Майкл Віллард — оптимістичний прибулець

«Останні вісім років я працював у галузі «паблік рілейшнз» і рекламного бізнесу в країнах колишнього Радян­ського Союзу, відкривши офіс компанії Burson-Marsteller у Києві… Ще рік, і це буде найтриваліший період роботи на одному місці за все моє життя».

Це цитата з книжки Майкла Вілларда «Піарник», написаної ним 2004 року. Минають останні дні 2008 року, рекорд із безперервності стажу на одному місці роботи давно встановлено, але в київському офісі компанії The Willard Group жодного натяку на те, що її президент має намір змінити вид діяльності. І не вік тому причина. Віллард упевнений, що й після пів­столітньої межі відносно здорова людина може прожити не менше 30 років, і сподівається використати цей час не менш гідно, ніж попередні роки. Цю впевненість він невтомно підкріплює дією: продукує і здійснює свіжі ідеї, пише нові книжки на тему бізнесу та бізнес-комунікацій. Дві з них побачили світ уже в грудні цього року.

Перша — «Нотатки бувалого» — це поради досвідченого керівника; друга — «Оптимістичний прибулець» — своєрідний путівник із ведення бізнесу в Східній Європі на прикладі власної компанії. І якщо «Оптимістичний прибулець» — традиційне видання в м’якій обкладинці, в якому автор описує переваги й труднощі побудови бізнесу в незалежній Україні, то «Нотатки бувалого» у форматі електронної книги безплатно доступні в Інтернеті. Над «Нотатками» Майкл працював кілька років, постійно доповнюючи їх надбанням з особистого досвіду. «Але бізнес розвивається стрімко, — вважає автор, — і те, що було актуальним 2003-го, може безнадійно віджити 2008 року». Тому він і вирішив удатися до електронного формату, який дозволяє вносити в текст необхідні корективи, осучаснюючи тим самим видання.

Визначення «оптимістичний прибулець» повною мірою стосується Майкла Вілларда, котрий, за його ж власним зізнанням, приїхав в Україну з наміром попрацювати тут не більше одного року. 1994-го він очолив проект Агенції США з міжнародного розвитку (USAID), покликаний донести до українців засади ринкових реформ. «Освітня програма була успішною, на відміну від самих реформ», — згадує про ті часи Майкл. І от минуло 15 років, а він усе ще тут — керує великою рекламною та PR-агенцією. При цьому називає ці роки найцікавішими і найпліднішими у своїй кар’єрі. Та й на нинішню фінансову кризу має неординарний погляд. «Найкращий час для наступу — коли інші відступають», — каже Віллард, наводячи як приклад власну компанію, котра вже успішно пережила одну фінансову кризу і виявляє неабияку життєздатність за нинішньої загальної депресії.

Секрет стійкості й оптимізму прибульця Вілларда полягає в його власному способі вирішення проблем у бізнесі, управлінні та повсякденному житті. Називає він його «Галактичне мислення». «Таке мислення, — пояснює Майкл, — передбачає стратегію «а що, коли?», причому це «коли» практично завжди суперечить традиційному мисленню в самій суті процесу». Власне, створення свого часу компанії The Willard Group стало продуктом Галактичного мислення. Узимку 1998 року Майкл Віллард, який очолював тоді представництво Burson-Marsteller у Росії та Україні, опинився в непростій ситуації: перетворивши збиткову компанію на прибуткове підприємство, він усе ж не зміг переконати керівництво прийняти його філософію ведення бізнесу. Потрібно було або йти, або задовольнятися першим-ліпшим завданням. Він обрав останнє, вирішивши зосередитися на роботі київського офісу компанії, котрий на той час був на межі закриття. Невдовзі після цього Майкл викупив київський офіс у Burson-Marsteller і перетворив його на процвітаючу агенцію The Willard Group. А московський офіс Burson-Marsteller був змушений скорочувати свою комерційну структуру до мінімуму, доки 2000 року її не було остаточно згорнуто. Тим часом компанія The Willard Group продовжувала розвиватися і нині має у своєму розпорядженні потужну мережу незалежних представництв і філій у Москві, Празі, Варшаві, Будапешті, Бухаресті та в Республіці Казахстан.

Відвідавши якось офіс Burson-Marsteller у Норвегії і побачивши, що там використовується тільки мобільний зв’язок, Майкл Віллард дійшов висновку, що це забезпечує величезну гнучкість у роботі, особливо креативного напряму. Він відразу вирішив відмовитися від більшості телефонних ліній у своїй компанії на користь мобільного зв’язку. Але Галактичне мислення повело його далі. Народилася ідея мобільного офісу, в якому працівник не прив’язаний до постійного робочого місця й часу. Як це реально виглядає, можна побачити в київському офісі The Willard Ghoup. Основні робочі інструменти його працівників — мобільний телефон і ноутбук. Замість традиційних робочих столів — невеликі столики без тумбочок і шухляд, персонально не закріплені за працівниками. Це позбавляє спокуси накопичувати на робочому місці особисті речі. Кожен приходить у зручний для себе час і займає вільне місце. Єдина умова — погоджувати час приходу з керівництвом і клієнтами. На перший погляд — неприпустима вольниця, яка спричиняє абсолютну анархію. На ділі ж — оперативність і розкутість, мобільність, зосередженість на завданні і відповідальність за його сумлінне виконання із широкими можливостями вирішувати особисті проблеми. Впроваджувати таку організацію праці Майкл рекомендує клієнтам компанії в їхньому бізнесі, і можна сподіватися, невдовзі в нього знайдеться чимало послідовників. Адже всі, хто мав справу з оптимістичним прибульцем, завжди переконувалися в цінності його порад.