ПОСНІДАВ, ПОКУРИВ, ПОБИВСЯ...

Дослідження поведінкових навичок, показників фізичного, соціально-економічного та емоційного благополуччя дітей шкільного віку здійснюється ВООЗ із 1992 р. Результати цих досліджень публікуються раз на чотири роки. Перелік країн, залучених до дослідження, постійно розширюється, і нинішнього року до нього вперше увійшла Україна.

162 тисячам підлітків одинадцяти, тринадцяти та п’ятнадцяти років у США, Канаді та 33 європейських країнах задавали кілька десятків запитань, що стосувалися матеріального становища їхніх сімей, стану здоров’я, наявності шкідливих і корисних звичок, самовідчуття і стосунків із батьками й однолітками. Одержані результати значно варіювалися залежно від країни, статі, вікової групи. А проте деяких висновків можна дійти навіть при найпобіжнішому погляді на численні діаграми, що ілюструють 250-сторінкову доповідь, повний текст якої можна знайти на європейському сайті ВООЗ.

Матеріальний добробут підлітків оцінювали за такими показниками: наявністю у дитини окремої кімнати, наявності в сім’ї одного або кількох автомобілів, комп’ютерів, спільними поїздками на відпочинок усією сім’єю. Навряд чи варто дивуватися тому, що практично за всіма цими показниками Україна продемонструвала значне відставання і вибивалась із загальної досить благополучної картини. Так, якщо загалом по країнах частка дітей, які живуть у сім’ях із середнім рівнем доходів, переважає (43,1%), а частка сімей із низькими доходами є найменшою (27,6%), то в Україні переважна більшість хлопців і дівчат (73%) живе в сім’ях із низьким рівнем матеріального добробуту. Що вже тут говорити про Норвегію, Канаду та США, де більш як половина дітей живуть у сім’ях із високим рівнем достатку.

Не дивує й той факт, що наша країна впевнено лідирує за кількістю дітей, які оцінюють свій стан як «задовільний» або «поганий» — до цієї категорії потрапило понад половину українських дівчат і близько третини юнаків. Найбільше «задоволених» життям підлітків живе в Голландії — їхня частка становить 90—95% від загальної кількості підлітків. А от в Україні такими вважає себе лише 63,9% 15-річних дівчат і 67,6% юнаків. У інших вікових групах «першими з кінця» виявились Латвія і Литва.

За часткою тих, хто курить або курив, 15-річні українці поступаються (причому досить незначно) лише литовцям — 88,1 відсотка проти 88,7. А українки за цим показником дали себе обігнати гренландкам — 72,8 проти 88,4. Примітно, що в Гренландії 15-річних дівчат-курців більше, ніж юнаків. Втім, аналогічну картину можна спостерігати й у деяких інших країнах — Австрії, Німеччині, Іспанії, Великобританії, щоправда, із дещо меншим розмахом. Загалом серед 15-річних підлітків курять або курили близько 60%, а серед 11-річних — кожна десята дівчинка і кожен п’ятий хлопчик. В Україні ж — кожен другий хлопчик і кожна п’ята дівчинка.

Що ж стосується вживання алкоголю, то тут Україна «відзначилася» лише пристрастю до пива, втім, не завжди навіть потрапляючи до «призової» п’ятірки. За вживанням вина та напоїв, що містять спирт, наші підлітки значно поступаються малолітнім жителям Великобританії, Італії, Мальти. Як, утім, і за вживанням «травички». Якщо в Гренландії, Швейцарії, Канаді з марихуаною знайомий практично кожен другий 15-річний підліток, без особливих відмінностей за гендерною ознакою, то в Україні — лише 35% юнаків і 15% дівчат. Загалом цей показник становить 17% для дівчат і 25 — для юнаків.

Що ж стосується сексуальної активності, то юні українці поступаються лише жителям Гренландії: у нас 47,2% 15-річних юнаків мають сексуальний досвід, у них — 70,8. Дівчата набагато скромніші — 24 «українських» відсотки проти 78,8 «гренландських». Щоправда, українки частіше за інших нехтують контрацепцією. Так, якщо в Голландії вживають запобіжних засобів 97% дівчат і 92% юнаків, то у нас ці показники становлять, відповідно, 62 і 85. Середній же показник наближається до 85%.

А от що стосується харчування, то Україна на загальному тлі виглядає цілком благополучно. Більшість українських дітей одержують перед школою сніданок (на відміну, наприклад, від американців або ізраїльтян), щодня їдять овочі (нехай навіть це картопля, але, скажімо, в Іспанії щодня їдять овочі менш як 10% дітей), не зловживають газованою водою, солодощами, сидінням за комп’ютером. Не надто страждають через зайву вагу та комплекси щодо своєї зовнішності. Втім, цілком можливо, що всі ці «радощі» цивілізованого життя до нас іще просто не докотилися.

А ще наші підлітки люблять задиратися. Проте цікаво, що Україна, яка за кількістю забіяк входить до першої п’ятірки, за часткою травмованих перебуває в кінці. У країнах-«лідерах» — Іспанії, Франції, Канаді, Ізраїлі — практично кожна друга дитина протягом року одержала травму, яка вимагала медичного втручання. В нас же цей показник становить 25% для дівчат і 35 — для юнаків. Утім, і цей факт можна трактувати по-різному.

Загальну увагу до доповіді ВООЗ привернули насамперед британські журналісти. Вони були просто шоковані, з’ясувавши, що їхні діти, які можуть похизуватися досить високим матеріальним добробутом, виявилися серед найнещасливіших, хворих, таких, що відчувають проблеми у спілкуванні, зловживають алкоголем і наркотиками, нехтують фруктами та фізичною активністю. У численних закордонних публікаціях неодноразово наголошувалося: за багатьма показниками Великобританія виявилася на одному рівні з такою злиденною країною, як Україна, а не з більш порівнянними Німеччиною та Францією. І хоча в більшості випадків дослідникам вдалося встановити об’єктивний зв’язок між рівнем соціально-економічного розвитку та фізичним і емоційним благополуччям підлітків, приклад Великобританії змушує замислитись над тим, що саме потрібно підлітку від суспільства та сім’ї для щасливого, повноцінного розвитку. Адже той факт, що кожному четвертому тінейджеру важко знайти спільну мову з матір’ю, а кожній другій дівчині та кожному третьому юнакові — з батьком, не дуже вже й пов’язаний із рівнем матеріального добробуту. Зате має найбезпосередніше відношення до зростання випадків вживання наркотиків, алкоголю, розчарування у житті, від якого молоді люди не дуже вже й чекають чогось приємного.