Останнім часом над найкращим технічним університетом України - Київським політехнічним інститутом - згущуються хмари. У колах, близьких до МОНМС, уперто ходять розмови про рішучі наміри міністерства замінити ректора вузу академіка Михайла Згуровського. У зміні керівництва державної установи немає нічого неприродного. Це звичайна практика, особливо коли вона спрямована на поліпшення стану справ. Але у випадку з КПІ про поліпшення роботи вузу не йдеться. КПІ - на підйомі. За оцінками роботодавців, його випускники найбільш затребувані на ринку праці протягом останніх років. Авторитетний Британський рейтинг QS в 2011 році включає КПІ в 4% найкращих університетів світу.
Турбує також те, що трудовий колектив, особливо студентське середовище КПІ, досить занепокоєні інформацією про близьку зміну керівництва. Люди абсолютно не розуміють мотивів такого рішення. За даними DT.UA, один необережний, і, як властиво міністерству, незграбний крок із його боку може вивести багатотисячний колектив зі стабільного стану.
Ці обставини спонукали нашого журналіста поставити запитання стосовно нинішньої ситуації людині, котра добре знає вуз ізсередини. Герой України, декан-засновник фізико-математичного факультету КПІ, академік Віктор БАР’ЯХТАР багато років пропрацював у цьому навчальному закладі, створив у ньому потужні наукові школи, налагодив ефективну співпрацю КПІ з Національною академією наук України. Ми виходили з того, що Віктору Григоровичу відомі всі відтінки внутрішнього університетського життя.
- Вікторе Григоровичу, чи чули ви про можливу зміну керівництва КПІ, і як ви до цього ставитеся?
- Так, чув. Більше того, це питання стало активно обговорюватися в академічному середовищі та в інших колах професіоналів. Скажу відверто, розуміння й підтримки ідея про необхідність зміни ректора КПІ серед відомих мені спеціалістів
не знаходить. Більше того, ми стривожені, що багаторічні спільні напрацювання КПІ та академії можуть бути відкинуті далеко назад.
- Про які напрацювання ви кажете?
- Академік Згуровський - член президії НАН України і керівник Інституту прикладного системного аналізу подвійного підпорядкування - НАН України і Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України, що входить до складу комплексу КПІ. Тому на його прикладі реалізується взаємодія вчених академії і Київської політехніки у всіляких формах: від спільного виконання актуальних наукових проектів до залучення студентів до академічної науки в лабораторіях інститутів НАН України. Системну основу такої взаємодії становить створене з ініціативи Михайла Захаровича Відділення цільової підготовки для НАН України. Воно забезпечує спільну роботу багатьох кафедр КПІ із більш як
30 академічними інститутами на дев’ятьох напрямах.
За час роботи нинішнього ректора, крім названого фізико-математичного факультету, було організовано ще дев’ять нових факультетів і навчально-наукових інститутів, а також 13 науково-дослідних інститутів та центрів, відкрито понад 30 нових кафедр і понад 100 нових спеціальностей та спеціалізацій, зроблено безліч інших змін для перетворення КПІ на сучасний університет світового рівня. Досягнення вчених КПІ за цей період відзначено 19 державними преміями в галузі науки і техніки та п’ятьма преміями президента України для молодих учених. Лауреатами цих премій стали 30 членів колективу університету, 39 - визнані гідними звань заслуженого діяча науки і техніки, заслуженого працівника освіти України тощо.
Я міг би ще довго продовжувати перелічувати досягнення КПІ.
- Як, на ваш погляд, розвиватимуться події найближчим часом у КПІ, чи не отримаємо ми новий осередок нестабільності навколо вузу, який звик спокійно і плідно працювати?
- Я б хотів бути оптимістом у цьому питанні. Першого листопада ц.р. закінчується термін семирічного контракту міністерства з академіком Згуровським на посаді ректора. Міністр має право прийняти будь-яке рішення згідно зі встановленим порядком. Державний підхід до розв’язання цього питання, природно, повинен враховувати досягнуті під керівництвом М.Згуровського результати, насамперед - виконання ним завдання президента України про входження за підсумками міжнародного рейтингу до переліку найкращих університетів світу. Гадаю, буде взято до уваги, що в колективі університету створено ділову, творчу атмосферу, і він добре сприймає поставлені ректором цілі на досягнення вагомих результатів на майбутній період. Мій особистий життєвий досвід і спільна праця з Михайлом Захаровичем переконують мене в тому, що в колективі КПІ, а тим більше - поза ним, більш достойної, ніж академік Згуровський, кандидатури на посаду ректора сьогодні немає. Упевнений, що, надавши право вирішення кадрового питання колективу університету, ми отримаємо таку саму відповідь.