Людина людині обов'язок

За останніх три місяці громадські активісти-волонтери вимушено набили руку в евакуації та розселенні біженців із Донецької, Луганської областей і Криму. Без надання коридорів, практично без централізованої допомоги держави вони щодня продовжують витягати із зони АТО та забезпечувати всім необхідним сім'ї, які тікають від насильства. Як улаштована ця система порятунку, що виникла серед хаосу біженців, і з якими викликами доводиться стикатися її учасникам?

На цей момент в Україні діють понад 60 волонтерських організацій з різними функціями, які допомагають вимушеним переселенцям. Їхні заслуги не можна порівнювати, і вже тим паче складати якісь рейтинги: зусилля кожної людини, яка добровільно взялася виручати незнайомі сім'ї, часом ризикуючи задля цього життям, - однаково безцінні. Можна лише виділити найбільш великі організації, завдяки яким допомога біженцям зі східних областей країни та Криму набула обрисів якоїсь загальнодержавної системи.

Це, наприклад, Волонтерська Сотня, що з'явилася ще в грудні на Майдані. Починали з підвезення дров та організації польових госпіталів на приватних квартирах під час революції. Коли сталася окупація Криму та до Києва потяглися перші переселенці, волонтери Сотні приготували трохи їжі та відвідали їх. Із цього розпочався новий виток розвитку організації, яку дедалі з меншою часткою іронії називають альтернативним міністерством соціальної політики.

Сьогодні на повному забезпеченні волонтерів Сотні перебувають 28 регулярних поселень у Київській області, у кожному з яких проживають близько 50 чоловік. Сотня відправляє поранених у ході АТО на лікування за кордон, організовує постачання Національної гвардії та Самооборони. Часто інші волонтерські організації звертаються до Сотні, коли мають потребу в продовольстві.

Донбас-SOS. Героїчна організація, яка взяла на себе найбільш ризиковану частину допомоги біженцям - евакуацію із зони АТО. Далі члени організації передають людей Волонтерській Сотні, Схід-SOS чи іншим своїм колегам, які опікуються розселенням.

У скарбничці волонтерів Донбас-SOS є історії з визволенням заручників із полону терористів, із зупинкою поїздів заради порятунку однієї родини та інші, гідні цілих книжок. Серед партнерів організації - Донецька обласна державна адміністрація, Червоний Хрест, благодійний фонд Ріната Ахметова. Можна довго і справедливо розмірковувати про роль самого Ріната Ахметова в історії регіону та цієї війни (для висновків і прийняття рішень щодо цього настане свій час), однак заперечувати чи замовчувати позицію Фонду було б помилкою. Фонд від самого початку конфлікту системно допомагає біженцям у всіх напрямах: від вивезення до розміщення, забезпечення і реабілітації та повернення додому у визволені міста.

Центр взаємодопомоги "Врятуємо Україну", який, безперечно, потрапляє до цього списку, оскільки відкрив шляхи до порятунку для жителів Слов'янська та Краматорська у найважчий період облоги цих міст, - це справжня "снігова грудка", запущена одним гідним учинком однієї гідної людини.

Зараз уже в багатьох на слуху ім'я пастора зі Слов'янська Петра Дудника, але спочатку він просто вивіз із міста знайому сім'ю з прийомними дітьми та написав про це у facebook. За постом пішла безліч прохань про допомогу, і Петрові спішно довелося шукати відповідей на два запитання: як вивозити та куди? Дружина Петра Тамара взялася вивчати можливості розміщення, сам пастор - можливості евакуації.

Оскільки в сім'ї Петра шість прийомних дітей, він уже давно був знайомий зі співробітниками благодійного фонду Ахметова. Фонд зв'язався з ним, запропонував допомогу. Поступово до Петра стали долучатися інші волонтери, почала утворюватись організація. Людей вивозили з міста щодня - забирали всіх, хто збирався в домовленому місці, біля міського басейну, попри всі складнощі та опір терористів, які контролювали Слов'янськ.

"У моєму розумінні коридор - це коли є домовленість обох сторін конфлікту про припинення вогню та повідомлення про це місцевих жителів, - розповідає Петро. - За весь період нічого такого організовано не було".

Спочатку для евакуації використовували мікроавтобуси. Незабаром бойовики заявили, що мікроавтобуси потрібні їм для вивезення поранених: транспорт, який дозволяв за раз перевозити десятки людей, довелося сховати й обмежитися легковими машинами. Чотири з них були відібрані на блокпостах, а їх водіїв терористи взяли в полон з формулюваннями на кшталт: "Часто виїжджаєш із міста, точно зливаєш інформацію про наші позиції". Перших двох утримували в підвалі СБУ, двох інших - у будинку райвідділу міліції. На щастя, всіх чотирьох удалося звільнити.

Нині "Врятуємо Україну" продовжує вести евакуацію з Донецька та Луганська, а сам Петро організував лагодження пошкоджених дахів будинків у визволених містах, намагаючись устигнути до осені, коли підуть дощі. До цієї роботи пастор залучив і волонтерів із Західної України, які радо відгукнулися на прохання про допомогу. Добре, що покрівельними матеріалами забезпечують знову-таки волонтери та добродійники.

Розселяє біженців приватним чином та надає юридичну допомогу в глобальних масштабах організація Схід-SOS. На їхню гарячу лінію щодня надходить близько 600 дзвінків.

22 липня організація зважилася провести мітинг біля адміністрації президента, вимагаючи підключитися до розв'язання проблем, непосильних для добровольців, хай буде їх сто, тисяча чи сто тисяч. Йдеться, наприклад, про відновлення документів, втрачених у результаті пожеж, обстрілів чи грабежів, документування показів людей, звільнених із полону терористів. Також, попри чуйність жителів мирної території, житла на тривалий період усім вимушеним переселенцям однаково не вистачає, адже квартири та будинки багатьох із них зруйновані, і на відновлення підуть місяці, а то й роки.

Сьогодні в розселенні біженців від імені держави в міру сил допомагають голови місцевих адміністрацій, які домагаються надання місць у гуртожитках і на базах відпочинку. За словами голови неурядової організації допомоги дітям, які опинилися в кризових ситуаціях, "М.АРТ.ІН-клуб" Вікторії Федотової, котра також бере активну участь в евакуації та розселенні біженців, на запити волонтерів миттєво відреагували Дніпропетровська, Кіровоградська, Тернопільська, Чернівецька області. Знайшли можливість допомагати й у Львівській, хоча там до моменту початку бойових дій на Сході все було забито кримськими переселенцями. Досить байдуже відреагувала Одеса - за весь час АТО Вікторії вдалося розмістити там лише три родини.

Взагалі Вікторія Федотова взялася за одну з непідйомних проблем - розміщення людей з інсуліновою залежністю, туберкульозних хворих, паралізованих хворих, психічно хворих. Виявляється, під час захоплення східних міст терористами в психіатричні лікарні в інших областях перевели лише хворих із важкими формами психічних захворювань, решту просто виписали.

Вікторія сама відповідає на дзвінки на "гарячу лінію", активно взаємодіє з фондом Ріната Ахметова, при якому віднедавна працює Гуманітарний штаб, який об'єднав підприємства Групи СКМ і ФК "Шахтар". Штаб працює за чотирма основними напрямами: евакуація із зони воєнних дій дітей, дітей-сиріт, багатодітних матерів, інвалідів і тяжкохворих, людей похилого віку; розміщення переселенців на базах, у санаторіях і таборах поза зоною воєнних дій; надання гуманітарної допомоги тим, хто залишився на місцях, і хто залишив зону АТО; адресна допомога, у тому числі неповнолітнім дітям, які втратили батьків у ході бойових дій. Зателефонувавши на безплатний номер 0 800 50 9001 чи відправивши електронного листа на helpdonbass@fdu.org.ua, можна дістати інформацію про евакуацію із зони проведення АТО - дату і місце, звідки виїжджає транспорт, що важливо мати при собі, у які точки здійснюється евакуація, а також залишити заявку на вивезення, тимчасове розміщення чи на отримання допомоги, у тому числі гуманітарної, медичної або консультації психолога.

Допомогу людям з обмеженими фізичними можливостями, змушеним тікати із зони бойових дій, також активно організовує Асоціація інвалідів України. Члени асоціації домовляються з власниками санаторіїв і пансіонатів про розміщення підопічних, котрих в Асоціації вже близько тисячі, забезпечують їх їжею, медикаментами та необхідним обладнанням. У взаємодії з МНС та Укрзалізницею АІУ домоглася того, що з міст, захоплених терористами, залізничники безплатно вивезли за заявками координаційних штабів Асоціації більш як 1150 людей з обмеженими фізичними можливостями.

Список буде неповним без Ради Громадських Ініціатив, яка цієї весни стала одним із перших великих координаційних центрів допомоги біженцям. Рада взялася розселяти кримчан ще до того, як влада визначилася з офіційним статусом окупованого півострова. Тепер більшість волонтерських організацій так чи інакше координує з нею свої дії.

Діяльність волонтерів спонсорують десятки тисяч приватних осіб і компаній. Багато хто передає на їхні потреби мільйонні транші без публічного розголосу. Наприклад, тільки з розповідей активістів стало відомо про передачу Волонтерській Сотні 1168000 гривень від інтернет-магазину "Розетка", перерахування 500000 гривень Раді Громадських Ініціатив від "Промінвестбанку" тощо.

…"Дорогу осилит идущий": більшість волонтерів, які рятують сотні і тисячі людей від насильства, ще вчора й уявити не могли, що їм доведеться робити все це. Вони були звичайними підприємцями, вихователями, водіями, священиками, студентами. Роблячи перший крок, ніхто з них не уявляв, як прийняти сигнал SOS, як розрахувати маршрут, де взяти транспорт, де знайти житло, тонну продуктів і мільйон гривень. Вони просто не побоялися прийняти виклик, і тепер на них тримається ціла галузь соціальної політики, яка виявилася не під силу бюрократам.