Пільги для дітей: міф чи реальність?

На жаль, у новий вік багато хто з нас зіштовхнувся з проблемою виживання в умовах стрімкого зростання вартості життя.

Чимало батьків просто не можуть дозволити собі таку розкіш — мати двох чи більше дітей...

У складній соціальній і демографічній ситуації питання підтримки наймолодших громадян стає особливо злободенним.

Скільки ж українців отримують нині державну соціальну допомогу на дітей?

За даними Міністерства соціального захисту населення, 2006 року за станом на 5 жовтня допомогу по догляду за дітьми до трирічного віку одержали 588,7 тис. незастрахованих громадян, одноразову допомогу при народженні дитини — 131,6 тис., за вагітністю та пологами — 21,6 тис., самотні матері — 421,7 тис., діти, що перебувають під опікою, — 28,2 тис. осіб...

Це ненависне слово «пільги»...

Почувши з вуст журналіста слово «пільги», представники різних відомств намагаються грюкнути перед його носом дверима: занадто вже їм неприємне саме це поняття.

Спробувавши розібратися в статусі дитини і перевагах, які звідси випливають, я буквально заплуталася в лабіринтах державних коридорів...

У Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту мені сказали, що пільгами для дітей практично не займаються, за винятком найбільш знедолених — дітей-сиріт і інвалідів.

— Сьогодні нарешті все, що стосується таких питань, сконцентровано в Законі «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», — повідомила мені директор департаменту з усиновлення та захисту прав дітей Людмила Волинець. — А займається цим Міністерство соціального захисту населення...

Начальник відділу нормативно-методичної роботи й удосконалення системи соціальної допомоги вищезгаданого міністерства Володимир Кульчицький пояснив мені, що їхнє відомство обмежується лише соціальними виплатами населенню.

— Окрім існуючих до цього п’яти видів соціальних виплат на дітей, із 1 січня 2006 року надається допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу або прийомних сім’ях, — прокоментував Володимир Кульчицький. — Якщо прийомні батьки або вихователі отримують аліменти, пенсію чи стипендію на дитину, то ця сума враховується, але в кожному разі, виплата становить не менш ніж два прожиткові мінімуми. Крім того, існує і новий додатковий вид допомоги для прийомних батьків і вихователів у розмірі 35% від призначеної державою допомоги на дитину.

З 2007 року держава призначає тимчасову допомогу для дітей, батьки яких ухиляються від виплати аліментів. Колись раніше вона вже була, але останні п’ять років діти її не отримували. Розмір цих виплат становитиме різницю між 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і твердою сумою призначених судом аліментів...

Щоб розібратися в непрохідному лісі розмірів державних виплат, потрібно мати неабиякі бухгалтерські здібності, оскільки всі види допомоги варіюються залежно від багатьох чинників.

Наприклад, для отримання пристойної допомоги за вагітністю та пологами, майбутнім матерям незайве застрахуватися. У цьому разі вони одержуватимуть виплату в розмірі середньомісячної заробітної плати — за місцем роботи. Якщо ж мама не застрахована і не працює, то допомога, яку вона отримає в органах соціального захисту, становитиме всього 25% від прожиткового мінімуму, тобто близько 120 грн. на місяць.

Найдемократичніша допомога — це виплата при народженні дитини, її сума однакова для всіх мам і становить 8,5 тисячі. Разово виплачується 3400 грн., а решта 5100 — протягом року по 425 грн. щомісяця. Причому, як запевнили мене в Міністерстві соціального захисту населення, цю допомогу ніхто не збирається скасовувати.

З наступного року очікуються посування зі збільшенням допомоги дітям одиноких матерів. Якщо раніше її розмір становив різницю між 50% прожиткового мінімуму і середньостатистичним доходом у розрахунку на одну людину (але не менш як 10% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), то тепер цей мінімальний розмір збільшиться з 10 до 30%.

Крім того, із нового року допомога цій категорії дітей буде подовжена на увесь час їхнього навчання у вузах першого—четвертого рівнів акредитації.

До речі, саме адресну допомогу одиноким матерям держава сплачує вже за європейською концепцією: мінімум отримують усі, а решту доплачують від доходів.

Що стосується допомоги дітям до трьох років, то змін не очікується — розмір цих виплат, як і раніше, становитиме різницю між 50% прожиткового мінімуму і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну людину, але не менш як 90 грн. А батьки, застраховані у фонді соціального страхування, одержуватимуть різницю між 50% прожиткового мінімуму і середнім доходом на одну людину, але не менш як 23% прожиткового мінімуму, що становить близько 116 грн.

Постійно змінюється сума виплат на дітей, які перебувають під опікою, — залежно від прожиткового мінімуму дитини того чи іншого віку. Сьогодні розмір цієї допомоги становить 480 грн. для дітей до шести років і 536 грн. — для дітей від шести до 18 років...

Як пояснили мені в Міністерстві соціального захисту населення, окрім суто «дитячих» видів допомоги, із нового року буде внесено зміни до виплат для малозабезпечених сімей із дітьми, більшість із яких багатодітні. Розмір цієї допомоги становить різницю між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму і середньомісячним сукупним доходом сім’ї. Нині цей рівень забезпечення для непрацездатних (зокрема й дітей) становить 155 грн., а з нового року підвищується на 10%, і становитиме 170 гривень...

Валютний фонд — союзник у боротьбі
з чиновниками

Окрім державної допомоги, тобто виплат на дітей, існують певні пільги для цієї частини населення, наприклад, на отримання житла, безкоштовний проїзд, харчування тощо.

Однак виявити їх у купі законів і постанов не так вже й легко...

Що реально робиться в цьому плані трохи далі від столиці, на периферії?

— Для школярів 1—11-х класів передбачений безкоштовний проїзд у місцевому громадському транспорті, — розповідає головний спеціаліст управління освіти та науки Білоцерківської міської ради Владислав Васильєв. — Ці пільги визначені рішенням місцевих органів самоврядування. Для учнів 1—4-х класів (початкової школи) — безкоштовне харчування у навчальних закладах за рахунок місцевого бюджету, а для всіх класів — безкоштовне забезпечення підручниками за рахунок держави. Аналогічні пільги існують і в інших регіонах. Для школярів, які проживають в екологічно неблагополучній зоні, передбачене безкоштовне оздоровлення один раз на рік за рахунок державних фондів...

Розуміючи, що про пільги для дітей найкраще інформовані юристи, я вирушила до юридичних консультацій, але в жодній із тих, які я відвідала, поділитися цінною інформацією не захотіли: час — гроші, а витягувати дитячі пільги із законів — клопітне заняття...

— У тому, що закони, пов’язані з підтримкою дітей, розсіяні по всьому законодавству, — великий умисел наших бюрократів, — роз’яснює адвокат Білоцерківської міської адвокатської контори Григорій Донськой. — Було б доречно об’єднати всі ці закони і назвати їх, наприклад, «Дитячий кодекс». Але тоді його потрібно виконувати. А так усе роздрібнено по крихтах, і батьки про це нічого не знають. Звернень громадян про факти обурливого невиконання законів, пов’язаних із підтримкою дітей, — величезна кількість! Консультувати багатодітних і малозабезпечених батьків ніхто не хоче, хіба що в нашій адвокатській конторі, під крилом якої перебуває рада ветеранів одного з мікрорайонів. Ми самі — ветерани-юристи, тому намагаємося допомогти соціально незахищеним людям. Прикро, що гарні ініціативи президента стосовно захисту дитинства саботують, де тільки можна. Останнім часом у мене були два кричущі випадки, один із яких можна винести на розгляд Європейського суду...

Удова, мати п’ятьох дітей Людмила Ханова, не одержала в управлінні соціального захисту Білоцерківського міськвиконкому грошові виплати на свого сина, котрий навчається в МПТУ №9, тільки тому, що не знала: кожного навчального року необхідно приносити нову довідку з місця навчання дитини. Оформивши під час вступу сина необхідний папір, мати сподівалася, що виплати приходитимуть регулярно, але не так сталося, як гадалося! Коли в листопаді, не одержавши допомогу за два місяці навчання, жінка звернулася до управління, грошей їй так і не повернули. І хоча щорічне оновлення довідки в законі зовсім не передбачене (це записано всього лише у власних відомчих інструкціях), міські та обласні апеляційні суди прийняли рішення не на користь удови. Сума була невелика — менш як 200 гривень, але явна несправедливість спонукала жінку відстоювати свої права. А от до Європейського суду у правах людини мати, попри пораду адвоката, не стала звертатися — зневірилася...

Бабуся не змогла одержати з Пенсійного фонду аліменти на дітей своєї померлої дочки лише тому, що не встигла оформити опікунство. Два місяці двоє сиріт шести і дев’яти років не одержували гроші. Нині літню жінку вже визнано опікуном, але за нашим бюрократичним законодавством вона має протягом шести місяців подати заяву, щоб їй повернули ці кошти як спадкове майно...

Подібних випадків чимало.

Світлом у кінці тунелю для багатьох батьків стане прийняте нинішнього року рішення про запровадження в нашій країні концепції безкоштовної правової допомоги.

У деяких регіонах робляться перші кроки в цьому напрямі. Наприклад, у тій же Білій Церкві волонтери вже створюють нову бюджетну організацію. Для її роботи добираються українські юристи, які надаватимуть безкоштовну правову допомогу за рахунок фінансування Міжнародного валютного фонду і вітчизняного фонду «Відродження». У місті працюватимуть п’ять таких адвокатів.

Є надія, що батьки із допомогою безкоштовних спеціалістів зможуть розібратися в правах своєї дитини і пільгах, які надані їй державою...