівш було затверджено «Білль ліворуких». У ньому міститься вимога заборонити використання слова «правильно», що дискримінує, на думку авторів, лівш. Натомість пропонують вживати синоніми «добре», «нормально». А основний пункт закону гарантує людині повну свободу дій як правою, так і лівою рукою, одне слово — тією, якій вона віддає перевагу.

1980 року ця ж сама асоціація домоглася поновлення на роботі поліцейського-лівші Франкліна Вінборта, звільненого за категоричну відмову носити кобуру праворуч.

Мабуть, найбільш ущемленими почувалися лівші українські. До середини 1985 року першокласників-лівш просто «переучували» писати правою рукою. Хоча, як виявилося, недоцільність і згубність переучування ліворуких дітей вперше в Союзі науково обгрунтували саме українські психіатри. Ініціатором боротьби за право лівш був психіатр, доктор медичних наук Анатолій Павлович Чуприков. Нині він керівник київського центру «Психічне здоров’я дітей і підлітків». Почалося все з того, що на початку 80-х Анатолій Павлович, який працював тоді в Московському НДІ психології, дав інтерв’ю на тему «Якщо ви лівша» кореспонденту газети «Правда». Вперше в Радянському Союзі привселюдно було сказано про те, що насильне переучування ліворуких дітей протиприродне і завдає багатьом психічної травми. Резонанс статті був вражаючим. Анатолій Павлович одержав тоді сотні листів з усіх куточків колишнього Союзу від ліворуких, їхніх родичів. Це були зворушливі сюжети про те, як нелегко доводиться ліворуким у «праворукому» оточенні.

Упродовж років наукова група Анатолія Чуприкова проводила наукові симпозіуми, учителям читала лекції на захист ліворуких дітей. Але справа зрушилася з мертвої точки лише 1985 року. Тоді вперше, за рекомендацією чиновників Міністерства охорони здоров’я, педагогам пропонували відмовитися від боротьби з «лівизною». Нині своїх учнів переучують лише найбільш дрімучі та несумлінні педагоги.

«Лівий» товар

Попри те, що ініціатори захисту ліворуких були з України, тут усе обмежилося лише відмовою переучувати ліворуких першокласників. Товарів для ліворуких у нас не виробляють. Заповзятливішими виявилися росіяни. Першим реальним товаром для учнів стали прописи, що формують почерк лівш, видані в Москві 1995 року.

Крім прописів для малят, у Росії потроху випускають ключки і годинники для ліворуких. Судячи з інформації в пресі, за наявності замовлення багато російських підприємців готові налагодити виробництво й інших товарів для лівш. Наприклад, столові ножі з протилежним лезом і зворотні штопори, ручні м’ясорубки з ручкою зворотного обертання, пневматичні гвинтівки і пістолети в «лівому» дизайні. Адже, як свідчать результати опитування, проведеного інтернет-сайтом «Апорт», близько 40% респондентів виявили готовність придбати товари для лівш.

Українські лівші також охоче б купували багато предметів. Наприклад, телефон з трубкою, що лежить праворуч клавіатури, «дзеркальну комп’ютерну клавіатуру», «мишку», ножиці.

Закордонний досвід (а там цим займаються десятки компаній) свідчить, що виробництво і продаж товарів, призначених для лівш, може давати чималий прибуток. Навіть компанія Microsoft оголосила про початок широкомасштабної кампанії із просування на світові ринки «мишок», сконструйованих для лівш. Отже, вигідно?

Цікаво, що на закордонних сайтах значну частку всіх представлених товарів становлять не «мишки» і штопори для лівш, а майки з різноманітними кумедними написами на кшталт «Я лівша, але я завжди правий». А також книги про знаменитих лівш, посібники з виховання ліворукої дитини. Отже, якщо ваша дитина лівша і з труднощами засвоює математику, не хвилюйтеся. Можливо, з неї виросте другий Білл Гейтс — він, до речі, також ліворукий. А придбати необхідну для неї «мишку» або клавіатуру ви можете, ознайомившись із переліком компаній, що пропонують продукцію для лівш, на сайті lefthandpublishing.com/products.htm.