НАЙЕЛЕГАНТНІШИЙ У СВІТІ СОБАКА

Батьківщиною хортиць вважається Аравія. Звідти ця порода потрапила в Єгипет і розповсюдилася далі. У Росії вона з’явилася під час татаро-монгольської навали в XIII столітті. Це були хортиці з Персії, вже підкореної монголами. Завоювавши Русь, татари познайомили слов’ян з двома породами собак. Крім малоазіатських хортиць, вони привели з собою й капловухих, предків сучасних російських гончих. Злиття ж татарських собак, які походили від арабської хортиці, з російськими гостровухими собаками вовчого типу — лайками «заклало фундамент» сучасної російської псячої. Цьому сприяли принаймні дві обставини: розпад Золотої Орди в XV—XVI століттях і взяття Іваном Грозним Казані (1552 рік), після чого багатьох татарських князів переселили в ярославські та костромські землі. Разом з ними потрапили туди і хортиці, де почався неминучий (татарським хортицям було важко вижити в умовах клімату північних областей Росії) більш інтенсивний процес змішування хортиць із сильними північними лайкоподібними собаками.

У минулому замість борзих слов’яни використовували на полюванні швидких ловчих птахів — соколів, орлів, яструбів, беркутів, які брали антилоп, зайців, лисиць, вовків і пернату дичину. Цей спосіб полювання часто згадується в літописах. До XVII століття великий лісовий масив, який переважно розкинувся на правому березі ріки Яузи, був місцем царського соколиного полювання, звідси й назва його — Сокольники. Тоді ж народилася й відома російська приказка: «Соколиная охота — царская, псовая — барская, ружейная — псарская». Останні слова пов’язані з тим, що російські дворяни вважали за ганебне полювання з рушницею. У кишеньковій книжці для початкуючого мисливця (Лев Ваксель, 1858 рік) сказано: «Важко визначити, що на полюванні важливіше — рушниця чи собака. Утім, істинний добрий мисливець піде на полювання з собакою і без рушниці, але навряд чи погодиться йти з рушницею й без собаки».

Цькування з борзими починає поступово заміщувати полювання з ловчими птахами. Водночас формується порода хортиць від схрещування крупних північних гостровухих лайок з татарськими хортицями.

У французьких книгах XIX століття про російських хортиць писали: «...з усіх порід собак найпрекрасніша російська псяча хортиця. Постать могутня, поза горда! За всієї своєї елегантності, цей собака дивовижно безстрашний. Ці риси роблять його чудовою твариною». Англійський автор уже в наші дні пише: «Дивовижний, гарний і граціозний, статечний і чемний, незвичайної краси й витонченості, він використовується в Росії для цькування різних звірів і полювання на вовків. Це природжений мисливець!»

Хортиця — собака без рушничного полювання. Її призначення — розшукувати звіра зором, який, на відміну від інших порід собак, у хортиць гострий. Російська псяча хортиця — собака-спринтер з уродженими швидкісними властивостями (до 28 м/сек. чи 90 км/год.). Собака не біжить, а летить, ніби стелеться над землею, і наздоганяє звіра за лічені секунди. Крім краси, ще важливо, що в полюванні з хортицею є цінна особливість: у неї не буває підранків. Хортиця або впіймає звіра, або він зуміє спритно сховатися в яру, чагарнику, хащах або норі. Але навіть коли звіра не впіймано, у мисливця довго перед очима стоїть прекрасна скачка і стрімкий політ хортиці за звіром.

На полюванні хортиць водять на спеціальному смику (довгому, близько 7 м, вузькому ремені), який дозволяє миттєво звільнити собак. Хортиця має бути відпрацьованою, тобто вміти добре ходити на смику поодинці і з іншими собаками і не повинна вириватися з рук мисливця.

Злість до вовка вважалася вельми цінною властивістю породи, і за нею велася основна племінна робота й відбір собак. Але назвати вовкодавом хортицю можна умовно — кращі хортиці в змозі лише придушити вовка, тримаючи його за горло до прибуття мисливця.

У характері російської псячої хортиці є особливість, до якої варто поставитися уважно,— дуже ранима психіка. Передусім це пов’язано з тим, що собака нібито не може постояти за себе.

Хортиця — надзвичайно чутлива тварина. Вона любить людське спілкування, найчастіше лежить на своєму місці так, щоб мати в полі зору «свою родину». До труднощів утримання хортиці належить необхідність щоденного тренінгу — задоволенні собаки в бігові. А ще хортиці потрібне полювання.