Небезпечні іграшки

Вигляд плюшевого звіряти з миловидною мордочкою викликає захоплення не лише у дітей, а й у їхніх батьків. Особливо коли йдеться про вибір між живим кошеням, про яке мріє ваша дитина, та його іграшковою копією. Адже іграшка, на думку дорослих, не потребує повсякденних догляду і турботи. Та й проблем із нею буде значно менше, ніж із домашньою твариною. Ось тільки не все тут так просто, як здається.

Ось уже третій тиждень поспіль у всьому світі триває боротьба з китайськими іграшками, нашпигованими свинцем. Токсич­ність їхніх фарб перевіряють американські, європейські та російські експерти. Недавно на захист якості ляльок та ведмежат стали й українські фахівці. Адже рівень дитячого травматизму після безневинних забав з іграшками рік у рік стрімко зростає.

На сьогодні зафіксовано 6700 поранень і 4 випадки загибелі від дротиків «дартс». 150 нещасних випадків сталося після запуску «повітряних танцівниць», траєкторію польоту яких неможливо було передбачити, і вони на льоту калічили малюків. Страшними каліцтвами закінчувалося «спілкування» із лялькою-«людожером» під назвою «Погодуй мене». Пережовуючи пластмасову їжу, вона заодно відкушувала дитячі пальчики, залишаючи малюків інвалідами. Жахливі смерті на рахунку у міні-гамаків із нейлону, котрі, скручуючись у тугий кокон, задушили десятки дітей та підлітків. Тому й постає запитання: як же захистити свою дитину від небезпечних іграшок?

Сьогодні над цією проблемою працюють спеціалісти «Укрметртестстандарту», регулярно перевіряючи на міцність і безпеку продукцію, що потрапляє на прилавки крамниць іграшок.

— Лялька може бути непривабливою, але безпечною бути зобов’язана, — розповідає го-
ловний інженер лабораторії «Укрметртестстандарту» Сергій Каспаров. — Адже якщо дитина пораниться якоюсь іграшкою, вона отримає величезний стрес. У результаті лялька або машинка, яка «скривдила» її, завжди асоціюватиметься з прикрими відчуттями. Ось чому так важливо приділяти увагу якості дитячих виробів, чим ми й займаємося, випробовуючи на спеціальному устаткуванні іграшкову продукцію.

Поспостерігати за такими дослідженнями вдалося й кореспондентові «ДТ». Передусім упала в око безліч розпатланих ведмедиків, розпотрошених бегемотиків та розламаних машинок. Адже в лабораторії на повну силу кипіла робота. Дорослі дяді й тьоті немилосердно «катували» плюшевих звіряток на спеціальному устаткуванні, перевіряючи їх на міцність.

Так, найнебезпечнішою зоною, особливо у пластмасових іграшок, вважаються гострі кути та крайки, що можуть покалічити дитину. Завдання експертів — виявити такі дефекти. Визначають колючі поверхні на спеціальному устаткуванні. При цьому кінець виробу підносять до каліброваного отвору апарата. Якщо його лампочка спалахує — іграшка має гострі кути, і її не можна давати маляті в руки. Для перевірки крайки запускається інший випробувальний пристрій — у вигляді шпинделя, на який намотується плівка, що імітує шкіру дитини. Якщо вона не покривається подряпинами, то пластмасовий виріб у нормі. Коли ж на плівці залишаються сліди порізів, така іграшка має дуже гострі краї і непридатна для продажу дітям. Міцність брязкалець перевіряють, кидаючи їх із певної висоти на поверхню, що імітує дерев’яну підлогу квартири.

Ретельного огляду потребує і зовнішній вигляд м’яких іграшок. Адже коли ви вибираєте плюшеве звірятко на базарі чи в магазині, вам ніхто не дозволить перевірити його на міцність. А гарантій того, що, відірвавши око, дитина не захоче покласти його собі в рот, на жаль, немає. Тому спеціалісти «Укрметртестстандарту» перевіряють надійність кріплення малих елементів іграшки. Сама процедура тестування мене особисто надзвичайно вразила. Оскільки на моїх очах у плюшевого ведмежати, взятого в лещата, виривали гачком пластмасові носик і очі, перевіряючи таким чином їх на міцність.

Особливо небезпечні для дітлахів заводні іграшки та дитячі машинки з дистанційним керуванням. Адже, побачивши, як рухається автомобільчик, або стрибає на пружинистих ніжках пластмасова пташка, малюк загоряється бажанням поцікавитися, що ж у неї всередині. Намагаючись докопатися до істини, дитина відразу починає розбирати іграшку на зап­частини. Дуже важливо, щоб під час такого заняття вона не поранила собі ручку і, що най­страшніше, не проковтнула розіб­рані запчастини. Тому механічні «штучки» у лабораторії старанно перевіряють. Так, для виз­начення, наскільки доступні запчастини всередині машинки, використовують зонд, який імітує дитячий пальчик. А при вив­ченні розмірів іграшкових деталей задіюють спеціальний циліндр, який скидається на ротик дитини.

Правда, не всі партії іграшок можна так випробувати. Адже на наших базарах найчастіше продають продукцію, що потрапляє в Україну нелегально. Тому, купуючи товар, необхідно вимагати у продавця сертифікат відповідності, який би підтверджував безпечність іграшок.

Але ретельна перевірка якос­ті дитячих ляльок та ведмежат не завжди є стовідсотковою гарантією. У цій справі ще існує таке поняття, як психолого-педагогічна і художньо-технічна від­повідність. Її оцінюють члени Міжвідомчої художньо-технічної ради з іграшок і науково-ігрових посібників при Міністерстві освіти.

Щоб зрозуміти важливість цього питання, раджу зайти в будь-яку крамницю іграшок і гарненько роззирнутися. Гадаю, якогось моменту вам здасться, що ви прийшли не за адресою і потрапили прямо в пекло. Оскільки перед вами постануть полчища моторошних чудовиськ, які уособлюють потворних персонажів із фільмів жахів, тонни іграшкових копій вогнепальної та холодної зброї, маса різноманітних «страшилок» у вигляді вивернутих людських мізків, закривавлених щелеп, нелюдського вигляду з розірваними ротами, палаючими очима і величезними іклами масок...

За твердженням психологів, іграшка — невід’ємна складова життя дитини. Її призначення — розвивати розумові здібності, мислення, уяву та образно-емоційну сферу. Яку ж користь маляті можуть принести монстри та страшилки?

— Вся складність у тому, — пояснює заступник голови Міжвідомчої художньо-технічної ради Людмила Гладун, — що вплив тієї або іншої іграшки на психіку дитини простежити непросто. Найчастіше тривожний сон, збуджений нервовий стан малюка і навіть енурез не викликають у батьків підозр, що в цьо­му може бути винною лялька з жорстокою посмішкою. Ось чому дуже важливо запобігти таким розладам, давши експертну оцінку зовнішньому вигляду та призначенню кожної іграшки, котра потрапляє з прилавка крамниці чи базару до рук маляти.

Слід зазначити, що в західноєвропейських країнах, де всі дитячі товари перебувають під контролем не лише державних органів, а й численних громадських організацій, такої проблеми немає. У нас, на жаль, ця функція лягла виключно на плечі батьків. Відповідно, тільки від їхнього рішення залежить здоров’я дитини. Адже імпортні іграшки перевіряє лише Міністерство охорони здоров’я, після чого вони отримують висновок санітарно-гігієнічної служби, а ось психолого-педагогічну і художньо-технічну експертизу вони проходити не зобов’язані. Тому говорити про безпеку «монстрів» іноземного походження сьогодні складно. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що, за статистикою, в українських крамницях іграшок 70% усього асортименту становлять вироби країн-імпортерів, серед яких лідирує Китай. На частку вітчизняної продукції припадає не більше 30% товару. Але й це, за словами Людмили Гладун, уже тішить. Ще якихось років десять тому в Україні виробництво дитячих іграшок дорівнювало нулю. А сьогодні кількість таких підприємств значно зросла. При цьому українська продукція проходить жорсткий відбір із боку державних органів контролю за якістю. Так, наш виробник в обов’язко­вому порядку повинен отримати сертифікат гігієнічної та санітарно-епідеміологічної експертизи, а також — сертифікат відповідності в органах Держспожив­стандарту. До того ж він зобов’язаний узгодити авторський зразок іграшки із психологами та педагогами з Міжвідомчої художньо-технічної ради. І тільки після проходження всіх цих процедур ляльки, машинки та плюшеві ведмедики вітчизняного виробництва потрапляють на прилавки наших крамниць і супермаркетів. Чого не можна сказати про імпортну продукцію. Адже держава досі не подбала про те, аби іноземні іграшки стали безпечними для психіки наших дітлахів. Тому недарма спеціалісти Міжвідомчої ради так багато часу приділяють просвітницькій роботі серед батьків. Оскільки ця комісія розміщується в одному будинку з Державним музеєм іграшки, в якому зібрано найкращі і, можна сказати, унікальні експонати українських іграшок різних часів, а її працівники мають чудову можливість влаштовувати цікаві екскурсії не лише для дітей, а й для дорослих. Таким чином знавці іграшок прагнуть прищепити інтерес і повагу наших громадян до вітчизняної продукції.