Мовна екологія

Телевізійний канал "Прямий" (замість "Тонісу") привернув увагу громадськості України.

Програми ведуть талановиті журналісти, їхній професіоналізм високого рівня. Але не про тематично-змістове наповнення програм веду мову. Щоб усебічно проаналізувати тематику, зміст, політико-інформаційне спрямування інтелектуально-естетичного контенту каналу, потрібно хоча б місяць "спілкуватися" з ним, осягати суть і мету його функціонування.

Мене вразила українсько-російська двомовність на "Прямому", який таким чином підсилив російщення в Україні. Професор Колумбійського університету Юрій Шевчук слушно наголосив, що двомовність для України - це поцілунок смерті. "Мовна шизофренія або лінгвошизофренія - це послідовна культурна політика, яка передбачає змішання української і російської мов. Це руйнує українську мову на всіх її рівнях. Адже люди, за законами психіки, репродукують ту мову, яку чують навколо себе. Почути незасмічену українську мову зараз складно. Людина починає говорити на рівні дуже примітивних смислів, які не здатні осягнути усього складного комплексу навколишнього світу, - зазначив Юрій Шевчук. - Відбувається те, чого завжди прагнула політика російського імперіалізму - зруйнувати українську мову зсередини, розхитати, уподібнити до російської так, щоб самі українці "добровільно" від неї відмовилися. Окрім того, відбувається деінтелектуалізація української мови і культури. Володіння мовою, як мінімальна вимога професіоналізму, цілком ігнорується". На жаль, це помітно і на телеканалі "Прямий".

Коли будь-яка мова постійно змішується з іншою, у ній починають відмирати механізми власної саморегенерації, а отже й сама здатність існувати. Відомі десятки висловів талановитих людей, як-от: "Без мови - немає нації", "Відмирає мова - зникає нація", "Краса і розвиток світу - у розмаїтті мов, культур, націй".

Чому б на телеканалі "Прямий" не створити програми, які популяризували б українську мову, культуру? Наприклад, у США такі програми - це ознака високої культури, свідомого ставлення до мови. Радіо- і телепрограми (три-чотири рази на тиждень) популяризують мову, організовують різні конкурси. Провідні мовознавці на високому інтелектуальному рівні говорять про життя мови, про слова і цивілізаційне значення цих аспектів для американців.

Упосліджене становище української мови і культури в Україні має бути проблемою і болем не лише етнічних українців, а й кожного, хто вважає себе патріотом України. Не може бути політично й економічно незалежної держави, якщо її громадяни духовно і культурно колонізовані.

Телебачення володіє потужною силою, щоби активно сприяти створенню українського мовного і культурного світу. Професор Юрій Шевчук слушно наголошує: "Якщо не покласти край політиці "мовної шизофренії", то українська мова може вмерти протягом двох поколінь". Невже цього хочуть працівники "Прямого" та інших телевізійних і радіоканалів, де панує українсько-російська двомовність, де українська мова виконує роль архітектурної окраси, декору? Яскравим прикладом є програма "Ехо України" (чому на титрах "Эхо України"?).

Матвій Ганапольський своїми російськомовними спічами й двомовними запитаннями так заворожує телеглядачів, що навіть львів'яни відповідають і звертаються російською мовою. Таким чином автор відомої книжки "Кисло-сладкая журналистика" (2009) нині підживлює мовну шизофренію, з якої випливає: якщо в Україні має сформуватися політична нація, то українці повинні зректися української мови, культури - стати чужомовними, тобто російськомовними, утвердити в собі особливу форму російської свідомості, яка плекає малоросійство, яничарство, манкуртство, холуйство. То хіба за це віддають своє життя патріоти України в той час, коли Матвій Ганапольський, Євген Кисельов ("Підсумки"), "Вказівний палець з Андрієм Пальчевським" та інші ("Разом")" відсувають на маргінес українське Слово, навіюють і прищеплюють зневагу до української мови?!

Українське суспільство - від президента, голови Верховної Ради, прем'єр-міністра України до прибиральниці, двірника - повинне цілеспрямовано деколонізувати українську мову. Йдеться не про заборону російської, а про мовну екологію. Це в інтересах і тих, хто любить російську. Припинімо змішувати українську і російську мови (це стосується й телеканалу "Прямий"), аби кожна людина чула чисту, питому, незасмічену українську мову, спілкувалася нею на службі, у ЗМІ, на сесії Верховної Ради, в адміністрації президента, Кабінеті Міністрів - у всіх державно-громадських організаціях. Створений телевізійний канал "Прямий" повинен бути повністю українськомовним за формою і національним за духом. Для національних меншин, до яких належать також росіяни (підкреслюю це!), доцільно створити окремий телеканал, на якому транслювали б передачі мовами всіх національних меншин в Україні.

Прислухаймося до професора Юрія Шевчука: "Якщо лишатиметься ситуація колоніальної інерції, коли противники України закликають не чіпати питання мови, - це буде поцілунком смерті для української мови і культури. Тоді не буде України, не буде українців. Буде якась ліберальна Росія без Путіна. Але в ній рано чи пізно з'явиться і Путін". Чи усвідомлюють це очільники держави, журналісти "Прямого" та інших теле- і радіоканалів, працівники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства інформаційної політики, Держкомтелерадіо, Ради національної безпеки і оборони України?!