МУЗЕЙ ШПИГУНСЬКОЇ ТЕХНІКИ. ЛАСКАВО ПРОСИМО, ДОБРОДІЇ!

Ви можете собі уявити Джеймса Бонда без технічних «прибамбасів» старого «Q»? Мене завжди захоплювали всі ці сигарети з «начинкою», ранцевий реактивний двигун, стріляючий кальян, парасолька-вбивця, ручка «Монблан» із мікрофоном, вертольоти, скутери й автомобілі, напхані засобами зв’язку, захисту та нападу.

Технологія шпигунства по суті своїй мало змінилася від часів Богдана Хмельницького: для досягнення успіху агент мав отримати доступ до секретної інформації, а потім викрасти чи скопіювати її. Ще треба непоміченим вибратися «на волю» і передати добуті матеріали за призначенням. Підзорна труба і поштовий голуб, симпатичні чорнила й «сонне зілля» чимало років служили «бійцям невидимого фронту».

Відтоді технічні засоби і методи шпигунства досягли такої досконалості, про яку старі розвідники не могли навіть мріяти. Були створені різноманітні хитромудрі апарати і пристосування: від підслуховуючих пристроїв і апаратів для негласної фотозйомки до зв’язкового і шифрувального устаткування, контейнерів, схованок, відмичок і навіть спеціальної зброї. Весь цей арсенал можна легко сховати чи замаскувати, створивши тим самим розвіднику безпеку.

А оскільки в XX столітті кадровим співробітникам розвідки та їхнім агентам доводиться діяти у винятково складних умовах, для них часом спеціально розробляються унікальні вироби.

Серед величезної кількості музеїв, які існують у світі, є чимало музеїв спеціальної техніки. Кожна спецслужба, яка шанує себе, обзаводиться такою експозицією. Останнім часом на сторінках книжок я неодноразово зустрічав нагадування про музеї прикордонних військ, МВС, КДБ, ЦРУ, ФБР і навіть АНБ. Зрозуміло, що всі вони, як правило, є відомчими, закритими для звичайних екскурсантів і призначені лише для «своїх», для тих, «кому можна».

Проте, виявляється, на півдні Сполучених Штатів, у Флориді є дивовижний приватний музей, немов спеціально створений для того, щоб про нього розповідати, — це Музей історії шпигунської техніки Кіта Мелтона. Його творець і хранитель — американський бізнесмен, власник великої мережі ресторанів «швидкого харчування».

Випускник Військово-морської академії США Кіт Мелтон відслужив призначене й після виходу у відставку став військовим істориком і експертом в галузі спеціальних технічних засобів, що застосовувалися розвідками різноманітних країн. Його хобі стало збирання колекції шпигунського устаткування і пристосувань, літературних джерел і документів, присвячених відомим розвідникам і диверсантам, а також найзнаменитішим їхнім операціям. Колекція росла й перетворилася на справжній музей, де поряд із мініатюрним апаратом «Кодак», виконаним як точна копія сірникової коробки, поданий одномісний підводний човен для проведення спеціальних операцій у прибережних водах супротивника.

Колишній шеф ЦРУ Річард Хелмс свого часу написав: «З появою нових технологій старі пристрої виходять із вжитку і найчастіше забуваються. Ми в боргу перед Кітом Мелтоном, по суті приватною особою, за час, витрачений ним на пошук і придбання цих творів інженерного мистецтва, що нині виявилися зібраними в його чудовій приватній колекції.

Завдяки зусиллям пана Мелтона ці, як правило, надзвичайні та найчастіше унікальні прилади й пристосування, колись суворо засекречені, тепер широко представлені на сторінках його книжок із докладними описами й ілюстраціями».

Найбільш вражаюча частина експозиції музею Кіта Мелтона присвячена фотографічній і копіювальній техніці. З часу свого винаходу в середині ХIХ століття фотографія незмінно грала важливу роль у процесі отримання розвідінформації. І значення її постійно зростало. Фототехніка використовувалася для зйомки людей і військових об’єктів, секретних документів і креслень, усього того, що становило інтерес для розвідки. Зрозуміло, що успіх досягався в тому випадку, коли фотографування проводилося приховано та непомітно для оточуючих. Талановиті інженери сконструювали безліч мініатюрних, замаскованих, а також призначених для зйомки документів фотоапаратів. Серед поданих зразків наша людина відразу зверне увагу на рідні назви.

16-міліметровий фотоапарат «Київ-30» з об’єктивом «Індустар» встановлений у металевий корпус, який імітує сигаретну пачку. Звід затвора і перемотування плівки здійснюються за допомогою однієї з фальшивих сигарет. Для більшої переконливості в корпус вкладено одну справжню сигарету.

А ось на манекені демонструється дітище КДБ — фотоапарат «Точка-58». Він розміщений на тілі оператора, а фотографування відбувається через шпильку для краватки. До комплекту входять дві однакові шпильки: одна для зйомки, а інша для повсякденного використання.

Вся ця дивовижна апаратура, унікальні прилади і пристосування широко представлені не лише в залах музею, а й на сторінках чотирьох багато ілюстрованих книжок, написаних Кітом Мелтоном. Крім того, він постійно допомагає авторам багатьох історичних і довідкових видань, надаючи експонати свого музею як наочну ілюстрацію настільки незвичної діяльності, якою є розвідка.

Кіт Мелтон постійно консультує ЦРУ, Міністерство оборони і Музей криптографії Агентства національної безпеки США, його ім’я можна зустріти в титрах багатьох популярних «шпигунських» телесеріалів. Найвидатніший колекціонер технічних засобів розвідки вже кількаразово побував у Москві й нині пише книгу з історії технічних засобів КДБ.