Після бою були… танці

…Важкі обладунки воїнів — шоломи, кольчуги, мечі, бойові сокири, алебарди — справжні. Представники 12 клубів з Києва, Львова, Луцька, Тернополя, Кременця змагаються не на життя, а на смерть, не проливаючи ані краплини крові. Зрештою майданчик вкритий поваленими лицарями. Залишається «живим» один-єдиний, який і здобуває перемогу команді. Не встигли глядачі отямитися від вражень, як учасники змінили бойові костюми на турнірні. І починаються поєдинки піших воїнів. Це — історико-туристичний фестиваль середньовічної культури «Стара фортеця» у Кременці, на вершині замкової гори Бони, що підноситься на висоту 397 метрів над рівнем моря. Дійство, яке реконструює не тільки масові лицарські бої і поєдинки, а й давнє життя в усьому розмаїтті, біля руїн Кременецького замку
(ХІІ ст.) відбувається уже втретє.

Безкровні змагання завершено. Лицарі, серед яких були й дівчата, вдягаються у парадні строї. Львівська агенція святкових подій «Подорож у Середньовіччя» демонструє пошитий у власній майстерні середньовічний одяг людей різного стану — західноєвропейських дворян і міщан, польських шляхтичів і людей незаможних. Глядачі залюбки приміряють вбрання. Лунає середньовічна музика, і вродливі львів’янки виконують придворні й народні танці — італійські, німецькі, французькі, англійські, нідерландські… А невдовзі танцювальні рухи опановують й усі охочі.

Бажаєте з головою поринути у середньовічне життя? Можете перевірити свою стрілецьку вправність, узявши до рук лук чи арбалет. Тренери запропонують навчитися карбувати монету, попрацювати на гончарному крузі. Такі майстер-класи на фестивалі у Кременці проводилися вперше.

Керівник молодіжної спортивної громадської організації «Волинська шко­ла лицарів» (Кременець) — головного організатора фестивалю — Іванна Курницька переконана, що в наступні роки свято середньовічної культури буде роз­маїтішим: «Планується залучити учасників не тільки з України, але й із зарубіжжя — Польщі, Білорусі, Угорщини. До вже продемонстрованих ігор та розваг додамо середньовічну кухню і майстер-клас із приготування страв цієї кухні. З’явиться ще багато новинок…»

Тернопілля, де в різному вигляді збереглося 33 зі 100 фортець та фортифікаційних споруд України, — справжній замковий клондайк. І тут не менше можливостей для реконструкції старовинної культури і побуту, ніж у Судаку, Кам’янці-Подільському, Ужгороді.

— Старовинний Кременець має вагомий потенціал для прийому гостей. Окрім кафе і барів зі смачною кухнею, у місті діє вже сім готелів, здатних прийняти від 20 до 60 відвідувачів кожен, ще два готельні комплекси будуються, —«вводить у курс» туристичної інфраструктури Кременця міський голова Леонід Кичатий. Тому дуже шкода, що слабка інформаційна розкрутка не дозволила фестивалю стати помітною всеукраїнською подією.