Попович: Об'єднання країни можливе на платформі національного суверенітету та вирішення соціальних проблем

Об'єднання країни можливе на платформі демократії, національного суверенітету та вирішення соціальних проблем, до яких відноситься, наприклад, ліквідація прірви між найбільш забезпеченими і найбіднішими прошарками населення, а проблеми мови й історії необхідно розглядати перш за все в науковому контексті.

Про це заявив в коментарі для «Дзеркала тижня» директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович.

«Насправді в тих регіонах можна бачити різні мотиви й різні менталітети. Скажімо, Західний регіон взагалі ніколи й не розглядався як суцільний. Одна річ — Буковина, інша — Закарпаття. А так звана Західна Україна — це Галичина і Волинь. У мешканців цих регіонів різне світосприйняття. Спільне тільки те, що європейська орієнтація для них — не абстракція, а повсякденний спосіб життя, пов’язаний з роботою, торгівлею, частими переїздами», — вважає Попович.

На його думку, населення південно-східної частини України більше уваги звертає на економічні й соціальні питання, ніж на національну самоідентифікацію.

«Національна держава — це не те гасло, яке могло дуже хвилювати Південний Схід. Там на першому плані соціальні питання, тоді як Північний Захід сприймав це через національні проблеми, — вважає філософ. — Тут маємо загальну кризу націонал-демократії першого покоління — рухівської і післярухівського характеру, останнім представником якої є Ющенко. А тепер цей прапор, фактично, перейшов до Тимошенко».

При цьому філософ запропонував своє бачення можливого сценарію тіснішої інтеграції сходу і заходу України.

«Щодо об’єднання, то воно може бути на платформі демократії, національного суверенітету і розв’язання соціальних проблем, до яких, скажімо, належить ліквідація прірви між найбільш забезпеченими і найбіднішими прошарками населення. Так, справді, нам треба подолати бідність. Доки немає такої матеріальної можливості, треба шукати шляхи об’єднання регіонів. І тут можна було чітко показати, які проблеми демократизації суспільства у нас не розв’язані, — судова влада, місцеве самоврядування тощо», — каже Попович.

При цьому, на думку директора Інституту філософії, проблеми мови й історії хоч і є політичними, але виникають в інших сферах — наукових, літературних, тому і розглядати їх потрібно перш за все в контексті наукової дискусії.

Докладніше про це читайте в статті Алли Котляр «Дві України: що з ними робити?» у свіжому номері «ДТ».