На бігу застрибнувши в тролейбус, що рушав, жінка, відсапуючись, запитала у кондуктора: «Це вісімнадцятий?» — «Ні, голубонько, це шістнадцятий, дивитися треба, куди сідаєте», — сердито відрізала та. На наступній запинці жінка вийшла. Короткозоро мружачись, намагаючись розгледіти цифру на наступному тролейбусі, все ж таки уточнила у громадянина поруч: «Це вісімнадцятий?» І, ніби виправдовуючись, додала: «Окуляри розбила, погано бачу». Перед тим у магазині поцікавилася в продавця, скільки коштує «Лікарська» ковбаса, у відповідь почула: «Там же цінник є, ліньки придивитися?»
Далеко не кожному відомо, що короткозорих осіб на планеті наприкінці другого тисячоліття стало понад 1 млрд., тобто 20% людства. На сьогодні існують три методи корекції зору: окуляри, контактні лінзи та хірургічна операція. У кожного з цих методів — свої плюси й мінуси. Є люди, котрі звикли носити окуляри, — вони навіть стали частиною їхнього іміджу. Є такі, особливо це стосується дітей і молоді, хто ненавидить «скельця» і найчастіше комплексує від присвоєного ще в дитинстві образливого звання «очкарик». На допомогу їм прийшли контактні лінзи.
У 50-х чеському ученому Отто Віхтерле вдається синтезувати стабільний, із 40-відсотковим вмістом води, прозорий полі-НЕМА-гель. Він і став основою для матеріалів, що використовуються зараз при виробництві сучасних м’яких контактних лінз. Уже 1957 року Віхтерле приміряв першу лінзу такого типу на власне око. Величезна кількість людей отримала можливість вести активний спосіб життя, займатися спортом, зрештою — позбутися комплексу неповноцінності.
— Для корекції короткозорості, далекозорості й астигматизму використовуються м’які і жорсткі газопроникні контактні лінзи, — розповідає Ірина Ільїна — лікар-контактолог. — Контактна лінза має оптичні властивості і «надівається» безпосередньо на очне яблуко. Задня поверхня такої лінзи відповідає формі рогівки, а передня виправляє неправильну оптичну систему ока. Це дозволяє чітко фокусувати зображення навколишніх предметів на сітківку, не спотворюючи, на відміну від окулярів, їхньої форми. Діапазон корекції контактними лінзами досить широкий — від +20,0 до -20,0 діоптрій. Контактні лінзи рекомендуються навіть дітям шестимісячного віку.
Статистика свідчить: у тих, хто користується лінзами, зір стабілізується на 85—90% завдяки тому, що між рогівкою та лінзою немає відстані і мозок сприймає їх як єдину оптичну систему. Першу пару лінз обов’язково повинен підбирати лікар за розміром рогівки ока. Лінзи мають не лише певну оптичну силу, виражену в діоптріях, а й розмір (радіус кривизни, діаметр), який не збігається з діоптріями окулярних лінз.
М’які контактні лінзи бувають «традиційними» (що служать протягом тривалого часу) і «планової заміни». Є лінзи денні — їх носять один день, є двотижневі, місячні, а також від 2—3-х місяців, від 3—6 і річні. Для одноденних очищувальна рідина взагалі не потрібна. Двотижневі особливої популярності в Україні не зажили. Місячні лінзи є кількох видів. Найкращими вважаються лінзи останнього покоління, які можна носити місяць не знімаючи, оскільки вони пропускають 100% кисню. Але навіть такі лінзи рекомендується знімати один раз на тиждень, щоб почистити і продезинфікувати.
Для очищення 2—3-місячних, 6-місячних і річних підходять розчини «Solo Plus» і «Renu Multi Plus». У річні лінзи рекомендується додавати ферментну таблетку, щоб підсилити дію розчину. Користуючись піврічними лінзами, перші три місяці можна використовувати лише розчин, а наступні три бажано додавати ще й таблетку. Відкладення на лінзах утворюються з компонентів слізної плівки. Прилипаючи до поверхні лінзи, згодом вони накопичуються. Коли лінза забруднена і її час міняти, пацієнт відчуває дискомфорт: виникає ефект затуманення, запона перед очима, райдужні відблиски та лімби навколо предметів, світлобоязнь або сухість очей, погіршується гострота зору.
Неправильний режим носіння й утримання лінз може призвести до серйозних захворювань очей: кератитів, ерозії, вростання судин у роговицю, кон’юнктивітів. А іноді до втрати зору тією чи іншою мірою. Ризик виразкового кератиту серед курців, які носять контактні лінзи, у 3—8 разів вищий, аніж у некурців. Його можна знизити, суворо дотримуючись порядку регулярного догляду за лінзами, включно з очищенням контейнера для лінз.
Жінкам небажано користуватися водостійкою косметикою. Її краще знімати не жирними засобами, що залишають плівку на рогівці, а тоніком. Рекомендується спочатку надіти лінзу, потім накладати макіяж, увечері ж — зняти її, потім змити косметику.
Заплющуйте очі під час розпилення лаків для волосся та парфумерії. При застудному захворюванні чи сезонній алергії лінзи краще тимчасово замінити окулярами. У прокуреному приміщенні лінзи можуть змінити колір і втратити свої властивості.
Для тих, хто працює з комп’ютером, рекомендуються лінзи із ультрафіолетовим захистом. Існують і контактні лінзи для корекції астигматизму. Кольорові лінзи активно використовують ті, хто має нормальний зір, особливо молодь. Їх можна носити не більше 6—8 годин, оскільки у таких лінз киснева проникність значно менша. Альтернативою кольоровим можуть стати відтінкові лінзи, у яких киснева проникність майже така ж сама, як у звичайних.
Потрапляння на лінзу косметичних речовин, лосьйонів, мила, кремів, дезодорантів або забруднення лінзи в будь-який інший спосіб може призводити до подразнення очей. Доторкайтеся до лінзи кінчиками пальців, а не нігтями. Завжди знімайте лінзи перед гарячою ванною, плаванням чи при контакті з випарами та газами, що мають шкідливий або подразнювальний ефект. Ряд лікарських препаратів (антигістамінні, засоби від нежитю, сечогінні, міорелаксанти, препарати від морської хвороби, оральні контрацептиви) можуть призводити до порушень зору чи змін у переносимості контактних лінз. У таких випадках вам слід проконсультуватися з офтальмологом. Завжди майте при собі запасні лінзи. Ніколи не користуйтеся для зволоження лінз слиною або водою. Не закапуйте в очі жодних ліків, не порадившись із офтальмологом.