Пологи, як і перше кохання, залишаються в пам’яті жінки назавжди. Попри стресову ситуацію, в їхній основі лежить знак «плюс» — на світ з’являється найрідніша і найнеобхідніша в житті людина, яка була невіддільна від жінки цілих дев’ять місяців. І хоч би скільки ти сама готувалася до цього моменту, хоч би яких заспокійливих чи страшних розповідей наслухалася від бабусь, мам і подружок, хоч би як готували тебе лікарі, все одно як момент настання пологів, так і самі вони — справа індивідуальна, а спогади, залишені ними, — неповторні.
Сьогодні наука про пологи зазнала серйозних змін щодо уваги до породіллі, полегшення цього природного, але досить болючого процесу. Саме на цю тему наша розмова з Людмилою Ясинською — начмедом пологового будинку №1.
— Людмило Василівно, як відомо, пологовий біль належить до найсильніших больових відчуттів. Як можна його полегшити?
— Для цього часто використовуються спазмолітики й анальгетики. Але повного знеболення вони не дають. Воно можливе лише за епідуральної (передуральної) анестезії, що виконується в нижній частині спини, нижче рівня, де закінчується спинний мозок. Спеціальна голка вводиться в епідуральний простір хребта, через неї вводиться одноразовий катетер, яким дозовано надходить знеболювальна речовина. Таку операцію виконує лише висококваліфікований лікар-анестезіолог, що досконало володіє методикою. Зазвичай епідуральна анестезія застосовується, коли настають активні перейми. Жінка залишається при свідомості, відчуття не зникають, але значно знижується чутливість у нижніх частинах тіла.
— Чи можуть виникнути побічні ефекти?
— Можливий головний біль і зниження артеріального тиску. У нашому пологовому будинку епідуральну анестезію використовують 10 років, і з більш серйозними ускладненнями ми не зіштовхувалися.
— Як таке знеболення може вплинути на дитину?
— Жодних побічних ефектів не виявлено. Світова практика свідчить, що епідуральна анестезія зменшує гіпоксію плоду. Але повторюся, усе залежить від злагодженої роботи анестезіолога й акушера-гінеколога. Дуже важливо правильно підібрати дозу, щоб жінка могла самостійно рухатися і тужитися.
— Чи існують протипоказання?
— Протипоказання можуть бути лише у разі захворювання центральної нервової системи жінки або за алергічної реакції на препарати, що вводяться при епідуральній анестезії. У деяких випадках епідуральна анестезія необхідна за медичними показаннями, наприклад, при дисплазії шийки матки, пізньому токсикозі, тазовому передлежанні, передчасних пологах і багатоплідній вагітності. Вона може виконуватися і під час кесарева розтину. При цьому не вводяться наркотичні препарати, немає наркотичної депресії плоду. Породілля має можливість відразу ж прикласти дитину до грудей.
— Розкажіть, будь ласка, докладніше про кесарів розтин. Адже деякі жінки умовляють лікарів зробити їм цю операцію, по суті, не маючи чіткого уявлення, як вона здійснюється.
— Кесарів розтин — це велика порожнинна операція, а зовсім не легка безневинна маніпуляція. Робиться поперечний розріз черевної стінки трохи вище лобкової частини. Потім виконується розріз на матці і розтинається плодовий міхур. Лікар уводить руку в порожнину матки і витягує дитину. Далі видаляють послід, а розтин на матці зашивають спеціальною ниткою, що розсмоктується через 3—4 місяці. За бажанням пацієнтки (якщо вона не страждає на ожиріння й підвищену кровоточивість) на шкіру накладаються косметичні шви, і шраму практично не видно. До речі, тепер не проводиться повний курс антибактеріальної терапії, антибіотик уводиться профілактично одноразово відразу після витягування плоду. Тому жінки відразу після операції можуть годувати грудьми. Слід пам’ятати, що кесарів розтин робиться за суворими медичними показаннями. У нашому пологовому будинку за бажанням такі операції не проводять.
— А які показання до цієї операції?
— Показань існує багато і з боку матері, і з боку дитини. Одним із найпоширеніших є гіпоксія плоду. Багато жінок думають, що при тазовому передлежанні обов’язкова операція. Це не так. Якщо у жінки вузький таз і тазове передлежання плоду, вузький таз і великий плід — у таких випадках операція обов’язкова. Якщо ж таз вузький, але при цьому плід невеликий, тоді жінка може народити сама. Тобто важливі нюанси.
Остаточне рішення про необхідність кесарева розтину приймають лікарі безпосередньо в пологовому будинку. Один лікар таке питання не вирішує. Тому, якщо немає протипоказань для самостійних пологів, ми настроюємо породіллю належним чином, пояснюючи, що немає нічого кращого від природних пологів. У відділеннях є спеціальна література, ми показуємо відеофільми, щоб жінки не боялися народжувати.
— Якщо першого разу жінка народжувала за допомогою кесарева розтину, то й вдруге їй цього не уникнути?
— Не обов’язково. Усе залежить від того, що було причиною першої операції, скільки часу минуло відтоді, а також від стану післяопераційного рубця, розміру плоду та розташування плаценти. Якщо минуло менше року, плацента розташована в області рубця, якщо рубець у поганому стані, а дитина чимала, тоді, безумовно, показана операція кесарева розтину. Якщо ж усе благополучно, то жінка може народити сама. У нашому пологовому будинку було кілька таких випадків
— Чи правда, що жінці, яка народжує після тридцяти, краще зробити кесарів?
— Вік — це не патологія і не показання для кесарева розтину. Деякі жінки чудово народжують і в сорок, і в сорок п’ять. Наприклад, за рубежем в основному народжують після тридцяти, і їх ніхто не називає «старородками». Це у нас жінка 25-ти років вважається старою для перших пологів. Зараз цей термін ми не використовуємо, оскільки він звучить некоректно стосовно породіллі. Тепер ми кажемо: «перші пологи у 30 або 35 років». Іноді лише час показує, як жінка народжуватиме. А часом уже під час перейм доводиться змінювати рішення і переходити на пологове вирішення шляхом кесарева розтину, хоча всі дані були на користь природних пологів. При спостереженні жінок старшої вікової групи завжди потрібно бути насторожі, за найсприятливішого перебігу природних пологів нікому не відомо, як усе почне розвиватися наступного моменту. Тому готовність до кесарева розтину має бути досить високою.
— А чи існують відмінності між дітьми, народженими природним шляхом і за допомогою кесарева розтину?
— Вважається, що діти, народжені через природні пологові шляхи, міцніші, краще розвиваються й адаптуються.
— Які найпоширеніші страхи у вагітних?
— Найбільше, звісно ж, бояться болю. Тому дуже важливий психологічний настрій, важливо увійти в контакт із жінкою, створити атмосферу доброзичливості. При нашому пологовому будинку є церква. Вагітна може прийти до батюшки й отримати благословення на пологи, помолитися, поставити свічку, а після пологів охрестити дитину. На жаль, у штаті ми поки не маємо психолога, але МОЗ уже затвердив цю посаду у штаті пологових будинків. Гадаю, такий фахівець потрібен не лише породіллі, а й лікарю.
— Напевно, і майбутньому татові?
— Так. Особливо якщо він присутній при пологах. Ми практикуємо це віднедавна. Татусі обов’язково мусять бути підготовлені психологічно, а найголовніше — вирішити, для чого їм це потрібно. Передусім, це великий стрес.
— Непритомніють?
— У нас таких випадків не було, адже татусі відвідували спеціальні курси і були морально підготовлені. Жоден із них не пошкодував про свій вчинок. Але кожна сімейна пара має вирішувати це питання індивідуально. Адже люди різні. Згодом у непідготовленої людини можуть виникнути проблеми і психологічні, і сексуальні. Та й не кожна жінка захоче, щоб чоловік бачив її під час пологів: картина досить неестетична, хоча цілком природна. У старовину жінки народжували вдома, пологи приймала бабка-повитуха. Для чоловіків присутність була табу.
— Багато жінок зацікавлені в тому, аби якнайшвидше повернути колишню фізичну форму. Дехто думає, що після кесарева розтину живіт складніше зробити пласким, оскільки пошкоджуються м’язи.
— Це помилка. За такої операції м’язи на передній черевній стінці не перерізаються, а розсовуються. Як жінка виглядатиме, залежить від неї самої. Хоча мають значення і природні дані: будова шкіри, схильність до повноти тощо. Але в кожному разі за собою потрібно стежити. Активно займатися спортом можна через шість тижнів після пологів.
— А горезвісні розтяжки, чи можна запобігти їхній появі?
— На жаль, це практично неможливо. Це не залежить навіть від розміру плоду. Буває великий плід — і жодної розтяжки, і навпаки. Креми малоефективні, краще не допускати різкого збільшення маси тіла і користуватися бандажем.
— Ви згодні з тим, що вагітність прикрашає жінку, чи це придумали чоловіки, аби нас заспокоїти?
— Цілком згодна. Прикрашає не так фізично, як духовно, розквітає внутрішня краса. Вагітну жінку, навіть якщо термін ще невеликий, упізнаєш за поглядом, за манерою рухатися. Вона стає особливою, умиротвореною.