Наземні та морські старти Станіслава Конюхова

Координація і забезпечення робіт у цьому складному космічному проекті з участю організацій США, Росії, України та Норвегії потребували колосальних зусиль генерального конструктора С.Конюхова, який у більшості випадків брав особисту участь у пусковій команді.

Усього ж за минулий період відбувся 31 пуск ракет-носіїв із морської пускової платформи. Космічні апарати різних країн, переважно телекомунікаційні, виведені на геостаціонарні орбіти.

Досягнуті успіхи відкрили можливості для розробки нових проектів:

- модернізація ракети-носія «Зеніт-3SL» з підвищенням енергетичних можливостей на 15%;

- модернізація ракети-носія «Зеніт» під умови полігона Байконур («Наземний старт» із ракетою «Зеніт-М»).

Після реалізації цих проектів конкурентоспроможність РН «Зеніт» істотно підвищилася. Здійснено вісім комерційних запусків за програмою «Наземний старт». З’явилися нові замовники пускових послуг.

Досить успішною виявилася конверсійна програма «Дніпро», в якій ракета-носій - це важка бойова ракета 15А18 (SS-18 Satan за класифікацією США), що доопрацьовується в умовах полігона. Джерела конверсії бойових ракет у ракети-носії сягають ще 1960-х років (носій 11 К63 «Космос» на базі першої бойової ракети Дніпропетровського центру - Р-12).

Юридична можливість для такої конверсії закладена в тексті заяви Спільної комісії з дотримання й інспекцій і (СКДІ) щодо договору СНО-1, де передбачається можливість ліквідації стратегічних ракет запуском у космічний простір. Таку пропозицію було озвучено 1990 року на першій відкритій прес-конференції В.Уткіна. Однак втілити ідею в життя вдалося вже С.Конюхову. У серпні 1997 року затверджено створення міжнародної космічної компанії «Космотрас» для керування розробкою КРК «Дніпро», а 21 квітня 1999 р. зроблено перший пуск РН з британським космічним апаратом Demosat.

До кінця 2011 року всього здійснено 17 пусків. Запущено понад 64 КА в інтересах 15 країн (США, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Японії та ін.).

Комплекс робіт зі створення ракети-носія «Дніпро» удостоєний Державної премії України за 2003 рік.

За 20 років незалежності України ракети-носії, розроблені КБ «Південне» і виготовлені ДП ВО «Південний машинобудівний завод», стартували 125 разів, підтверджуючи ракетно-космічний статус держави.

Загалом запущено понад 238 супутників в інтересах 19 країн світу, зокрема й визнаних космічних держав.

Серед успіхів української космічної галузі - розробка та запуск нових космічних апаратів «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2» в інтересах українських споживачів і КА Egyptsat-1 (2007 року на замовлення Єгипту).

Проект Egyptsat-1 - перший міжнародний тендер, виграний українськими спеціалістами. Згідно з контрактом, розроблено й виготовлено космічний апарат для дистанційного зондування Землі. В Єгипті створено наземний комплекс, забезпечено навчання національних спеціалістів.

Багато уваги приділялося створенню напрацювання, орієнтованого на майбутнє космічної галузі України. Серед таких напрямів найбільш тривалий - проект «Циклон-4». Це логічне продовження добре відомих РН «Циклон-2» і «Циклон-3», отриманих у спадок від радянських часів, пуски яких розпочалися в 1967- 1969 рр. Однак у наші дні під тиском російських партнерів продовження їх серійного виробництва визнано нераціональним, попри виняткову надійність цих носіїв. Із 122 пусків РН «Циклон-3» тільки п’ять невдалих. Усі 106 пусків РН «Циклон-2» успішні, це унікальний результат, вартий книги рекордів.

Роботи з продовження цієї лінії носіїв розпочаті КБП з ініціативи С.Конюхова. ЕП комплексу виконано в 1998-1999 роках.

Однак перспектива успішного завершення проекту з’явилася тільки після підписання (2000 року) і ратифікації (2004 року) договору між Україною та Бразилією про довгострокову співпрацю сторін з використання РН «Циклон-4» з пускового центру Алькантара спільним українсько-бразильським підприємством. Роботи над проектом виходять на завершальну стадію. Перший старт ракети-носія після низки перенесень заплановано на кінець 2013 року.

Портфель перспективних містить й інші розробки, включені в нову, підготовлену до затвердження, Державну науково-технічну космічну програму на 2013-2017 роки.

Важливим, перспективним і довгостроковим є міжнародний проект Таурус-II. Згідно з цим унікальним проектом, з американського космодрому стартуватиме ракета-носій «Антарес», що має у своєму складі перший ступінь, розроблений КБ «Південне» спільно з кооперацією українських підприємств. Така схема роботи відповідає сучасній практиці міжнародної кооперації у високотехнологічних галузях на платформі партнерства, вільного від політичних стереотипів.

У завершальну фазу ввійшов проект «Вега», започаткований попереднім контрактом із фірмою «Фіат Авіа» (1997 року). Досвід розробки рухових установок дозволив нам уперше взяти участь у проекті європейської ракети «Вега».

За контрактом з італійською компанією «Авіо», українські підприємства забезпечили розробку, повномасштабне відпрацювання та серійні поставки рухового блока останнього ступеня носія.

Перший успішний пуск уже здійснено 13 січня 2012 року з космодрому Куру (Французька Гвіана). РН вивела два космічні апарати (Італія) і сім мікросупутників (США). Це ефектний приклад практичної європейської інтеграції українських підприємств. Тільки такий прагматичний підхід може забезпечити реальний успіх проголошеного курсу на євроінтеграцію.

Зв’язки з академічною наукою

Тісні ділові зв’язки КБ з інститутами Національної академії наук України сформувалися ще в роки роботи М.Янгеля. Після обрання С.Конюхова академіком НАНУ (1992 року) йому вдалося об’єднати зусилля багатьох академічних інститутів для вирішення актуальних завдань ракетно-космічної техніки (в царині міцності, створення нових матеріалів і нових техпроцесів, високоточної вимірювальної техніки тощо). Зав’язалися нові контакти з ученими США, Франції, Німеччини, Японії, Індії, Італії та інших країн, розвивалися старі зв’язки з інститутами Російської Федерації.

С.Конюхова тричі обирали віце-президентом Міжнародної академії астронавтики (2007-й, 2009-й, 2011 роки). На сьогодні у складі МАА тридцять українських спеціалістів, що стало результатом активної й авторитетної його роботи в академії.

Успіхи, досягнуті ракетно-космічними підприємствами України за роки незалежності, оцінюються як своєрідний феномен: не маючи власних ракетних полігонів, за мінімальної фінансової підтримки держави галузь не тільки вижила, а й упевнено утвердилася серед п’яти держав, які забезпечують максимальну кількість пусків ракет-носіїв. Спираючись на науково-технічний потенціал підприємств, ентузіазм фахівців і наполегливість керівництва, Україна домоглася визнання свого ракетно-космічного статусу. Країна має повний цикл ракетно-космічних технологій, включно з наземними засобами управління та збору інформації.

Це свого роду візитна картка молодої держави, яка формує міжнародний авторитет країни.

* * *

Третього квітня 2011 року С.Конюхов пішов із життя. До нього з повним правом можна вжити вислів «помер на злеті» - на етапі міжнародного визнання ракетно-космічної галузі України, завершення низки перспективних нових проектів, націлених у майбутнє.