Настрої Землі

Проведене організацією Pew Global Attitudes Project опитування жителів 47 країн світу (включаючи США, Росію та Україну) дозволило зробити низку цікавих висновків про проблеми та настрої жителів планети.

Задоволені своїм життям значно більше мешканців індустріально-розвинених країн, проте їхній відрив від жителів держав, що розвиваються, поступово зменшується. Частково це пояснюється тим, що стан економіки і рівня добробуту країн, які традиційно вважають бідними, останніми роками істотно поліпшився. За даними Світового банку, обсяг валового внутрішнього продукту США в період із 2002 по 2007 рік зріс на 11%, Західної Європи — на 6, Східної Європи — на 36, Латинської Америки — на 18, Азії — на 24, Африки — на 17%.

Нині 65% американців вважають, що у них високий рівень життя. В Західній Європі аналогічної думки дотримуються 53% опитаних, у Східній Європі та Азії — 34, у Латинській Америці — 59, в Африці — 21%. Проте в США та Західній Європі за останні п’ять років кількість задоволених людей не збільшилася. У Латинській Америці їх стало більше на 15 пунктів (у 2002 році задоволення своїм рівнем життя висловлювали 44% латиноамериканців), у Східній Європі — на 11.

Задоволення прибутками своєї сім’ї висловлюють 76% американців, 65% західноєвропейців, 62% латиноамериканців, 47% азіатів, 41% африканців і лише 39% мешканців країн Східної Європи (включаючи Росію та Україну). Найбільш помітно прибутки зросли в Латинській Америці (плюс 16%) і в Східній Європі (плюс 11%).

При цьому жителі США та Західної Європи виражають набагато менше задоволення станом справ у їхніх країнах. У США їм задоволені лише 25% (41% у 2002 році), у Західній Європі — 26% (відповідно 32%). У Східній Європі цей показник зріс на 10 пунктів (із 10 до 20%), у Латинській Америці — на 27 (нині — 34%), в Азії — на 25 (тепер — 39%).

Значна частина населення світу страждає від бідності. 23% американців у 2006 році періодично не могли собі дозволити лікування і/чи купівлю ліків, 16% змушені були відмовлятися від придбання продуктів харчування та одягу/взуття. В Західній Європі від таких проблем потерпали відповідно 6,7 і 11% опитаних. У Східній Європі — 38% (лікування), 32% (їжа) і 41% (одяг). Ще більш високий рівень бідності в Латинській Америці та Африці.

Головними проблемами свого життя більшість опитаних представників людства в усіх країнах називають низький рівень прибутків і незадовільний стан здоров’я. У США на невисокий статок скаржаться 41, на здоров’я — 23%. У Росії, відповідно, 73 і 43, в Україні — 77 і 48. Для порівняння: у Великобританії — 31 і 16, Німеччині — 38 і 41, Швеції — 33 і 35, Польщі — 71 і 48, Ізраїлі — 60 і 32, Японії — 41 і 36, Китай — 65 і 42. На третьому місці – проблема майбутнього дітей та їхньої освіти. Особливо болісна вона для «бідних» держав, хоча є і винятки, наприклад, Японія, де кожний третій опитаний виражає занепокоєння станом цієї сфери.

У Росії та Україні також дуже гостро стоїть проблема житла (турбує 43% росіян і 45% українців). Житлове питання набагато менш болючіше для мешканців переважної більшості інших держав. Наблизилися до Росії та України лише Іспанія та Пакистан (40% опитаних мешканців цих країн дуже стурбовані цією проблемою). На транспортні незручності найчастіше скаржаться жителі країн Близького Сходу, Індії та Бангладеш. Тероризм турбує, передусім, ізраїльтян, іспанців, ліванців і марокканців.

Головними проблемами своїх країн більшість опитаних назвали злочинність, корупцію, наркотики, поширення ВІЛ/СНІДу та інших інфекційних захворювань, а також забруднення навколишнього середовища. Злочинність — проблема №1 для Латинської Америки, Азії та Африки. Поширення наркотиків особливо побоюються американці і британці. Проблема корупції найболісніша для Близького Сходу, Нігерії та Чехії. Поширення небезпечних епідемій вкрай турбує Африку та Латинську Америку. Найбільше занепокоєння забрудненням навколишнього середовища виражають італійці, перуанці та індійці.

Росія та Україна опинилися серед держав, жителі яких стурбовані проблемою пошуку хорошої роботи. Серед них, здебільшого, країни, що розвиваються, а також Японія.

Парадоксально, але найоптимістичніше дивляться на світ мешканці «бідної» Африки, а найбільшими песимістами є мешканці індустріально-розвинених держав. Приміром, 80% французів, 73% німців, 70% японців, 69% італійців, 60% американців, 58% канадців переконані в тому, що наступне покоління їхніх країн житиме гірше, ніж нинішнє. У більшості інших держав песимістів помітно менше, ніж оптимістів. У Росії лише 25% переконані в погіршенні якості життя наступного покоління, в Україні ще менше — 16. Найсвітлішого майбутнього очікують китайці (лише 6% є песимістами), жителі Бангладеш і Марокко (відповідно 13).

Опитування показало, що оцінка становища в країні та якості роботи уряду безпосередньо залежать від темпів розвитку економік. У переважній більшості держав, що демонстрували високі темпи економічного зростання, кількість людей, які схвалюють роботу влади і високо оцінюють стан справ у країні, помітно зросла. Прикладами таких дер­жав є Росія і Китай, де, порівняно з 2002 роком, кількість людей, які дають високі оцінки цим критеріям життя, збільшилася на кілька десятків відсотків. У Китаї, наприклад, на 58% (89%) — це рекордно високий результат.

Проте це правило має численні винятки. Жителі багатьох індустріально-розвинених держав дуже критично ставляться до стану речей своїх країн і не особливо схильні схвалювати роботу влади. Така ситуація склалася у США і Великобританії. Мешканці Японії, Палестинської Автономії, Лівану та більшості країн Африки схвалюють роботу урядів, але негативно ставляться до загальної ситуації.

Washington ProFile