НАСТУПНИКИ ФІШЕРА

Шаховий турнір неймовірної XX категорії завершився в столиці Казахстану Астані. Середній рейтинг турніру 2733 понижував лише, виступаючи від господарів, гросмейстер Дармен Садвакасов, який у компанії Гаррі Каспарова, Володимира Крамника, Бориса Гельфанда, Олександра Морозевича й Олексія Кірова не міг претендувати на жодне місце, крім останнього. Він і був шостим, зумівши двічі (!) зіграти внічию з Каспаровим і по одному разу — із Шировим і Гельфандом.

Двоколовий турнір розвивався таким чином, що перед останнім туром тільки перемога «на замовлення» над Крамником виводила вперед Гаррі Каспарова. Тож цікаво послухати, що говорить про цю й інші події в Астані гросмейстер, провідний експерт інтернет-сайту Гаррі Каспарова Сергій Шипов в інтерв’ю для радіо «Свобода»:

— Перемога Каспарова, звісно, загострить питання першості у шаховому світі, адже йому вдалося обіграти в особистій зустрічі й укотре випередити в турнірі чемпіона світу Володимира Крамника. Обстановка в шахах досить нестабільна і необлаштована. Чемпіон Володимир Крамник, а ось чи відбудеться його наступний матч із претендентом — невідомо. І Каспаров ще раз підтвердив, що саме він найсильніший претендент, однак незрозуміло, яким чином можна організувати матч на першість світу. Практично немає організації, яка б могла зараз провести повноцінний чемпіонат світу, і результати турніру в Астані ще більше загострили це питання.

Партія останнього туру Каспаров—Крамник вийшла і дуже видовищною, і дуже важливою. Річ у тім, що берлінська система в іспанській партії, яку грає Володимир Крамник, останнім часом стала дуже популярною. І те, що Каспарову вдалося, та ще й у настільки ефектній манері, перемогти білими в цій системі, справді надає партії особливої ваги і, звісно, це краща партія турніру.

— А що ви скажете про те, що Каспаров на цьому турнірі помирився з Гельфандом?

— На мій погляд, цей конфлікт ламаного гроша не був вартий. Насправді ж Борис Гельфанд перебуває осторонь протистояння Каспаров—Крамник, і претензії Гаррі Кимовича, і реакція у відповідь були суто емоційними, й говорити про це вже не варто. У цьому питанні нічого серйозного не було.

— Викликає подив просто смішний призовий фонд супертурніру, коли переможець і призери отримали відповідно чотири, три і дві тисячі доларів. Це шахісти, які в матчі між собою розігрують шестизначні суми...

— Система призових і система преміальних досить стихійно склалася в шаховому світі, і не лише в ньому. Скажімо, в тенісі Андре Агассі, приїжджаючи на турнір, не дуже цікавиться призовими, бо вже має особистий контракт. Ті шахісти, які не мають шаленої популярності, — не можуть призовими забезпечити себе та свої сім’ї, а такі, як Каспаров, Крамник, Карпов та інші, отримують серйозні гроші лише за участь у турнірі. Кожен спонсор, кожен організатор насамперед цікавиться приїздом зірок, які додають популярності всьому турніру. Так склалося. Наприклад, президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов вважає, що лише призові гроші мають приваблювати шахістів і що навіть великі зірки мають приїжджати і боротися саме за призові гроші. Найближчим часом, думаю, це нереально.

Між іншим, слід нагадати: шаховий світ має дякувати Роберту Фішеру за те, що свого часу він підняв інтерес до шахів на таку висоту, що гросмейстерам стали платити сотні тисяч і мільйони доларів. До речі, у дні турніру в Астані було опубліковано результати опитування, проведеного югославським шаховим журналом. За підсумками опитування, найсильнішим шахістом XX століття визнано саме Роберта Фішера. У цьому списку не виявилося взагалі Крамника. Річ, мабуть, у тім, що Крамник дуже молодий, і можна вважати, що попереду в нього значно більші успіхи, ніж за кілька років XX століття. Але чому не Альохін чи Ботвинник, не Таль чи Карпов? Вочевидь, Фішер привернув увагу експертів тим, що практично сам боровся проти дуже багатьох представників могутньої радянської шахової школи і зумів стати чемпіоном, яким вважає себе й досі.

На завершення наводимо кілька висловлювань Гаррі Каспарова після турніру в Астані.

— Якби не було Садвакасова, то в турнірі, який вийшов 21-й категорії, відразу лідирував би я. Так, Крамник виявився практичнішим за мене, він обидві партії у Садвакасова, що виступав у цій компанії ніби поза конкурсом, виграв. Ну що ж, Крамника так не лихоманило, як мене. Я розумію, що так просто Крамник не залишить «берлінський» варіант, він продовжить над ним працювати, але тієї психологічної переваги, яку він мав раніше, у нього вже не буде. Це найголовніший результат нашого поєдинку.

Моя точка зору відома: Крамник морально зобов’язаний грати зі мною матч-реванш, особливо в цих умовах. Його звання має базуватися на доведенні світові: він найсильніший шахіст, і його успіх у Лондоні не випадковий. Володимир зробив великий крок уперед у розумінні шахів. Однак вибачайте, у мене з десяти «заходів» (турнірів)з шахової класики дев’ять перемог. У Крамника поки що таких показників просто і близько немає! Тобто Крамнику треба зараз довести, що в Лондоні у Каспарова не було випадкового потьмарення свідомості.

Я планую грати у Вейк-ан-Зеє в січні наступного року і Лінаресі. Хоча що буде наступного року, ніхто точно поки що не знає. Я маю намір грати у всіх змаганнях, які не торкаються історичної традиції матчу на першість світу і не фінансуються з кишені ілюмжинових і іже з ними.