Під знаком Кліо. Світ у роки півня. Століття ХХ

27 березня на Надзвичайній сесії ВУЦВК прийнято постанову про заміну продрозверстки продподатком. Це рішення радянського уряду України (яке дублювало аналогічне рішення Кремля) стало реакцією на потужну хвилю селянських повстань. У цьому ж ряду й два повстання — Кронштадтський заколот військових моряків і масові виступи селян на Тамбовщині, так звана «Антоновщина», з особливою жорстокістю придушені комуністичною владою.
18 березня після завершення радянсько-польської війни 1920 року підписано Ризький договір між РСФСР, УРСР з одного боку та Польщею з іншого. Східна Галичина та Волинь (землі з переважно українським населенням) увійшли до складу відродженої II Речі Посполитої.
1921—1922 роки — голод у більшовицькій Росії (охопив низку регіонів, насамперед Поволжя, Кубань, Україну). 12 серпня в Берліні створено Міжнародний комітет допомоги голодуючим Радянської Росії.

8 травня Закарпатську Україну за рішенням країн-переможниць блоку Антанта приєднано до Чехо-Словаччини. 4—29 листопада — Другий зимовий похід армії УНР під командуванням Юрія Тютюнника на окуповану більшовиками Правобережну Україну, що завершився поразкою.
1933
Голод-геноцид 1932—1933 років — в Україні, на Кубані, в регіонах із переважно українським населенням, інспірований Кремлем і Сталіним особисто. За різними даними, загинуло до 6,5 мільйона людей.
Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини приходить до влади в Німеччині. 30 січня рейхспрезидент Пауль фон Гінденбург призначив її лідера Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Людиноненависницька ідеологія наці камуфлювалася популістськими заявами та закликами до відродження «зганьбленої Версалем честі великої Німеччини». Герман Геринг: «Націонал-соціалізм — це те, чим став би марксизм, якби розірвав свій непотрібний зв’язок із демократичним ладом».
24 березня набрав чинності закон про надзвичайні повноваження уряду, який остаточно ліквідував парламентську систему влади в Німеччині. 14 липня було заборонено геть усі полі­тичні партії, окрім нацистської. 14 жовтня Німеччина вийшла з Ліги Націй.
4 березня у США посаду президента обійняв Франклін Делано Рузвельт. Під час інавгурації він проголосив «новий курс», що передбачав ліквідацію наслідків економічної кризи та ревізію політики «ізоляціонізму» в зовнішньо­політичній діяльності. Незважаючи на інформацію про страшний голод, що надходила з України, уряд США 16 листопада офіційно оголосив про встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США.
20 червня урочисто відкрито Біломорсько-Балтійський канал імені Й.В.Сталіна. Основні роботи проводили в’язні ГУЛАГу. 18—22 листопада об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП (б) України розглянув питання про «український націоналістичний ухил». Постановою пленуму було згорнуто політику українізації.
В Україні відбулися сфальсифіковані політичні процеси: «Української Військової Організації», «контрреволюційної шкідницької організації, що діяла в системі органів Наркомзему та Наркомату радгоспів», «Одеського зернотресту» та ін.
1945
Січень — початок травня — заключна фаза Другої світової війни (1939 — 1945) зі звільнення Європи від коричневої чуми.
4—11 лютого в Ялті проходила конференція глав урядів Антигітлерівської коаліції — СРСР, США та Великобританії. Зустріч «великої трійки» (Йосип Сталін, Франклін Делано Рузвельт та Вінстон Черчілль) окреслила контури та загальні принципи повоєнного устрою світу, визначила заходи щодо нацистської Німеччини. Досягнуто попередніх домовленостей про майбутні кордони європейських держав і про створення міжнародного органу — Організації Об’єднаних Націй. Від 25 квітня до 26 червня (цього дня було підписано Статут ООН) у Сан-Франциско проходила конференція Об’єднаних Націй, у якій взяли участь 50 країн, зокрема й УРСР.
12 квітня помер президент США Ф.-Д.Рузвельт. 25 квітня на річці Ельбі в районі міста Торгау відбулася зустріч передових частин радянської й американської армій. 30 квітня Адольф Гітлер скінчив життя самогубством. 2 травня радянські війська завершили операцію зі знищення угруповання нацистських військ у Берліні.
8 травня о 22 год. 43 хв. за центральноєвропейським часом у передмісті Берліна Карлхорст відбулася церемонія підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини.
17 липня — 2 серпня — Потсдамська конференція «великої трійки» (Йосип Сталін, Гаррі Трумен та Вінстон Черчілль) розділила сфери впливу між країнами-переможницями в Європі. На конференції вирішено питання по денацифікацію, демілітаризацію і демократизацію Німеччини, виплату репарацій; найбільші суперечки викликали питання щодо територіальних змін на континенті. Верховна влада в країні мала здійснюватися командувачами окупаційних сил чотирьох країн — СРСР, США, Великобританії і Франції. Політична карта Центральної і Східної Європи піддалася серйозному коригуванню (в одному з найближчих номерів «ДТ» читайте статтю, присвячену цій проблемі).
24 червня в Москві на Червоній площі відбувся Парад Перемоги.
6 серпня американський бомбардувальник Б-29 скинув атомну бомбу на місто Хіросіму, а 9 серпня — на місто Нагасакі. Тільки загиблих японців після цього нелюдського бомбардування, яке не можна жодним чином виправдати, було відповідно 200000 і 74000 осіб.
9 серпня Радянський Союз вступив у війну з імператорською Японією. Було розпочато широкомасштабний наступ радянських і монгольських частин у Маньчжурії. 11 серпня розпочалися операції на Південному Сахаліні, а 18 серпня — десантні операції на Курильських островах.
2 вересня на лінкорі «Міссурі» в Токійській затоці було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Від імені Радянського Верховного Головнокомандування документ підписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко, наш співвітчизник, уродженець Уманського району (нині Черкаська область). Японія була зобов’язана виплатити репарації країнам — переможницям у Другій світовій війні і повністю демілітаризувати свою економіку.
29 червня між СРСР і Чехо-Словаччиною був підписаний договір про передачу Закарпатської України до складу УРСР.
20 листопада в Нюрнберзі розпочався судовий процес за обвинуваченням групи найвисокопоставленіших нацистських злочинців; він тривав майже рік, до 1 жовтня 1946 року. Сторона обвинувачення надала під час 403 судових засідань близько 4000 документів, 1809 письмових свідчень під присягою; було допитано 116 свідків. Дванадцять осіб було засуджено до страти через повішення, сім — до тривалих строків або довічного ув’язнення, трьох — виправдано.
1957
25 березня шість європейських країн (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція і ФРН) підписали в Римі договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).
22—29 червня у Москві проходив пленум ЦК КПРС, на якому перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов здобув перемогу над внутрішньопартій­ною опозицією. Було прийнято постанову про антипартійну групу в складі Г.Маленкова, Л.Кагановича і В.Молотова та «Шепилова, який примкнув до них».
27 серпня газета «Правда» опублікувала повідомлення ТАРС про успішне випробування міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети. А вже 4 жовтня в СРСР відбувся запуск першого у світі штучного супутника Землі. Спроба США 12 червня провести випробування аналогічної ракети скінчилася провалом.
29 жовтня на пленумі ЦК КПРС ухвалили постанову про поліпшення партійно-політичної роботи в Радянській армії і на флоті. Маршала Георгія Жукова звільнили з посади міністра оборони СРСР, а також вивели зі складу Президії ЦК та ЦК КПРС. М.Хрущов фактично усунув останню перешкоду на шляху до режиму одноосібної влади.
1969
2, 14 і 15 березня відбулися збройні сутички на острові Даманський на радянсько-китайському кордоні. 15 березня китайські частини було остаточно витіснено з острова. Втрати їх становили до 600 осіб; у Радянської армії — 58 осіб.
1—24 квітня на IX з’їзді Комуністичної партії Китаю було оголошено про завершення «культурної революції». Спадкоємцем Мао Цзедуна офіційно названий Лін Бяо.
17 квітня замість скинутого Кремлем першого секретаря ЦК компартії Чехословаччини Олександра Дубчека на цю посаду призначено Густава Гусака. Остаточна поразка «Празької весни», придушеної після введення у серпні 1968 року в країну військ держав—учасниць Варшавського договору — СРСР, Болгарії, Угорщини, Польщі та НДР.
27 квітня після поразки на запропонованому ним референдумі (про новий територіальний розподіл і реформу сенату республіки) подав у відставку президент Франції Шарль де Голль. Новим президентом став Жорж Помпіду.
28 травня у Москві створено Ініціативну групу з захисту прав людини в СРСР. До її складу ввійшли киянин Леонід Плющ і харків’янин Генріх Алтунян. Свою участь у діяльності групи підтвердили львів’янин В’ячеслав Чорновіл і харків’янин А.Левин.
20 липня спускний апарат «Ігл» американського космічного корабля «Аполло» з космонавтами Нілом Армстронгом і Едвіном Олдріном здійснив посадку на Місяці. Першим із жителів планети ступив на поверхню Місяця Н.Армстронг.
13 і 14 листопада у Вашингтоні відбулася демонстрація 250 тисяч американців, які протестували проти кривавої різанини у в’єтнамському селі Сонгмі, під час якої в березні 1968 р. офіцерами та солдатами армії США були по-звірячому вбиті 450 мирних жителів.
1981
25 січня у Пекіні завершився процес у справі «банди чотирьох»: удови Мао Цзедуна Цзян Цінь, колишнього прем’єр-міністра КНР Чан Чжунчжао (засуджені до страти), Ван Цунвеня і Яо Венюань (засуджені до тривалих строків ув’язнення). До влади прийшли прихильники прагматичного крила в КПК. Остаточна поразка крайніх лівих стала фактом після зняття з посади голови ЦК КПК Хуа Гофена.
11 лютого Головою Ради міністрів Польщі призначено міністра оборони генерала Войцеха Ярузельського. 18 жовтня у ситуації наростання економічної і політичної кризи в країні його призначено першим секретарем ПОРП замість Станіслава Кані. Коли роль незалежної профспілки «Солідарність» у країні зросла до критичної позначки, В.Ярузельський зважився на запровадження 13 грудня військового стану (багато хто схильний вбачати в цьому кроку бажання не допустити вторгнення в ПНР радянських військ і союзників Кремля за Варшавським договором). У перші ж дні дії військового стану було заарештовано до 50 тисяч активістів «Солідарності». Остаточно військовий стан скасовано 22 липня 1984 року.
23 лютого — спроба військового перевороту в Іспанії. Група офіцерів і солдат на чолі з підполковником Антоніо Техеро де Моліна захопила будинок парламенту й зажадала усунути уряд. Головну роль у придушенні путчу зіграв номінальний глава держави — король Іспанії Хуан Карлос I, який реально не мав владних повноважень.
10 травня після другого туру голосування новим президентом Франції став (вперше в історії країни) соціаліст — Франсуа Міттеран.
13 травня Папа Римський Іоанн Павло II був поранений на площі святого Петра у Ватикані турецьким терористом Мехметом Алі Агджою.
30 вересня палата представників Конгресу США прийняла резолюцію №18, у якій засуджувалася ліквідація комуністичним режимом в УРСР Української православної і католицької церков.
6 жовтня під час проведення військового параду було вбито президента та прем’єр-міністра Єгипту Мохаммеда Анвара Ас-Садата. Солдати елітарних частин, які вчинили замах, висловили невдоволення більшості арабів укладенням єгипетсько-ізраїльського мирного договору.
1993
1993 року спецкомісія Конгресу США з питань Голодомору 1932—1933 рр. в Україні передала Верховній Раді України більш як 30 томів документів і сотні аудіокасет — найповніше дослідження цих страшних подій. 12 вересня в Києві відкрито Пам’ятний знак загиблим під час Голодомору 1932—1933 років.
З 0-ї години 1 січня відбулося ци­вілізоване «розлучення» між колишніми членами федерації — Чехією і Словаччиною. 2 лютого президентом Чехії у парламенті більшістю голосів був обраний колишній дисидент, письменник Вацлав Гавел; 15 лютого президентом Словаччини також у парламенті був обраний Міхал Ковач.
3 січня в Москві президенти Росії і США — Борис Єльцин і Джордж Буш-старший — підписали договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ОСВ-2). США зобов’язалися знищити 3500 ядерних боєголовок, СРСР — 3000.
Від самого початку року в Росії розгорнулася політична криза. Протистояння законодавчої і виконавчої влади особливо посилилося після оголошення президентом Росії Борисом Єльциним указу № 1400 «Про поетапну конституційну реформу» (припинення діяльності З’їзду народних депутатів і Верховної Ради РФ, і призначення виборів у Державну думу на 11—12 грудня 1993 р.). Верховна Рада Росії у свою чергу прийняла постанову про припинення повноважень Б.Єльцина і покладання їх на віце-президента РФ Олександра Руцького. 2—4 жовтня конфлікт між парламентом і виконавчою владою увійшов у фазу збройної боротьби. Після спроби прихильників О.Руцького та голови Верховної Ради Руслана Хасбулатова захопити найважливіші урядові будівлі й Останкінський телецентр розпочалося введення військ у Москву. До 17 год. 15 хв. 4 жовтня після багатогодинного обстрілу опір захисників Білого дому було зломлено. Під час цих подій у Москві загинуло більш як 140 людей.
9 липня — Верховна Рада РФ прийняла постанову, в якій Севастополь оголошувався російським містом і головною базою Чорноморського флоту РФ. 10 липня в Києві озвучено рішучі протести президента України Леоніда Кравчука, Верховної Ради України та більшості партій і рухів.
13 вересня — Ізраїль і Організація звільнення Палестини підписали декларацію про принципи Палестинської автономії.
24 вересня — Верховна Рада України ухвалила рішення про проведення позачергових виборів у парламент 27 березня 1994 р., а президента України — 26 червня 1994 року.