Перебірливі наречені

Осінь... Пора весіль... Саме в цей час якось особливо сумно дивитися на самотніх дівчат і жінок. Не склалося, не пощастило чи, може, причина в чомусь іншому?..

Дивлячись із боку, не завжди вдасться визначити, з яких мотивів дівчина перебирає потенційними нареченими. Одна й та ж сама ситуація може бути проявом не просто різних, а навіть прямо протилежних підходів до життя. Тому небажання виходити заміж за, здавалося б, цілком позитивного претендента може означати як інфантильність, так і певну зрілість; як відхід у світ мрій, так і зайву приземленість і прагматичність. Одні юні панянки, начитавшись казок, жіночих романів і надивившись телесеріалів, витають у хмарах у очікуванні прекрасного кавалера, наділеного виключно позитивними «голлівудськими» якостями. А інші представниці слабкої статі можуть не поспішати з серйозними зобов’язаннями, не бажаючи розмінюватися на дешеві стосунки з розрахунку: «не вийде — розлучуся». В одних можуть бути критерії «добору», в які впишеться далеко не кожен претендент: певний рівень інтелекту, почуття гумору, порядність, шляхетність, шанобливе ставлення до людей. У інших головними можуть бути рівень достатку, рід занять, спосіб життя. А багато хто просто чекає любові — єдиної, справжньої й неповторної... Проте за всієї начебто розмаїтості запитів наших милих дам практично кожна з них ризикує залишитися біля розбитого корита, якщо мрія, розрахунок, завищені очікування перемагають реальність.

Комплекс Ассоль

Саме так називають психологи очікування дівчатами (а іноді й жінками) ідеального героя, наділеного романтичними шляхетними якостями. Якщо пригадати героїню Олександра Гріна, то Ассоль очікувала появи свого принца на кораблі з вітрилами тільки червоного й ніякого іншого кольору. Так і дівчатам, схильним до цього комплексу, властиві жорсткі вимоги до потенційного партнера: він має бути неодмінно ніжний, розумний, романтичний або рішучий, сильний, мужній; мускулистий брюнет або витончений блондин... Занадто мала ймовірність, що нафантазований образ із чітко заданими «параметрами» зустрінеться в житті.

Комплекс Ассоль — це прояв незрілості, неготовності до життя, а іноді й засіб утекти від реальності. Жінкам, схильним до цього комплексу, властиве неприйняття повсякденності, невміння відчувати принадність спілкування зі «звичайними» людьми. Їм невідомі задоволення від добре виконаної роботи й допомоги іншим; радість пізнання й самовдосконалення; принадність спілкування з природою й тваринами... Вони живуть мрією, фантазією, «красивим» майбутнім.

Практично всі дівчатка проходять період мріянь. Та так уже виходить, що дехто з них затримується на цьому етапі розвитку. Вони назавжди залишаються у світі своїх фантазій, так і не зумівши «спуститися на землю». На жаль, повсякденне життя зовсім не схоже на красиві мрії. Прекрасна людина, а в майбутньому вірний чоловік і хороший батько, може фатально відрізнятися від ідеального героя: мати, приміром, великі вуха, залисини, недоглянуті нігті, не вміти одягатися тощо. При тому він може бути чуйним, веселим і відданим. Та в нього немає жодних шансів бути поміченим дівчиною, а потім і жінкою, котра живе у своїх мріях. А от інша, яка шукає стабільних стосунків із реальним чоловіком, гідно оцінить такого претендента: головне, що з ним добре і надійно, а з його певною недоглянутістю вона й сама упорається.

Принц на білому... «мерседесі»

Кожна пора породжує свої крилаті слова або видозмінює старі. Нинішній варіант крилатого вислову більшою мірою акцентує увагу на достатку й розкоші. Хоча кожен принц за визначенням людина не бідна, в «старій редакції» акценти були зміщені в бік казковості появи і краси образу чарівного принца. У наші дні казка нерідко набуває прагматично-спо­живчого відтінку. «Принц» може бути не першої свіжості: пузатий, горбатий, лисий, бородатий — аби витав навколо нього ореол великого й міцного достатку.

Сучасні юні створіння споживають інші «казки» — всілякі дамські романи й мелодрами з оновленою історією По­пелюшки. Телебачення щосили експлуатує один із найдавніших і найкасовіших сюжетів. І суть завжди одна й та ж: бідна, нещасна, але благородна отримує від долі подарунок у вигляді нареченого й багатства. Для молодих дівчат із несформованими моральними підвалинами й незміцнілою психікою дуже небезпечна романтизація матеріального достатку й переконання, що щастя можливе лише в умовах розкошів. І в цьому не тільки жага красивого життя, а й бажання мати все й одразу, не надто напружуючись. Адже щоб з допомогою «вдалого» заміжжя влаштуватися в житті, не треба ні навчатися, ні працювати, ні самовдосконалюватися, ні зростати професійно. Тому багато сучасних дівчат більшою мірою акцентуються на своїх зовнішніх даних. Час, гроші, зусилля вкладаються в яскраву красиву «упаковку». Гонитва за все новими «шмотками», косметикою й усілякими «зовнішніми ефектами» згодом може стати самоціллю. З одного боку, все це робиться начебто для чоловіків, а з другого боку — жінка зосереджена на собі, на враженні, яке вона справляє, і в неї не залишається душевних сил, щоб бути уважною до навколишніх, виявляти до них щирий інтерес. У результаті в таких заклопотаних своєю зовнішністю юних панянок набагато менше шансів знайти своє щастя, ніж у милих і невимушених «сірих мишок».

Вади «серйозного» підходу

Дуже часто перебірливі наречені виходять з добре вихованих дівчаток-відмінниць. Вони так високо цінують себе, свої таланти й досягнення, що на кожного дивляться з погляду «гідний — не гідний» і заклопотані тим, аби знайти партнера, рівного собі «ціною». У результаті в них виробляються завищені вимоги до якостей можливого претендента на руку й серце: вища освіта, певний рівень культури, влаштоване життя... По суті, вони підходять до майбутнього супутника життя як до товару, що повинен мати набір запрограмованих властивостей і якостей.

«Розумненькі» дівчата грішать часом зайвою розсудливістю, строгістю і вимогливістю. На жаль, коли занадто задіяна голова, серце може так і не заговорити. І за всієї начебто серйозності дівчина й у цьому разі демонструє незнання життя. Адже людина — це не механізм із набором певних характеристик. Чоловікові й жінці, які поєднали свою долю, доведеться пройти довгий спільний шлях вироблення в собі нових позитивних якостей і створення умов для того, щоб такі ж якості міг виявити супутник життя.

Проблема завищених вимог нерідко виникає й у дівчат, які вважають себе дуже гарними. Та красуня з долею, що не склалася, — типова, навіть банальна ситуація. І тут дівчина буває занадто поглинена собою і заклопотана тим, щоб, віддаючи свою руку й серце, не продешевити. Та й розумниці, і писані красуні однаково забувають про те, що ні красою, ні розумом не можна підмінити душу, яка тільки й задіяна у великій таємниці за назвою «кохання».

В очікуванні кохання

Отже, праві ті, хто чекає великої любові? На жаль, і в цьому разі дівчина ризикує не тільки помилитися у виборі, а й прогледіти своє щастя. Адже так легко сплутати справжнє кохання з яскравим, але всього лише захопленням, а то й з примітивним фізичним потягом. І знову багато панянок виявляються жертвами мас­медійних міфів і стереотипів. Не знаючи, що таке справжнє кохання, вони очікують «бурхливої пристрасті», «неземного блаженства», кіношної романтики, «красивих» залицянь — із квітами, сюрпризами, театральними ефектами й «особливими» словами. І так легко в очікуванні ілюзорного почуття прогледіти, не оцінити, прогаяти можливу глибоку симпатію, кревність душ, спільні цінності, сильну прихильність, душевний комфорт — тобто все те, що може стати міцним фундаментом для розвитку подружньої любові на все життя.

Що ж робити, аби у мріях про принца не минула вся юність, а там, дивися, й молодість? Та просто жити повноцінним життям, напрацьовувати досвід спілкування із різними людьми, чоловіками зокрема. Більше думати про інших, менше про себе, цікавитися внутрішнім світом інших людей. Намагатися, щоб телесвіт не підміняв собою реальність. Не ховатися від життя, зокрема й у його не найприємніших проявах.

Звідки беруться мрійниці?

Вічна мрійниця найчастіше виходить зі слухняних «домашніх» дівчаток. І коли спочатку тато з мамою радіють, мовляв, дочка весь час на очах, проте не виключено, що решту життя їм доведеться переживати через її нещасливу долю. Тому батькам дочок варто вчасно задуматися, чи не підштовхують вони самі свою дочку до життя в мрії, а не в реальності. Багато батьків бувають настільки не готові розлучитися з дочкою (особливо коли вона — єдина дитина), що свідомо або підсвідомо створюють умови, аби вона так і не знайшла супутника життя — не відпускають із дому, обмежують спілкування з однолітками, критикують можливих претендентів, культивують у дівчинці відчуття «особливості», провокуючи цим очікування принца. Проте завжди треба пам’ятати, що небезпека таїться не тільки в реальному світі, а й у світі мрій.

Дві поради батькам дівчаток

Навчіть дочку критично сприймати інформацію. Поки дівчинка ще мала, важливо виховати в ній критичне ставлення до того, що вона бачить по телевізору, і допомогти вибудувати захист від телевпливу. «Правильні» мами намагаються, щоб дитина дивилася по телевізору тільки дитячі й пізнавальні передачі. На жаль, така тактика не завжди виправдує себе. Адже «несерйозну» передачу можна подивитися й без батьків, у бабусі чи друзів. Такі можливості з’являються у підлітковому віці, коли батьківський контроль неминуче слабшає. «Дорвавшись» до примітивного телепродукту у вигляді дешевих мелодрам і телесеріалів, дівчинка-підліток, не маючи досвіду критичного осмислення побаченого, може з зайвою серйозністю сприйняти кіношну інформацію. Це досить небезпечно, адже юність — саме той період, коли пізнаються «правила» взаємин із протилежною статтю, а з серіалів можна почерпнути не просто далекі від життя, а й шкідливі стереотипи поведінки. Тому набагато краще час від часу дивитися з дитиною телевізор, коментуючи події, що розгортаються на екрані, або обговорювати побачене після перегляду: «Цей актор грає непереконливо»; «Який неправдоподібний сюжет!»; «Сценаристи погано вигадали»; «У житті так не буває»; «А тут автори добре показали, як навіть невеличка неправда може призвести до негативних наслідків». Дуже важливо, щоб дитина розуміла: на екрані вона бачить вигаданий сюжет, а не заглядає в справжнє життя. Точно так само непогано було б контролювати й читання дочки. І, звичайно, немає нічого ліпшого й кориснішого, як просто багато спілкуватися з нею, говорити про все на світі без закритих тем.

Із перших днів життя дитини треба бути уважним до того, який новий крок до самостійності вона готова зробити. Для цього важливо не просто дозволяти, а й підштовхувати, створювати умови для нового етапу дорослішання і знаходження нею соціальної повноцінності. І тоді все буде вчасно — і мрія, і пізнання реального життя. У підлітковому віці важливо дати дівчинці певну дозу свободи. І що щиріші ваші стосунки, то благополучніше мине її перехідний вік. Не захищайте підлітка від негативних вражень і емоцій. Щоб вийти зі світу мрій, дівчина має пройти період розчарувань, пережити не зовсім приємні моменти, коли розбиваються ілюзії. Їй важливо якнайбільше спілкуватися з реальними, «земними», ровесниками — і хлопчиками, і дівчатами. І щоб доля дочки склалася щасливо, треба бути готовим відпустити її назавжди — в її власне сімейне життя.