Маленькі трагедії:

«Милі посваряться — краще помиряться», — каже народна мудрість. Швидше за все, ця сумнівна максима вигадана жінками. Лише їм марнування часу на таке може видатися приємним і цікавим. З’ясовувати стосунки — їхнє улюблене заняття. Нерідко, до речі, єдине. А те, що у вас є важливіші справи, нікого не хвилює.

Особисто я так і не опанував гру «Сапер», що входить у стандартний пакет Windows. Тримати в голові купу комбінацій, миттєво аналізувати інакшу після кожного ходу ситуацію — ні, в мене це не виходило, і я неодмінно робив фатальний крок, натрапляючи на замасковану «міну». Стосунки з жінкою — приблизно те ж саме. Тільки тут і найкращі «сапери» безсилі. Бо гра підпорядковується правилам, комп’ютер — логіці, а жінка — ані тому, ані другому.

Там, де ще вчора міни не було (і ви це знаєте абсолютно точно), наступного дня може вибухнути цілий фугас. Ви завжди під’юджували над її подружками, й вона перша сміялася з ваших шпильок. А сьогодні ваше безневинне зауваження з приводу розумових здібностей особи, котра спізнюється на звану вечерю тільки тому, що конче має додивитися 378 серію «Санта Барбари», викликає гнівну півгодинну одповідь, завершену вироком: «Для тебе немає нічого святого!» й весняною зливою бурхливих сліз. Ви, звісно, далеко не святий, але звинувачення в повному нехтуванні загальнолюдськими цінностями — це вже занадто. Та й «Санта Барбара», хоч і видатний твір кінематографу, але ж не Святе Письмо.

Неадекватність реакцій у чоловіка — серйозний психічний розлад, у жінки — норма. «Я вся така спонтанна, така суперечлива!» — цю модель поведінки жінки засвоюють ще в ранньому дівоцтві. Адже їм дуже хочеться бути безпосередніми й чарівними. Спочатку воно на це й схоже, але згодом набуває виразних рис патології. Проте спробуй доведи, що дівчині, яка давно досягла статевої зрілості, смішно й безглуздо наслідувати вередливих першокласниць!

Ні, з цим доводиться змиритися і будь-якої хвилини бути готовим до нічим не спровокованого вибуху обурення. Ховатися пізно — залишається тільки, відповідно до правил напівзабутої цивільної оборони, лягти ногами до місця вибуху й прикривати руками голову. Тобто ні в чому не суперечити і, як китайський бовванчик, безперервно хитати головою, примовляючи: «Звичайно, мила... Який же я був дурень... Так-так, пробач: не дурень, а негідник...» і т.д.

Психологи кажуть, що сварки дають вихід накопиченим негативним емоціям, знімають стрес і тому благотворно позначаються на сімейних стосунках. Сексологи додають, що найбурхливіший секс буває після великих скандалів, бажано із взаємними побоями. Науці, звісно, видніше, але, за такою логікою, кульмінацією щасливого шлюбу має стати урочисте довгоочікуване розлучення, супроводжуване сексуальною оргією.

Утім, не утрируватимемо. Справді, любляча жінка, налякавши вас до півсмерті несамовитою істерикою з приводу того, що ви загасили недокурок у горщику з її фікусом, так, що ви вже були готові викликати «швидку» (і їй, і собі), раптом стає такою ласкавою й ніжною, що ви лякаєтеся ще більше. Емоційні перепади властиві всім людям, але коли в чоловіків амплітуда коливань цілком розумна, то в жінок вона постійно зашкалює. Причому перехід від усесвітньої скорботи до нападу нестримних веселощів відбувається з третьою космічною швидкістю.

Жінки отримують задоволення не від приємних переживань (як усі нормальні люди), а від переживань узагалі. Ви повертаєтеся додому з роботи і застаєте свою половину в сльозах. На ваші тривожні розпитування вона відповідає надзвичайно інтригуюче: «Мені хочеться поплакати». І вперто стоїть на своєму, незважаючи на ваше природне невдоволення таким «глибокодумним» поясненням. Жіночий настрій мінливий, ніби погода у квітні. І, до речі, вельми залежний від погоди — усіляких там магнітних бур та сонячних плям. Ні, я, звичайно, не вірю, що «важкі дні», про які тепер повідомляють милі дикторки в прогнозах метеоцентру, чимось різняться від усіх решти. Але на жінку впливають не власне магнітні бурі й сонячні плями, а саме повідомлення про них. За що гідрометеоцентру — особлива подяка.

Навіть найсуворіший самоконтроль, невпинні лестощі й повне самоприниження нічого не дадуть. У неї викликає роздратування сама ваша життєдіяльність. Те, що ви ходите на роботу, снідаєте, вечеряєте, голитеся чи, не дай Боже, курите. Вона б, певне, рекомендувала вам рослинний спосіб життя, хоча, швидше за все, посварилася б і з безневинною кульбабою.

Крім того, ви завжди під рукою, і на кому, як не на вас, знімати стрес, випускати пару або як там ще це в них називається. Виконання обов’язків хлопчика для биття нібито заздалегідь не обумовлювалося, але їх вимагають від вас, так би мовити, фактом. А те, що хлопчик для биття, — головна рушійна сила толстовського трактування християнської етики, звісно, втішає, проте життя анітрохи не полегшує.

Утім, до усього призвичаюєшся. Головне — не заразитися жіночою пристрастю до з’ясування стосунків. Таке буває. Адже чоловік у своєму вічному прагненні в усьому дійти до самої суті наївно гадає, що все у світі підпорядковується причинно-наслідковому зв’язку, а тому піддається логічному поясненню. Проте такі уявлення вже застаріли. Вони годяться лише для неквапливої чоловічої розмови за келихом доброго пива. Сучасна жінка мислить (якщо це слово взагалі характеризує те, що відбувається в її голівці) не аналітично, а синтетично.

Ви сидите за столом і мирно вечеряєте перед телевізором. Через п’ятнадцять хвилин захоплюючої боротьби з відбивною ви помічаєте, що дружина так і не доторкнулася до своєї порції, а її величезні очі давно вже не кліпають і сповнені сліз. На ваш здивований вигук вона трагічно вимовляє: «Ти мене не любиш!» У вас кусок застряє в горлі, але якби він навіть потрапив у дихальні шляхи, безпосередньо загрожуючи вашому життю, і тоді б вона не поворухнулась.

«Що таке? Чому? Звідки ти взяла?» — Гробове мовчання. І потім знову: «Ти мене не любиш!» Коли вона, ніби папуга, повторить це заклинання разів зо тридцять, а відбивна остаточно захолоне, з’ясується, що приводом для такої страшної заяви стала ваша звична забудькуватість. Перш ніж накидатися, мов стерв’ятник, на їжу, слід було побажати їй смачного. А те, що ви виморилися на роботі й, до того ж, через термінові переговори залишилися сьогодні без обіду, — це нікого не хвилює.

Ти не побажав мені смачного, отже, ти мене не любиш. Уявляєте, яким величезним має бути ланцюг причинно-наслідкових зв’язків, щоб виникнув такий силогізм? Але жінка не обтяжує себе жодними логічними побудовами. Всі предмети та явища навколишнього світу, зокрема й вас, вона сприймає відразу, повністю. Нині ви теплий, м’який і пухнастий, а за секунду — холодний, слизький і гидкий. Чи навпаки.

ПІТИ ЗІ СЦЕНИ

Лихо тому, хто намагається залагодити конфлікт із жінкою наявними в його розпорядженні звичайними логічними засобами! Фрази на кшталт «зачекай, давай розберемося...», «ні, ти неправильно мене зрозуміла...», «я зовсім не це мав на увазі» — прямий шлях до катастрофи. Навіть не намагайтеся прислухатися до її аргументації. Це не аргументація, а лише видимість. У всіх жіночих доказів цілком інший, суто ритуальний, шаманський зміст. Їх не можна використовувати за призначенням. Інакше все настільки заплутається, що ви самі повірите в наявність прямого зв’язку між добрим апетитом і щастям в особистому житті.

Коли події вже зовсім повернуть на зле, слід просто залишити місце дії. Піти, скажімо, погуляти із собакою. Або без собаки. Бурхлива сцена, таким чином, через відсутність однієї з головних дійових осіб припиниться. Тільки не хряскайте на прощання дверима. Швидше за все, ви повернетеся.

ЇДУ ДО МАМИ

Звісно, нікуди вона не поїде. Але збиратися буде. Довго. Демонстративно. Те, що з речей вона вкладатиме у величезну спортивну сумку, якої їй у житті не підняти, залежить від рівня її обурення.

Якщо вона обмежиться двома-трьома першими сукнями, що потраплять під руку, і комплектом подарованої вами ж мереживної білизни, — отже, її наміри не вельми серйозні. Побігавши трохи по квартирі в пошуках ще чого-небудь з предметів нагальної потреби і не знайшовши нічого кращого від своєї улюбленої чашки з квіточками, вона, як писали в старих романах, безсило впаде в крісло й розридається. Це перший крок до примирення.

Якщо ж вона з сухими й безумно палаючими очима додасть до зазначеного вище набору величезний пакет із прокладками, потім притягне заслане вами на кухню бронзове погруддя поета Єсеніна («подарунок мами») й висуне у передпокої шухляду із зимовим взуттям, над яким глибоко замислиться, справи гірші. Сцена затягнеться, й не виключено, що непідйомна сумка («Забери руки! Я сама дотягну!») перекочує в коридор, а пальто з плічок у шафі переміститься на її плічка. Рішуча розмова відбудеться саме тут, перед дверми. Тісний простір і неможливість одягненій для вулиці людині надто довго перебувати в опалювальному помешканні пришвидшує розв’язку, що напевно буде сприятливою: важка сумка в цьому випадку — на вашій чаші терезів.

Буває, правда, що вона зривається без нічого. Тільки так у неї є шанс голосно хряснути дверима. Але до мами вона все одно не добереться. І не тому, що та живе на іншому кінці міста. Навіть хутко впіймавши таксі, напівдорозі вона розвернеться й, на гірший випадок, поїде ночувати до подруги. А швидше за все, повернеться додому, походить навколо з півгодини й зателефонує вам з автомата, аби ще раз повідомити, що «між нами все закінчено».

Як ви самі розумієте, нині ця, вже не раз чута вами фраза має прямо протилежне значення. Але найчастіше за заявою «Їду до мами!» ніякі активні дії не стоять. Особливо коли тут-таки уточнюється: «Завтра». Це просто неприкритий, грубий шантаж. Вам слід негайно в усьому покаятися, а потім довго й болісно вимолювати прощення. До ранку ви його отримаєте, і мама знову не дочекається улюбленої доньки.