МАНІАКАЛЬНО-ДЕПРЕСИВНЕ ЩАСТЯ

Як стверджують психологи, чорна нудьга і безпричинна веселість, які несподівано змінюють одна одну, можуть бути двома сторонами однієї медалі. І навіть мають цілком наукову назву — біполярні розлади, ширше відомі як маніакально-депресивний психоз. І якщо стан депресії по праву сприймається негативно, то підвищений настрій найчастіше не завжди розглядається як тривожна ознака душевного розладу.

Люди, як правило, не вважають коливання настрою серйозною проблемою, однак саме перепади настрою стають першими ознаками душевного неблагополуччя. Серед причин інвалідності вони посідають шосте місце у світі, а люди, котрі страждають на клінічно виражені біполярні розлади, в 25% випадків рано чи пізно намагаються вчинити суїцид.

Дві крайності — депресія і манія — змінюють одна одну безпосередньо або між ними можуть бути досить тривалі проміжки, коли людина почувається нормально. За даними загальносвітової психіатричної практики, біполярні розлади зазвичай починаються у людей у віці до 35 років і вражають одного зі ста жителів планети. Легкі форми біполярних розладів, які не досягли клінічної виразності, звуться циклотимією і зустрічаються порівняно часто: кожна четверта людина у світі тією чи іншою мірою відчуває циклотимію. Однак якщо розлад набуває характеристик важкого психічного захворювання, то це вже вимагає медичної допомоги.

Медицина навчилася успішно протистояти біполярним розладам, важливо, щоб людина вчасно звернулася до лікаря, була правильно проведена діагностика і призначено відповідне — досить тривале — лікування. Має значення і спадкоємність. Близькі родичі тих, хто страдає на біполярні розлади, занедужують на них чи депресію в 10—20 разів частіше, аніж решта людей. Якщо в одного з батьків спостерігається біполярний розлад, то дитина має 12—15-відсотковий ризик занедужати на нього ж. Якщо на біполярний розлад страждають і батько, і мати, для дитини ризик занедужати підвищується до 25%. Відіграють роль і біохімічні патології роботи мозку, і стресові ситуації довкілля.

За багаторічними спостереженнями, жінки і чоловіки схильні до біполярних розладів однаковою мірою, лише першим епізодом розладу у жінок у переважному випадку стає депресія, а в чоловіків — манія. Більше того, життя людей у великих містах, стресові ситуації, самітність, розрив сімейних зв’язків ведуть до того, що кількість людей, які страждають на різні психічні, у тому числі й біполярні, розлади неухильно зростає й у найближчі роки збільшиться на 10—15 %.

Сімейні обіди — найкращі ліки від депресій

Обіди та вечері в сімейному колі захищають від психічних розладів. Іспанські учені встановили, що стан депресії, відчуття тривоги й інші порушення психіки частіше зустрічаються у підлітків із сімей, де не прийнято спільно їсти чи відзначати сімейні свята.

Результати дослідження грунтуються на даних опитування 259 чоловік віком від 14 до 23 років. 82 учасники, які входили в досліджувану групу, були відібрані з числа пацієнтів, котрі звернулися до лікарів із приводу депресії та відчуття тривоги. Інші 177 чоловік були набрані з числа учнів і студентів.

Дослідники встановили, що підлітки з досліджуваної групи приймали їжу разом із батьками менше п’яти разів на тиждень із можливих чотирнадцяти, у той час як їхні ровесники з контрольної групи обідали і вечеряли разом із сім’єю близько шести разів на тиждень.

Більш половини учасників із першої групи вважали, що в їхній сім’ї є деякі проблеми у взаєминах із батьками, і майже кожний п’ятий думав, що вони мають серйозний характер. У контрольній групі лише чверть підлітків відзначила, що в них є проблема і менше 10% скаржилися на серйозні трудності.

Вчені також наголошували, що підлітки, котрі проходили лікування з приводу порушень психіки, рідше зустрічали Новий рік із батьками і брали участь в інших сімейних святах.

Лікар Елена Компан Поведа гадає, що брак спілкування дітей і батьків порушує розвиток підлітка і перешкоджає вирішенню кризи підліткового віку. Дослідники припускають, що проблеми в спілкуванні можуть бути наслідком психічних розладів.