Панорама

Нерозділений Голодомор

У попередньому номері «ДТ» йшлося про рішення Священного Синоду УПЦ визнати Голодомор в Україні актом геноциду і про пов’язані із цим сумніви. Однак вони торкнулися виключно формулювань, які й стали предметом бурхливого обговорення протягом усього минулого тижня.

Про серйозність намірів УПЦ щодо Голодомору свідчать повідомлення інформагенцій про рішення, що скорботна дата 75-річчя Голодомору в Україні відзначатиметься 22-23 листопада в усіх єпархіях УПЦ поминальними молебнями та церковно-громадськими заходами. Синод також вніс до богослужебного статуту зміни, згідно з якими до заупокійної єктенії в богослужіннях додаватимуть слова про «упокій душ спочилих рабів Божих від голоду й пагуби, безбожною владою уморених».

Рішення УПЦ, як і слід було очікувати, викликало реакцію по обидва боки російсько-українського кордону. Заступник глави ВЗЦЗ МП протоієрей Всеволод Чаплін, коментуючи рішення Синоду та інтерв’ю єпископа Олександра (Драбинка) («ДТ» №43, 15-21 листопада 2008), визнав, що документ справді ухвалювався абсолютно незалежно від думки і волі Москви, «...але багатьом священнослужителям і мирянам нашої церкви близькі ті його думки, які стосуються осуду більшовицьких злочинів», - зазначив заступник глави ВЗЦЗ МП. На думку о. Всеволода, Москва мала б засудити дії більшовиків і масовий голод. «Але в Києві повинні зрозуміти, що ця трагедія стосувалася не лише одного народу», - вважає о. Всеволод, а тому, на його думку, слово «геноцид» у даному разі геть недоречне.

Попри те що керівництво РПЦ на словах визнає право українців ушанувати пам’ять своїх померлих, її представники не квапляться брати участь у поминальних заходах, присвячених 75-річчю Голодомору в Україні. Об’єднання українців Росії та Федеральна національно-культурна автономія українців Росії 17 жовтня оприлюднили заяву, з якої випливає, що «Російська православна церква в інших містах, крім Москви, відмовилася проводити поминальні богослужіння». За наданою авторами документа інформацією, архієпископ Уфимський і Стерлітамацький РПЦ МП Никон прокоментував позицію РПЦ МП таким чином: «Усі народи СРСР страждали, а тому проводити панахиди за упокій померлих від голоду українців недоцільно» (цитується за www.risu.org.ua). У Росії нині живуть мільйони українців, чиї предки переселилися на нову батьківщину далеко не завжди добровільно. Їхнє бажання приєднатися до поминальних заходів, що відбуваються на історичній батьківщині, цілком зрозуміле. Але, за їхніми власними словами, російська влада «стала на шлях фактичної заборони під різними приводами проведення культурно-просвітніх та релігійно-духовних жалобних заходів, тиску на українські товариства і їхніх керівників».

Звернення з приводу 75-річчя трагедії Голодомору ухвалив також Священний Синод УПЦ КП. У ньому звично приділяється чимало уваги тим, хто противиться визнати правду про Голодомор. «Почала посилюватися протидія правді з боку сил, які, вочевидь, відчувають свою внутрішню спорідненість з організаторами Голодомору. Це ті сили, котрі намагаються морально реабілітувати Сталіна і його політику. На жаль, на пострадянському просторі так і не відбулося повноцінного осуду злочинів більшовизму і сталінізму. І це, вочевидь, надихає реваншистів на спроби виправдати сталінські злочини проти народів СРСР і самої людяності. Виправдати зло, яке не підлягає виправданню!», - ідеться в документі. Крім того, у своєму зверненні керівництво УПЦ КП постаралося спростувати звинувачення в тому, що такі відозви розпалюють міжнаціональну ворожнечу: «Важливо, що Голодомор ми визнаємо геноцидом українського народу, котрий складають ті, хто живе в Україні і вважає її своєю Батьківщиною, незалежно від етнічного походження. Тому ми відкидаємо закиди на адресу України в спробах із допомогою скорботних заходів розпалити національну ворожнечу». Документ закінчується відозвою до кожного патріота поширювати правду всупереч опору тих, «хто прагне сховати зло в пітьмі».

До аналогічного документа, ухваленого Синодом УПЦ, у Київському патріархаті поставилися дуже прихильно. «Як для церкви, підпорядкованої Москві, зроблено досить революційні оцінки, - зазначив в інтерв’ю «Голосу Америки» прес-секретар УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря). - Ця церква з української за офіційною назвою стає дедалі більш українською за суттю... стає невіддільною частиною цього народу, його історії, його перемог і трагедій». Владика висловив надію, що коли так піде й далі, УПЦ і УПЦ КП зможуть перебороти поділ, який існує між ними донині.

Також минулого тижня президент України Віктор Ющенко надіслав листа у Ватикан і Стамбул із проханням до Папи Римського Бенедикта XVI і патріарха Константинопольського Варфоломія I пом’янути у своїх молитвах загиблих під час голоду 1932-1933 років в Україні. З таким самим проханням він звернувся до всіх українських церков і релігійних організацій. Крім глав українських церков, на прохання президента про молитви за упокій жертв Голодомору відгукнувся предстоятель Елладської церкви архієпископ Афінський Ієронім ІІ.

Браття, будьте скромнішими

Священний Синод, який у пресі тепер називають «Синодом про Голодомор» ухвалив також рішення про засудження провокаційної політичної діяльності низки «навколоправославних» організацій. «Першою ластівкою» (чи попереджувальним пострілом?) у цьому плані було засудження наприкінці минулого року діяльності Союзу православних громадян і особисто його лідера Валерія Каурова. Цього разу об’єктами різкої критики керівництва УПЦ стали Союз православних братств України (СПБУ), який виступає також під назвами «Всеукраїнське православне братство в ім’я святого Архістратига Божого Михаїла» і «Всеукраїнське православне братство Олександра Невського», а також самозвані церковно-громадські організації «Православна громадськість Одеси», «Духовно-патріотичний союз «Новоросія» та ін., з котрими також пов’язують імена В.Каурова і К.Фролова.

Синод визначив порядок проведення «всеукраїнських православно-патріотичних хресних ходів». Відтепер вони можуть проводитися лише із благословення Синоду після подачі заявки певного зразка до управління справами УПЦ МП. До того ж вони не можуть супроводжуватися політичними гаслами і бути присвячені будь-яким політичним подіям.

Католики проти Обами. І не тільки

Католицькі єпископи США різко критикують ряд політиків-демократів (серед яких є й католики) і нового президента США Барака Обаму за їхню позицію в питанні легалізації абортів. Нагадаємо, що Барак Обама у передвиборний період пройшов через релігійний скандал, пообіцявши захищати право геїв на шлюби та легалізувати аборти. Саме питання про аборти стало голов­ним предметом критики з боку керівництва католицької церкви США. Єпископи ухвалили рішення протистояти адміністрації Барака Обами в питанні легалізації абортів.

Деякі єпископи заявили, що необхідно закликати політиків дотримуватися церковної доктрини. Зокрема йшлося про сенатора Джо Байдена, котрий у січні обійме посаду віце-президента, - він сповідує католицизм, але виступає за правомірність абортів. Джозеф Мартіно, єпископ зі Скрентона (Пенсільванія), рідного міста Байдена, наголосив: «Я не можу дозволити, щоб віце-президент приїжджав до Скрентона і казав, що там сформувалися його особисті цінності, адже ці цінності суперечать вченню католицької церкви».

У свою чергу Джозеф Науманн, архієпископ із Канзас-Сіті, міста на кордоні Міссурі та Канзасу, оголосив, що політики «не повинні змінювати свої принципи на вході в законодавче зібрання». Науманн неодноразово пропонував позбавити церковного причастя губернатора Канзасу Кетлін Сібеліус доти, доки вона не відмовиться від схвалення права на аборт. Чимало учасників зустрічі єпископів засудили одновірців, котрі вважають за можливе підтримувати Обаму, оскільки той обіцяв домогтися скорочення числа абортів.

Чиказький кардинал Френсіс Джордж, президент Конференції католицьких єпископів, готує офіційну заяву, в якій буде викладено лінію церкви щодо політики Обами стосовно абортів. Цей документ відображатиме думку церкви про те, що «агресивна політика на підтримку абортів» розглядатиметься як «наступ на церкву».

За матеріалами portal-credo.ru, risu.org.ua,
orthodoxy.org.ua, cerkva.info